28 січня 2019 року (о 15 год. 45 хв.)Справа № 808/2261/17 Провадження №СН/280/31/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря Лялько Ю.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Гаврика С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі -Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 №61074-13.
В обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність правових підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з транспортного податку за 2016 рік. На думку позивача, норми ст.267 ПК України в новій редакції можуть застосовуватись не раніше нового бюджетного періоду, тобто з 01.01.2017, оскільки зазначене узгоджується з приписами пп.4.1.9 п..4.1 ст.4 Податкового кодексу України, відповідно до яких зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу визначеного транспортний податок за 2016 рік, вважає передчасним та протиправним. Крім того, позивач посилається на помилковість висновків контролюючого органу про те, що вартість автомобіля перевищує 1 033 500,00 грн., оскільки відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення не було враховано пробіг автомобіля та тип коробки передач, чим порушено вимоги Методики визначення середньоринкової вартості автомобілів.
Ухвалою суду від 05.10.2018 призначено адміністративну справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 26 жовтня 2018 року.
Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву (вх №34222 від 26.10.2018), у якому посилається на приписи ст. 267 Податкового кодексу України, Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджену постановою КМУ №66 від 18.02.2016, та вказує, що на підставі відомостей про платників транспортного податку та об'єкти оподаткування, наявних у комп'ютерній системі ІС «Податковий блок» встановлено, що позивач є власником транспортного засобу, який відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 цього Кодексу є об'єктом оподаткування. На виконання завдань та функцій, в межах компетенції та у спосіб, встановлений чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавства відділом адміністрування податків і зборів з фізичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя 30.06.2016 сформоване оскаржуване ППР №61074-13 від 30.06.2016 щодо нарахування зобов'язань з транспортного податку у сумі 25 000,00 грн., яке отримано позивачем 30.06.2016. Зауважує, що відповідачем під час судового розгляду справи в першій інстанції (при первинному розгляді справи) в якості доказу надано суду розрахунок суми вартості автомобіля позивача офіційного веб-сайту Міністерства економіки та торгівлі України, який був проведений за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України №66 від 18.02.2016, з якого вбачається вартість автомобіля PORSCHE CAYENNE DIESEL, 2012 року випуску, з об'ємом двигуна 2 967 куб.см. становить 1 117 615,28 грн., що є більше 750 мінімальних заробітних плат (750 х1378=1 033 500), тому автомобіль позивача є об'єктом оподаткування транспортним податком, а отже формування оскаржуваного ППР №61074-13 від 30.06.2016 щодо нарахування зобов'язань з транспортного податку у сумі 25 000,00 грн. є правомірним, а розрахунок здійснено відповідно до чинних положень законодавства України. Крім того, Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області із посиланням на приписи п.56.1 ст.56, пп. 60.1.1 п. 60.1, п. 60.2 ст. 60 Податкового кодексу України звертає увагу суду, що податкове зобов'язання за ППР №61074-13 від 30.06.2016 було сплачено позивачем 15 липня 2016 року (підтверджується копією квитанції про сплату транспортного податку, наявна в матеріалах справи), отже, з дня сплати податкового боргу вказане податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, а тому втрачає свою правову дію і не може порушувати прав та інтересів позивача, або створювати для нього юридичні наслідки, таким чином, позивач звернувся із позовом до суду 24 липня 2017 року, тобто вже після сплати податкового боргу і відкликання відповідно до пп. 60.1.1 п. 60.1 ст.60 ПК України оскаржуваного ППР №61074-13 від 30.06.2016. 3 урахуванням цих обставин вважає,що у позивача відсутній предмет оскарження та об'єкт судового захисту, оскільки діюче податкове законодавство не передбачає можливості оскарження відкликаного податкового повідомлення-рішення, а відповідно і можливості його скасування в судовому порядку, що додаткового підтримано Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом (Постанова ДААС від 10.10.2017 у справі № 804/3057/17).
Згідно з ухвалою суду від 26.10.2018 вирішено витребувати докази у Міністерстві економіки та торгівлі, підготовче засідання по справі відкласти на 29 листопада 2018 року.
29 листопада 2018 року представником позивача надано до матеріалів справи відповідь на відзив (вх №39050), у якій додатково зазначає, що відповідно до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджену постановою КМУ №66 від 18.02.2016, для того, щоб визначити реальну середньоринкову вартість автомобіля, за який сплачується транспортний податок, необхідно безліч критеріїв, передбачених вищезазначених п. 5 Методики, але згідно з п. 14 Методики Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних лише про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального, таким чином, неможливо не знаючі всі ознаки та параметри автомобіля позивача визначити середньо ринкову вартість автомобіля. Вказує, що відповідачем не надано жодного доказу звернення до позивача для надання йому інформації, необхідної для ідентифікації його автомобіля та визначення дійсної ринкової вартості саме автомобіля PORSCE CFYENNE DISEL рік випуску 2012, об'єм двигуна 2967 куб.см., державний номер НОМЕР_1.
Відповідно до ухвали суду від 29.11.2018 продовжено строк підготовчого провадження по справі, підготовче засідання відкладено на 27 грудня 2018 року.
На виконання вимог ухвали суду від 26.10.2018 про витребування доказів 30 листопада 2018 року на адресу суду від Міністерства економіки та торгівлі України надійшли пояснення (вх №39188), які долучені до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 27.12.2018 закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 28 січня 2019 року.
28 січня 2019 року представником відповідача надано через канцелярію суду додаткові пояснення (вх. №3381).
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та надав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві та додаткові усні пояснення. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_3 є власником транспортного засобу марки Porsche, модель Cayenne Diesel, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4.
30 червня 2016 року ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, правонаступником якої є Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, прийнято податкове повідомлення-рішення №61074-13, яким визначено позивачу грошове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25 000,00 грн.
15.07.2016 позивачем сплачено транспортний податок в сумі 25 000,00 грн.
Проте, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2017 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 30.06.2016 №61074-13.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.12.2017 апеляційну скаргу Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області задоволено, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2017 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 27.07.2018 касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 та Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2017 скасовані. Справу №808/2261/17 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції зазначив, що відповідачем не виконано обов'язку щодо надання належних доказів на підтвердження наявності підстав для визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік. При цьому, судами, в порушення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, не витребувано ані у відповідача, ані у Мінекономрозвитку інформації, яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Верховний Суд також зазначав, що з метою з'ясування всіх фактичних обставин у справі для правильного її вирішення, судам необхідно врахувати той факт, що розрахунок середньоринкової вартості транспортного засобу здійснюється Мінекономрозвитку та безпосередньо впливає на визначення об'єкту оподаткування транспортним податком.
Відповідно до положень статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).
01 січня 2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України введено новий транспортний податок.
Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України).
Водночас, 24 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", що набрав чинності 01.01.2016 року (далі - Закон №909-VIII), яким внесено зміни у Податковий кодекс України щодо об'єкту оподаткування транспортним податком.
Так, згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції Закону від 24.12.2015 № 909-VIII) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 909-VIII визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки Законом України №909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, з 01.01.2016 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.
Станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1 378,00 грн. (стаття 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік»), отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 складали 1 033 500,00 грн.
Таким чином, об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500,00 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абзацом 2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).
Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66, відповідно до положень пункту 2 якої середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403 (Офіційний вісник України, 2013 року, N 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Пунктом 3 Порядку №403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.
Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку №403).
Згідно з пунктом 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об'єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.
Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 13 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).
Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики в редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.
Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така ж сама правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №804/112/17 та від 13.03.2018 у справі №826/93000/16.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до приписів статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
На виконання постанови Верховного Суду від 27.07.2018 згідно з ухвалою суду від 26.10.2018 вирішено витребувати у Міністерстві економіки та торгівлі України інформацію та розрахунок суми вартості автомобіля PORSCE CFYENNE DISEL рік випуску 2012, об'єм двигуна 2967 куб.см.; Чи є автомобіль PORSCE CFYENNE DISEL рік випуску 2012, об'єм двигуна 2967 куб.см., який належить на праві власності ОСОБА_3 об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році?
У своїх письмових поясненнях (вх. №39188 від 30.11.2018) Мінекономрозвитку України наголошує, що згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України та Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 (далі - Методика), для цілей оподаткування транспортним податком у 2016 році Мінекономрозвитку на підставі даних ДП "Держзовнішінформ" про ціни на нові автомобілі було розраховано середньоринкову вартість автомобіля та подано ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі - Інформація), та забезпечено роботу офіційного веб-сайту Міністерства в режимі, який давав змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг. Враховуючи, що 1000 куб. см є еквівалентом 1 літру, а тому об'єм циліндрів двигуна автомобіля 2967 куб. см з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 3,0 літра. Пояснює, що згідно з Інформацією середньоринкова вартість автомобіля Porsche Cayenne з об'ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, дизель, автоматичною коробкою переключення передач до 5 років експлуатації становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2016 року. Вказує, що через відсутність в ухвалі суду даних про фактичний пробіг автомобіля у 2016 році надати конкретну інформацію щодо його середньоринкової вартості немає можливості. Розрахована за допомогою Калькулятора середньоринкова вартість автомобіля Porsche Cayenne з об'ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, дизель, автоматичною коробкою переключення передач, 2012 року випуску з урахуванням нормативного середньорічного пробігу 27 тис. кілометрів (додаток 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403) становила 1 112 055,00 гривень (з ПДВ). Також зауважує, що згідно з пунктом 12 Методики (у редакції 2016 року) коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів. У разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.
Крім того, відповідачем під час судового розгляду справи в першій інстанції (при первинному розгляді справи) в якості доказу надано суду розрахунок суми вартості автомобіля позивача офіційного веб-сайту Міністерства економіки та торгівлі України, який був проведений за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України №66 від 18.02.2016, з якого вбачається вартість автомобіля PORSCHE CAYENNE DIESEL, 2012 року випуску, з об'ємом двигуна 2 967 куб.см. становить 1 117 615,28 грн., що перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Представником відповідача надано пояснення, що ДПІ у Ленінському районі ГУ ДФС у Запорізькій області при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення застосовано не фактичний, а середньорічний пробіг транспортного засобу 27000 км на рік, що становить для автомобіля 2012 року випуску 54000км (27000 х 4).
Нормативний середньорічний пробіг транспортного засобу визначається відповідно до Додатку 2 до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66) Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та становить 27000 км на рік (для автомобілів 2012 року випуску пробіг застосовується в розмірі 27000 х 4 = 108000 км).
Відповідно до пункту 12 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66) у разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.
Доводи представника позивача в частині того, що середньоринкову вартість автомобіля не можливо встановити без врахування фактичного пробігу автомобіля, суд вважає необґрунтованими, оскільки у разі якщо показники фактичного пробігу автомобіля змінюють коефіцієнт коригування ринкової вартості автомобіля, обов'язок доведення такої обставини належить власникам такого автомобіля. Матеріали справи не містять доказів того, що позивачем було надано інформацію щодо фактичного пробігу свого автомобіля.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.05.2018 у справі 826/13203/16 (К/9901/42198/18).
При цьому, заслуговують уваги обставини того, що позивачем з метою обґрунтування власної правової позиції, не надано до суду жодних доказів на підтвердження даних пробігу належного йому автомобілю, що відповідно до положень пункту 12 Методики, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, могло б та мало б вплинути на середньоринкову вартість такого транспортного засобу.
Ураховуючи вищевикладене, суд зазначає, що під час судового розгляду справи судом не встановлено обставин, які б спростовували правомірність здійсненого розрахунку вартості належного позивачу транспортного засобу, у тому числі невідповідності застосованих при розрахунку складових транспортного засобу, які впливають на коефіцієнт коригування ринкової вартості, як не встановлено і обставин звернення позивача до контролюючого органу для проведення звірки даних щодо об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку, у порядку підпункту 267.6.10 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України.
З огляду на встановлені під час судового розгляду справи обставини суд приходить до висновку, що транспортний засіб позивача є об'єктом оподаткування у 2016 році, а отже податкове повідомлення-рішення №61074-13 від 30.06.2016 прийнято контролюючим органом правомірно та не підлягає скасуванню.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.
Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39488184) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлений 07.02.2019.
Суддя І.В. Батрак