ЄУН 174/132/19
н/п 2-н/174/6/2019
07 лютого 2019 року Суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Борцова А.А., розглянувши заяву Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
Комунальне підприємство «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 10685,40 грн.
Згідно ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 ЦПК України, за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом. Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду заяви про видачу судового наказу становить 0,1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 192,10 грн.
Проте, як вбачається з матеріалів справи заявник подаючи заяву про видачу судового наказу заявив клопотання про відстрочку сплати судового збору у зв'язку з тим, що підприємство у даний час не має змоги оплатити судовий збір через арешт банківських рахунків на підставі постанови про арешт коштів боржника від 12.04.2018 р. ВП № 56-67736 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 на підставі поданих філією «Вільногірський ГМК» ПАТ «ОГХК» та іншими юридичними особами виконавчих документів. Вказані обставини підтверджені копією постанови старшого державного виконавця.
Відповідно до ч.1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Крім того, згідно п.29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Вирішуючи клопотання про відстрочку сплати судового збору, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки надані заявником докази не дають достатніх підстав для висновку про неспроможність підприємства сплатити судовий збір у розмірі 192,10 грн., так як факт наявності у підприємства боргових зобов'язань та накладення арешту на рахунки за відсутності даних, підтверджуючих фактичний майновий стан позивача, не може слугувати достатньою підставою для висновку про відсутність у підприємства взагалі будь-яких грошових коштів та можливості сплати судовий збір, розмір якого становить невелику суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Таким чином, беручи до уваги те, що до заяви про видачу судового наказу не додано документу, що підтверджує сплату судового збору, то заява не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України, тому у видачі судового наказу слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 163, 165, 167 ЦПК України, суддя,
У задоволенні клопотання Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про надання відстрочки з сплати судового збору відмовити.
У видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається учасниками справи через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: підпис ОСОБА_3