№ 207/1768/17
№ 1-кп/207/78/19
07 лютого 2019 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
адвоката - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кам'янське кримінальне провадження за № 12018040780000159 від 07.02.2017 року, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Вільногірська Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, розлученого, безпартійного, відомості про відношення до військової служби в матеріалах провадження відсутні, військовий квиток не вилучався, раніше судимого 29.11.2012 року Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, до покарання у вигляді 2 років обмеження волі з застосуванням ст..ст.75,76 КК України, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;
08.08.2013 року Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.164 КК України, з застосуванням ст..71 КК України до 3 років, обмеження волі. Звільнився 20.06.2015 року умовно - достроково на 1 рік 5 місяців 3 дні, не працюючого, в центрі зайнятості як безробітний на обліку не перебував, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КК України.
20.06.2015 року ОСОБА_6 звільнився від відбування покарання, призначеного за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.164 КК України, за вироком Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08.08.2013 року на невідбутий строк 1 рік 5 місяців 3 дні обмеження волі. Однак, правильних висновків не зробив. Знаючи про свій обов'язок сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.12.2009 року на користь матері дитини ОСОБА_4 , починаючи з 11 грудня 2009 року до досягнення донькою повноліття, будучи працездатним, не працював, добровільно матеріальної допомоги на утримання доньки не надав, у зв'язку з чим за період з грудня 2015 року по грудень 2017 року виникла заборгованість 19280 гривень: у грудні 2015 року - 992,30грн., у січні 2016 року - 1035,00 грн., у лютому 2016 року - 1035,00 грн., у березні 2016 року - 1035,00 грн., у квітні 2016 року - 1035,00 грн., у травні 2016 року - 1115,00 грн., у червні 2016-1115,00 грн., у липні 2016 року - 1115,00 грн., у серпні 2016 року -1115,00 грн., у вересні 2016 року - 1115,00 грн., у жовтні 2016 року - 1115,00 грн., у листопаді 2016 року - 1115,00 грн., у грудні 2016 року -1115,00 грн., у січні 2017 року - 1115,00 грн., у лютому 2017 року - 1115,00 грн., у березні 2017 року - 1115,00 грн., у квітні 2017 року - 1115,00 грн., у травні 2017 року - 1200,00 грн., у червні 2017 року, до 14.06.2017 року, - 560,00 грн., що в свою чергу сукупно перевищує суму виплат відповідних платежів за три місяці.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та надав пояснення, які відповідають фактичним обставинам справи. Показав, що знав про свій обов'язок сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_8 2006 року народження , за рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.12.2009 року на користь матері дитини ОСОБА_4 . Офіційно не працював, грошових коштів не було, тому аліменти не сплачував, матеріальну допомогу дитині добровільно не надавав. Створив нову сім'ю , яку треба було матеріально утримувати. Боявся відповідальності за свої дії, тому ухилявся від суду. Щиро кається, просить суворо не карати.
Вина ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення окрім його визнавальних показів знайшла своє підтвердження іншими доказами, перевіреними при судовому розгляді.
Потерпіла ОСОБА_4 показала, що перебувала з ОСОБА_6 у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб розірвано за рішенням суду. Неповнолітня донька постійно проживає з нею та знаходиться на її повному матеріальному утриманні. За рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.12.2009 року з обвинуваченого стягуються аліменти у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на утримання дитини на її користь, починаючи з 11.12.2009 року до досягнення дитиною повноліття. ОСОБА_6 , знаючи про свій обов'язок щомісячно сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ухилявся від сплати аліментів. Будучи працездатним, не працював, добровільно матеріальну допомогу дитині не надавав. Вона просила обвинуваченого, його матір, допомагати дитині, але вони посилались на відсутність грошових коштів. Обвинувачений ухилявся від суду і був об'явлений у розшук. Тільки тоді , коли був затриманий працівниками поліції, мати обвинуваченого перерахувала частково у погашення заборгованості по аліментам у грудні 2018 року 300 грн. і у січні 2019 року - 300 грн. Поточні платежі аліментів не здійснюються . Заборгованість рахується з грудня 2015 року і до теперішнього часу не сплачена. ОСОБА_6 - батько її доньки, але його поведінка свідчить про байдужість до дитини, тому просить призначити покарання згідно з вимогами чинного законодавства.
Згідно з квитанціями поштових переказів, копії яких приєднані до матеріалів судового провадження , на адресу потерпілої ОСОБА_4 в рахунок заборгованості по аліментам на утримання неповнолітньої доньки направлено 20.12.2018 року - 300 гривень, та 21.01.2019 року - 300 гривень.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040780000159 (витяг знаходиться в матеріалах кримінального провадження і досліджений при судовому розгляді) кримінальне провадження було відкрито 07.02.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КК України.
Ухвалою Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року (ухвала суду знаходиться в матеріалах кримінального провадження та досліджена при судовому розгляді) судове провадження відносно ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КК України, зупинено у зв'язку з об'явленням обвинуваченого у розшук зі зміною запобіжного заходу на тримання під вартою з моменту затримання на 60 календарних днів, з поміщенням в установу виконання покарань №4 м.Дніпро.
Згідно з протоколом затримання особи обвинуваченої у вчиненні злочину від 29.08.2018 року (протокол приєднаний до матеріалів судового провадження і досліджений при судовому розгляді) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був затриманий працівниками Південного ВП Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області в порядку виконання ухвали суду від 24 жовтня 2017 року тільки 29 серпня 2018 року.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в судовому засіданні вина ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення пов'язаного з умисним злісним ухиленням від сплати встановлених рішення суду коштів на утримання неповнолітньої доньки, вчинене особою раніше судимою за злочин, передбачений цієї статтею встановлена та доведена, а дії обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.164 КК України.
При обранні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 за скоєний злочин, суд виходить із вимог ст..65 КК України, що стосується ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд враховує, що обвинуваченим скоєно злочин, який не відноситься до тяжких злочинів.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_6 у відповідності до ст..66 КК України, суд вважає щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання відповідно до ст..67 КК України, не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_6 раніше судимий,будучи працездатним, не працював, за місцем проживання характеризується задовільно, відносно неповнолітньої дитини не позбавлений батьківських прав.
Відповідно до змісту ст..ст.50,65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного , обставини , що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.
При призначенні покарання особі, яка вчинила злочин, суд повинен віднайти розумний баланс між обов'язком держави забезпечити правопорядок, інтереси потерпілого, щодо суворості покарання та правом обвинуваченого на справедливе покарання. Крім того, покарання немає на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, обставини справи, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також особу обвинуваченого, суд доходить висновку, що єдиною необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів є міра покарання у вигляді обмеження волі, яку слід відбувати реально.
При цьому, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, визнання вини у повному обсязі , а також те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, ОСОБА_6 має бути призначене покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, тому суд вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції ч.2 ст.164 КК України.
ОСОБА_6 вчинив новий злочин в період невідбутої частині покарання за вироком Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08.08.2013 року, тому відповідно до вимог ст..71 КК України, призначивши покарання за новий злочин суд вважає за необхідне частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком у вигляді шести місяців обмеження волі.
Суд призначив покарання ОСОБА_6 у вигляді обмеження волі, тому до набрання вироком законної сили, вважає за можливе змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, звільнивши з під - варти із зали суду.
Зарахувати в строк призначеного покарання у вигляді обмеження волі відповідно до вимог ст..72 КК України строк перебування під вартою з 29 серпня 2018 року по 07 лютого 2019 року включно.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, процесуальних витрат немає. Речові докази не залучалися.
Керуючись ст..ст.373-376 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КК України, та призначити покарання у вигляді двох років шести місяців обмеження волі.
На підставі ст..71 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання за вироком Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08.08.2013 року у вигляді шести місяців обмеження волі, призначивши покарання за сукупністю вироків у вигляді трьох років обмеження волі з відбуванням покарання в установі виконання покарання.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили змінити з тримання під вартою на домашній арешт, звільнивши з під - варти із зали суду.
Відповідно до вимог ст..72 КК України зарахувати ОСОБА_6 в строк призначеного покарання у вигляді обмеження волі строк перебування під вартою з 29 серпня 2018 року по 07 лютого 2019 року включно.
Копію вирок суду після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору .
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Баглійський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1