Єдиний унікальний номер: 223/765/18
Провадження номер: 2-а/223/2/2019
24 січня 2019 р. м. Вугледар
Вугледарський міський суд Донецької області, діючий як місцевий адміністративний суд в складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Лифенко Н.Г., розглянувши в приміщенні Вугледарського міського суду Донецької області адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого лейтенанта взводу забезпечення супроводження Головного управління національної поліції в Донецькій області ІБДПСГУНП ОСОБА_2, про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення та стягнення моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Вугледарського міського суду з адміністративним позовом до відповідача старшого лейтенанта взводу забезпечення супроводження Головного управління національної поліції в Донецькій області ІБДПСГУНП ОСОБА_2 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення та стягнення моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивує тим, що 06 червня 2018 року отримав від державного виконавця Вугледарського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області постанову про арешт майна боржника від 04 червня 2018 року у зв'язку з примусовим виконанням постанови АР №953104 від 29 грудня 2016 року, виданої ОСОБА_2 про стягнення з позивача штрафу в подвійному розмірі в сумі 850,00 гривень. Так, відповідачем 29 грудня 2016 року винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно позивача, однак зазначена постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону. В постанові визначено, що позивач керував транспортним засобом Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1, однак у позивача відсутній зазначений транспортний засіб і таким останній не керував 29 грудня 2016 року. ОСОБА_1 не отримував копії постанови, в протоколі відсутні підпис останнього, не зазначені свідки адміністративного правопорушення, позивача не ознайомлювали з його правами. З огляду на викладене позивач вважає, що дії відповідача є незаконними, а документи складені ним зі значними процесуальними порушеннями, тому у діях позивача відсутній склад правопорушення. Окрім того, враховуючи, що у відношенні позивача була необґрунтовано винесена постанова та останнього необґрунтовано звинувачено у вчиненні правопорушення, фактично було відмовлено у будь-якій можливості захисту своїх інтересів, ОСОБА_1 відчув абсолютну безпомічність перед посадовими (службовими) особами органів державної влади, що спричинило позивачеві моральні страждання.
Тому позивач просить суд провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно нього закрити, за відсутністю в його діях складу такого правопорушення, а також стягнути з відповідача на користь позивача 1 гривню в порядку відшкодування моральної шкоди.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про повідомлення щодо дати та часу слухання справи (а.с. 24). Надав до суду письмове клопотання, яким просив суд справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 26). Причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, відзив на позов та доказів суду не надав.
Враховуючи неявку у судове засідання належним чином повідомленого відповідача, який не повідомив суд про причини неявки в судове засідання для розгляду справи, суд вважає можливим ухвалити рішення на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії АР №953104 від 29 грудня 2016 року, складеною ст. ІБДПСГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом ОСОБА_2, до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 425,00 гривень.
Згідно зазначеної постанови ОСОБА_1 29 грудня 2016 року о 10 годині 40 хвилин, перебуваючи у місті Вугледар по вулиці Трифонова, керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1, не подав сигнал світловим покажчиком повороту при здійсненні повороту ліворуч, чим порушив п. 9.2 та скоїв адміністративне правопорушення , передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 3-4).
Постанова була направлена до Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управлінні юстиції у Донецькій області для примусового стягнення штрафу у подвійному розмірі - 850,00 гривень (а.с. 3-4).
Згідно постанови про арешт майна боржника від 04 червня 2018 року в межах виконавчого провадження №53620761, державним виконавцем при примусовому виконанні постанови серії АР №953104 виданий 29.12.2016 року, виданої ст. ІБДПСГУНП в Донецькій області щодо застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в подвійному розмірі в сумі 850,00 гривень, у зв'язку з невиконанням боржником рішення на все майно останнього накладено арешт (а.с. 9).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХТ №140444 починаючи з 17 червня 2015 року у власності ОСОБА_1 перебуває транспортний засіб 2008 року випуску, з державним номерним знаком АН 9991 НВ (а.с. 5).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституціє та Законами України.
У відповідності до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд, скасовує постанову і закриває справу, змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.
Як стверджує позивач, що він правил дорожнього руху не порушував, оскільки у позивача відсутній зазначений в протоколі транспортний засіб, а саме Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1, натомість у власності ОСОБА_1 з 17 червня 2015 року перебуває транспортний засіб з державним номерним знаком АН 9991 НВ. Останній зазначає, що не керував 29 грудня 2016 року Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1. Крім того ствердив, що відповідач при складанні протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності не роз'яснив йому процесуальні права.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача суб'єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Відповідачем, який є посадовою особою Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення не складався на підставі ч. 2 ст. 258 КУпАП. Однак це не звільняє відповідача від обов'язку довести законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення. Відповідач як суб'єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростували свідчення позивача.
З огляду на імперативний обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, а також у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 77 КАС України довести у подальшому перед судом правомірність своїх дій, і такі обставини повинні бути підтвердженні як належними, допустимими, достовірними, такі достатніми доказами, суд не може прийняти як докази правомірності дій працівника поліції та законність винесення оскаржуваної постанови лише саму постанову.
При цьому, відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву чи будь-яких доказів, які б спростовували посилання позивача та/або обґрунтовували правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та його вину (матеріали фотозйомки, відеозйомки, покази свідків тощо) суду не надав.
Відповідачем не доведено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідачем дотримані вимоги статті 280 КУпАП та не порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП.
Отже, факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП відповідачем не доведено, як і не доведена наявність у діях позивача складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Проаналізувавши обставини справи та надані докази, суд приходить до висновку про незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та обґрунтованості заявленого позову, оскільки під час судового розгляду не було встановлено у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди суд виходить з наступного.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи.
З огляду на викладене, враховуючи, що у відповідності до положень ч. 1 ст. 77 КАС України обов'язок доказування завдання позивачеві моральної шкоди покладено на останнього, однак дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, які були б достатніми для встановлення, що діями позивача було завдано позивачу моральну шкоду, а також встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача щодо винесення спірної постанови та завданими позивачу моральної шкоди, а тому вважає необхідним в задоволенні даної частини вимог позову відмовити.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 6, 7, 23 Закону України «Про Національну поліцію», ст. ст. 7, 122, 247, 251, 258, 268, 280, 286, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 7-9, 77, 229, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до старшого лейтенанта взводу забезпечення супроводження Головного управління національної поліції в Донецькій області ІБДПСГУНП ОСОБА_2, про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення та стягнення моральної шкоди, - задовольнити частково.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення, закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В задоволенні іншої частини вимог позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Вугледарський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Вугледарського
міського суду Донецької області ОСОБА_3