Справа № 149/381/19
Провадження №6/149/9/19
"08" лютого 2019 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Робак М. В. ,
при секретарі Поліщук Л.А.,
розглянувши подання головного державного виконавця Хмільницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України,
До Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області звернувся головний державний виконавець Хмільницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_1 з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України.
В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні в Хмільницькому МРВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області знаходиться виконавче провадження № 54826100 щодо примусового виконання виконавчого листа № 149/3298/16-к від 26.09.2017 року, виданого Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 50000 грн. боргу на користь ОСОБА_3.
Виконавче провадження відкрито 04.10.2017 р., але боржник продовжує ухилятись від виконання своїх зобов»язань, а тому головний державний виконавець вимушений звертатися до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України.
В судове засідання головний державний виконавець не з"явився, проте подав заяву про розгляд подання у його відсутність, подання підтримує та просить задоволити, для огляду надав матеріали виконавчого провадження.
Вивчивши матеріали подання, матеріали виконавчого провадження, суд прийшов до наступних висновків.
На виконанні в Хмільницькому МРВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області перебкває виконавче провадження № 54826100 щодо примусового виконання виконавчого листа № 149/3298/16-к від 26.09.2017 року, виданого Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 50000 грн. боргу на користь ОСОБА_3 (копія на а.с. 4).
04.10.2017 р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (копія на а.с. 5). З матеріалів справи вбачається, що будь-якого майна, крім земельної частки (паю) у розмірі 2,8393 га, у боржника немає (копії на а.с.6-12).
Відповідно до вимог ч.1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, виконавець звертається до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Згідно ч.ч. 1,3 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобовязань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобовязань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Згідно ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов"язана з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.
Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов"язань, тобто наявність лише самого зобов"язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Крім цього, факт ухилення має підтверджуватися сукупністю доказів, які державний виконавець повинен зазначити у поданні. Проте у матеріалах справи відсутні такі докази, а також відсутні докази наявності ризиків виїзду ОСОБА_2 за межі України.
Крім того, як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, ОСОБА_2 частково здійснює погашення боргу, що підтверджується платіжними дорученнями від 20.02.2018 року, 01.11.2018 року, 30.11.2018 року, 01.02.2019 року, 16.01.2019 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Беручи до уваги викладене, підстав для задоволення подання державного виконавця суд не вбачає, оскільки останнім жодними доказами не доведено факт ухилення ОСОБА_2 від виконання рішення суду про стягнення боргу.
Керуючись ЗУ «Про виконавче провадження», ст. ст. 353, 354, 441 ЦПК України, суд
В задоволенні подання головного державного виконавця Хмільницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Робак М. В.