Ухвала від 06.02.2019 по справі 686/9949/18

УХВАЛА

06 лютого 2019 року

Київ

справа №686/9949/18

адміністративне провадження №К/9901/3636/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління патрульної поліції у Хмельницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 серпня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач 18 вересня 2018 року звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку, в якій вказати підстави для поновлення строку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Вважаючи таке судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, позивач оскаржив його в касаційному порядку.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Відповідно до вимог частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Слід зазначити, що предметом розгляду у вказаній справі є оскарження постанови про адміністративне порушення.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності закріплено статтею 286 КАС України.

Частиною четвертою статті 286 КАС України встановлено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції проголошено 20 серпня 2018 року (позивач був присутній під час проголошення судового рішення). Апеляційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 серпня 2018 року позивач подав 18 вересня 2018 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною четвертою статті 286 КАС України.

Частиною третьою статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку, в якій вказати підстави для поновлення строку.

Копію ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року направлено рекомендованим повідомленням позивачу на адресу, самостійно вказану останнім в позовній заяві та апеляційній скарзі, однак конверт із копією ухвали 10 листопада 2018 року повернувся з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».

В зв'язку із зазначеним, ухвалою від 26 листопада 2018 року відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

При цьому, в касаційній скарзі позивач не наводить будь-яких доводів в обґрунтування неотримання ним копії ухвали суду апеляційної інстанції, а лише зазначає, що можливо з об'єктивних причин не отримав її.

Слід зауважити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії").

Таким чином, при належному добросовісному відношенні позивач не був позбавлений можливості усунути недоліки апеляційної скарги, проте таким правом не скористався.

За вказаних обставин та доводів касаційної скарги, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення статті 299 КАС України, правильне його застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 3, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді І.Л.Желтобрюх

Т.Г.Стрелець

Попередній документ
79670984
Наступний документ
79670986
Інформація про рішення:
№ рішення: 79670985
№ справи: 686/9949/18
Дата рішення: 06.02.2019
Дата публікації: 08.02.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху