Справа № 739/2093/18
Номер провадження 2-о/739/12/19
23 січня 2019 року м.Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області
у складі: головуючої судді - Кочура О.О.,
за участі: секретаря- Лукаш Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, представник заявника - ОСОБА_2, заінтересована особа - Вороб'ївська сільська рада Новгород-Сіверського району Чернігівської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту його постійного проживання разом з батьком ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
Свою заяву мотивує тим, що він постійно проживав разом зі своїм батьком ОСОБА_3 на день його смерті. При цьому був зареєстрований за іншою адресою: с. Олександівка, Семенівського району, Чернігівської області, яка є відмінною від місця проживання померлого - с.Вороб'ївка, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області. Встановлення вказаного факту, який заявник не може підтвердити у позасудовому порядку, необхідне йому для оформлення спадщини свого батька.
У судове засідання заявник та його представник не з'явилися, при цьому представник заявника подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій вказав, що заявлені вимоги підтримуює в повному обсязі.
Заінтересована особа - Вороб'ївська сільська рада до суду не з'явилася, при цьому подала заяву про розгляд справи без їх участі, зі змісту заяви вбачається, що проти задоволення заявлених вимог Вороб'ївська сільська рада не заперечує.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_4 року в с.Вороб'ївка Новгород-Сіверського району Чернігівської області помер ОСОБА_3 (а.с. 7).
Заявник є сином ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_1 від 05.07.1980 р. (а.с.6). Згідно копії паспорта ОСОБА_1 з 20.04.1998 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 3).
Згідно акту від 21.11.2018 року, складеного комісією у складі: депутата Вороб'ївської сільської ради ОСОБА_4, мешканців села Вороб'ївка - ОСОБА_5, ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року на день смерті проживав у АДРЕСА_2. Разом з ним на день смерті проживав син - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 року (а.с.11). Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
З досліджених у судовому засіданні доказів вбачається, що заявник фактично постійно проживав разом зі своїм батьком ОСОБА_3 в с.Вороб'ївка, Новгород-Сіверського району на день його смерті. Той факт, що місце проживання заявника було зареєстроване за іншою адресою жодним чином не спростовує вказаних висновків, оскільки реєстрація місця проживання не позбавляє особу права вільно обирати місце проживання на території України.
Частиною другою статті 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Враховуючи те, що заявник є сином ОСОБА_3 і згідно статті 1261 ЦК України його спадкоємцем за законом першої черги, то встановлення факту постійного проживання заявника з батьком на день смерті останнього має важливе значення для заявника, оскільки підтвердить факт прийняття ним спадщини свого батька, тобто від встановлення зазначеного факту залежить виникнення у заявника відповідних майнових прав.
За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність її задоволення повністю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1261, 1268 Цивільного кодексу України, статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», статтями ст.ст. 247,263-268, 273, 293, 315, 319, 354 ЦПК України, суд-
В И Р I Ш И В:
Заяву ОСОБА_1, представник заявника - ОСОБА_2, заінтересована особа - Вороб'ївська сільська рада Новгород-Сіверського району Чернігівської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити повністю.
Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, постійно проживав разом зі своїм померлим батьком ОСОБА_3, за адресою: с.Вороб'ївка, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, на день його смерті. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Суддя: О.О.Кочура