Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
про самовідвід
05 лютого 2019 р. м. Рівне Справа №918/519/18
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марача В.В., при секретарі судового засідання Коваль С.М., розглянувши в загальному позовному провадженні в підготовчому засіданні матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод"
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі ОСОБА_2
третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області
третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне підприємство фірма "Інтерекопласт"
про визнання недійсним рішення загальних зборів
За участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1;
від відповідача: Пилипчук І.Ю.;
від третьої особи: ОСОБА_2;
від третьої особи: РВ ФДМУ по Рівненській області:Паска В.В.;
від третьої особи ПП фірма "Інтерекопласт": не з"явився.
ОСОБА_1 звернувся в Господарський суд Рівненської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод" в якому просить визнати недійсним рішення загальних зборів ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод", оформлених протоколом №12 від 29.04.2011 року.
Свої вимоги Позивач мотивує тим, що загальні збори ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод", рішення на яких оформлені протоколом №12 від 29.04.2011 року, скликані та проведені із суттєвим порушенням чинного законодавства, оскільки його не повідомлено про проведення зборів 29.04.2011 року, чим порушені його права, як акціонера, на участь в управлінні товариством.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.08.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
ОСОБА_2, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору звернувся в Господарський суд Рівненської області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод", в якому просить визнати недійсним рішення загальних зборів ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод", оформлених протоколом №12 від 29.04.2011 року.
Свої вимоги мотивує тим, що загальні збори ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод", рішення на яких оформлені протоколом №12 від 29.04.2011 року, скликані та проведені із суттєвим порушенням чинного законодавства, оскільки його не повідомлено про проведення зборів 29.04.2011 року, чим порушені його права, як акціонера, на участь в управлінні товариством.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.10.2018 року позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 06.11.2018 року справу №918/519/ 18 за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІК НОМЕР_1) до Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 25, код ЄДРПОУ 14314989), третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне підприємство фірма "Інтерекопласт" (33003, м. Рівне, вул. Гагаріна, буд. 39, код ЄДРПОУ 304461096) третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 77) про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд Господарському суду Рівненської області в межах справи №918/566/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод".
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Рівненської області від 06.11.2018 року у справі №918/519/18 задоволено. Ухвалу суду першої інстанції від 06.11.2018 року у справі №918/519/18 скасовано. Справу №918/519/18 повернуто до господарського суду Рівненської області для продовження розгляду в порядку позовного провадження.
08.01.2019 року матеріали справи №918/519/18 повернулись до господарського суду Рівненської області із Північно-західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до п.13 ст.32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Ухвалою господарського суду від 13.08.2018 року вирішено здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою господарського суду від 08.01.2019 року розгляд справи призначено у підготовчому засіданні на "05" лютого 2019 року.
У судове засідання 05.02.2019 року не з"явився представник третьої особи ПП фірма "Інтерекопласт". Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
05.02.2019 року у судовому засіданні представником третьої особи РВ ФДМУ по Рівненській області подано заяву №10-07-0497 про відвід судді Марача В.В.. Дану заяву заявник обгрунтовує наступним.
У провадженні господарського суду Рівненської області перебуває справа № 918/519/18 за позовом ОСОБА_1, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги, щодо предмету спору ОСОБА_2 до ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод», треті особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ПАТ фірма «Інтерекопласт», на стороні позивача - РВ ФДМУ по Рівненській області, про визнання недійсним рішення загальних зборів.
24.10.2018 року рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 918/136/17 (головуючий суддя Марач В.В.) було задоволено заяву ПАТ фірма "Інтерекопласт" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 24.04.2018 року. Скасовано рішення суду від 24.10.2018 року та відмовлено регіональному відділенні у задоволенні позову. У тексті даного рішення було зазначено, що рішення загальних зборів ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод", що оформлені протоколом № 12 від 29.04.2011 р., в судовому порядку недійними не визнані, а відтак є чинними, як на момент укладення оспорюваних правочинів, так і на момент ухвалення даного рішення.
Заявник вважає, що суд мотивував підстави для відмови Регіональному відділенню у задоволенні позову, а тому суддя Марач В.В. може бути побічно заінтересований у результаті розгляду справи № 918/516/18, так як розгляд справи № 918/136/17 ухвалою Північно-західного господарського апеляційного суду зупинено до набрання законної сили рішенням по даній справі. Крім того зазначає, що 27.03.2018 року рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 918/926/17 (головуючий суддя Марач В.В.) за позовом ТзОВ "Енергоінвест" до РВ ФДМУ по Рівненській області про стягнення в сумі 25 562 582 грн. позов задоволено та стягнено з Регіонального відділення вказану суму коштів.
Відповідно п.п. 3, 5, ч.І ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
В зв'язку з тим, що суддя Марач В.В. був головуючим суддею у всіх справах де правовідносини сторін стосуються ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод", результати розгляду вказаних справ викликають у Регіонального відділення сумнів в його об'єктивності та неупередженості.
Пунктом 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона
повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Пунктами 80, 81 рішення по справі "Салов проти України" визначено, що навіть зовнішні ознаки мають певне значення для вирішення питання довіри, яке суди в демократичному суспільстві повинні вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У контексті об'єктивного критерію... окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду (у справі Газета Україна-Центр проти України).
Розглянувши заяву третьої особи РВ ФДМУ по Рівненській області про відвід судді Марача В.В., заслухавши пояснення учасників справи з даного питання, суд дійшов висновку, що дана заява є необгрунтваною та безпідставною. При цьому господарський суд керувався наступним.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
За нормами статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Таку презумпцію спростувати досить складно. Критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи.
У світлі прецедентної практики Суду об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішнiй вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості і понад усе, якщо йдеться про кримінальне провадження, - в обвинуваченого (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48). Суд не завжди послідовно дотримувався позиції щодо того, чия думка є вирішальною при оцінці ступеня об'єктивної безсторонності судових органів. Так, у справі «Декюббер проти Бельгії» Суд встановив, що мало місце порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки суддя «міг в очах обвинуваченого» здаватися негативно налаштованим проти нього (див.: De Cubber v. Belgium judgment of 26 October 1984, Series A, No. 86, p. 29).
Водночас у справі «Хаузшільдт проти Данії» Суд дещо відкоригував свою позицію, відтворивши її у деяких рішеннях: «Для висновку про наявність у конкретній справі правомірної підстави сумніватися у безсторонності судді думка обвинуваченого може враховуватися, але вона не має вирішального значення. Вирішальним є те, чи можна вважати такі сумніви об'єктивно виправданими» (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).
Відповідно до ст. 2 Основних принципів незалежності судових органів, підготовлених ООН у 1985 році, яка визначає, що судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, загроз або втручання, прямого чи непрямого, з боку будь-кого або з будь-якої причини.
За ст. 8 Основних принципів судді повинні завжди поводити себе таким чином, що забезпечити повагу до своєї посади і зберегти безсторонність та незалежність судових органів.
Згідно з міжнародно-правовими гарантіями незалежності судів суддя має здійснювати свої суддівські функції незалежно, на основі власної оцінки фактів і відповідно до усвідомленого розуміння права, вільно від будь-якого впливу. Він має бути незалежним від суспільства в цілому і від конкретних сторін спору, який вирішує. Здійснюючи суддівські функції, суддя має бути незалежним від інших суддів у зв'язку з рішеннями, які зобов'язаний ухвалювати незалежно. Він повинен виявляти і пропагувати високі стандарти суддівської поведінки, щоб підвищувати рівень довіри громадськості до суду, яка є головною умовою для підтримання незалежності суддів.
За приписами ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є, зокрема законність.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Незалежність суддів є невід'ємною складовою їхнього статусу, конституційним принципом організації та функціонування судів і професійної діяльності суддів. Незалежність суддів полягає передусім у їхній самостійності, не пов'язаності при здійсненні правосуддя будь-якими обставинами та іншою, крім закону, волею.
В той же час суд зазначає, що відповідно до пункту 4 статті 35 Господарського кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак, приймаючи до уваги те, що заява про відвід мотивована незгодою сторони з рішеннями судді в інших справах, суд вважає її необгрунтованою.
Водночас, господарський суд відзначає, що розгляд справи суддею Марачем В.В. при постійному заявленні йому відводів зі сторони Регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області, як по даній справі, так і по інших справах, в яких бере участь останнє, не створить достатніх гарантій для усунення підстав (навіть потенційної можливості) побоюватися, що суддя, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім при розгляді справи, а відтак здійснення судового розгляду та прийняття суддею Марачем В.В. судового рішення за наслідками розгляду справи по суті, може призвести до невиправданих очікувань, напруги з боку сторін у справі, упередженого ставлення, виявлення недовіри до судді, що може негативного відобразитися на судовому процесі.
З метою уникнення будь-яких можливих сумнівів сторін щодо об'єктивності та неупередженості судового складу під час розгляду даної справи, суд вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод", третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне підприємство фірма "Інтерекопласт", третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, про визнання недійсним рішення загальних зборів.
У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 40 ГПК України).
Керуючись ст.ст.35-40, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд - УХВАЛИВ:
1. В задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області про відвід судді Марача В.В. відмовити.
2. Заяву судді Марача В.В. про самовідвід від розгляду справи задоволити.
3. Відвести суддю Марача В.В. від розгляду справи №918/519/18.
4. Передати справу №918/519/18 уповноваженій особі апарату господарського суду Рівненської області, яка здійснює реєстрацію в автоматизованій системі документообігу суду, для автоматизованого розподілу вказаної справи в порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Марач В.В.