08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/179/19
381/4234/18
07 лютого 2019 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Соловей Г.В.,
з участю секретаря - Момот Л.С.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Фастів Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: Фастівський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Київській області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,-
27.11.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, посилаючись на те що він є власником ј частини житлового будинку №176 по вулиці Європейська (ОСОБА_3) в м. Фастів Київської області. У вказаному житловому будинку зареєстрований відповідач, але тривалий час не проживає. Витрат по утриманню вказаного будинку не здійснює. Будь-якої домовленості про збереження за відповідачем житлової площі за період його не проживання не існує.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19.12.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.01.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, проти винесення заочного рішення не заперечував.
В судове засідання відповідач повторно не з'явився, повідомлялася належним чином про час і місце розгляду справи, зокрема і шляхом оголошення на офіційному сайті Фастівського міськрайонного суду Київської області, причини неявки суду не відомі, заяв про розгляд справи в їх відсутність до суду не надходило.
В судове засідання представник третьої особи не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.
Зі згоди позивача, суд, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Заслухавши позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1, позивач по справі є власником ј частин житлового будинку №176 по вулиці Європейська (ОСОБА_3) в м. Фастів Київської області, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.02.2004 року, на підставі договору дарування посвідченого 23.12.2003 року приватним нотаріусом Фастівського міського нотаріального округу ОСОБА_4
Відповідно до довідки виданої Виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області від 31.10.2018 року, ОСОБА_2, відповідач по справі, згідно запису в будинковій книзі прописаний за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Європейська, 176/1, але не проживає з 2001 року і по теперішній час.
Як вбачається з актів від 10.08.2018 року, 20.01.2018 року, 15.05.2018 року, Голови вуличного комітету м. Фастів ОСОБА_5, ОСОБА_2, за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Європейська, 176/1 з січня 2018 року по серпень 2018 року не проживає.
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно пояснень позивача, відповідач по справі, за адресою реєстрації не проживає. Всі витрати, пов'язані з утриманням та обслуговуванням будинку, сплатою комунальних платежів і податків здійснюються тільки ним.
Також, факт не проживання відповідача ОСОБА_2, за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Європейська, 176, підтвердила допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6
Відповідно до п.2 ст.405 ЦК України, член сім”ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі вітсутності члена сім”ї без поважних причин понад один рік.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 15 постанови від 01.11.1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або для відмови їй у цьому.
Права власника житлового будинку (квартири) визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
В той же час, відповідно до вимог ст.391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Небажання відповідача надавати докази, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість доказів окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням знайшли своє підтвердження у судовому засіданні є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Однак, що стосується позовних вимог про зняття відповідача з реєстрації то відповідно до ст.7 ЗУ “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні“ зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Отже, приведена норма закону прямо вказує на те, що рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, є прямим доказом для зняття особи з реєстрації місця проживання і не потребує інших додаткових рішень суду для зняття даної особи з реєстрації.
Керуючись ст. 4,12,81,89,265,268,280-284 ЦПК України, на підставі ст. 15,16,29,316,317,319,321,391,405 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: Фастівський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Київській області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Європейська (ОСОБА_7), 176.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя Г.В.Соловей