Справа № 357/10612/18
2/357/770/19
Категорія 45
(ЗАОЧНЕ)
24 січня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Тодосієнко О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідачі ОСОБА_2 - син позивачки, ОСОБА_3 - донька позивачки та ОСОБА_4 - племінник позивачки ззареєстровані за адресою АДРЕСА_2, однак фактично не проживають у вказаному будинку з дня реєстрації у вказаному будинку. Факт реєстрації останніх за вказаною адресою створює для позивачки ряд незручностей та перешкоджає повноцінно розпоряджатись власним майном, а тому позивачка просить суд визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право на користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідачі до суду не з'явилися, про день і час розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі, а тому згідно ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_4 належить на праві приватної власності ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 16.03.1983 року, що записаний в реєстрову книгу під №74 зареєстрований за №8212 та договором дарування від 01.08.1997 року, що зареєстрований в реєстрі за № 5-3271.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, відповідач ОСОБА_2 є сином позивачки зареєстрований за вказаною адресою 10.06.2004 року, ОСОБА_3 - донька позивачки зареєстрована 10.06.2004 року та ОСОБА_4 - племінник позивачки зареєстрований за вказаною адресою 26.05.2005 року, що підтверджується довідкою № 5328 від 29.08.2018 року, виданою Управлінням адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області. Однак, не проживають у вказаному приміщенні з дня реєстрації по теперішній час, що підтверджується заявами сусідів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8
За ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до приписів ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначено у ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Зокрема, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 втратили право на користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1, оскільки не проживають у вказаному жилому приміщенні більше одного року без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з вказаним позовом позивачка сплатила судовий збір у розмірі 704,80 грн., а тому на підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі, а саме: сплачений позивачкою судовий збір підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 317, 319, 391, 405 ЦК України, ст. 150 ЖК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 280, 281, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_6, паспорт серії НОМЕР_2), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса проживання: АДРЕСА_5, паспорт серії НОМЕР_4, РНОКПП: НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 234,95 грн.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_6, паспорт серії НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса проживання: АДРЕСА_5, паспорт серії НОМЕР_4, РНОКПП: НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 234,95 грн.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_6, паспорт (ID-картка) 000308256) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса проживання: АДРЕСА_5, паспорт серії НОМЕР_4, РНОКПП: НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 234,95 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяБ. І. Кошель