гСправа № 358/1393/18 Провадження № 2/358/73/19
07 лютого 2019 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Кіхтенка С.О.,
за участю секретаря с/з ОСОБА_1,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксації судового засідання технічними засобами згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Український страховий дім», третя особа Богуславський районний відділ ДВС ГТУЮ у Київській області про зняття арешту з майна,
ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом та просить зняти арешт з майна.
Свої вимоги мотивує тим, що на примусовому виконанні у відділі ДВС Богуславського РУЮ Київської області перебувало виконавче провадження за №32741230 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-238/11, виданого 10.04.2012 року Богуславським районним судом Київської області, по стягненню з боржника, ОСОБА_2, на користь стягувана - ПАТ «Український страховий дім» шкоди в розмірі - 13 394,75 грн., що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 28.05.2012 року.
Вказане виконавче провадження перебувало в провадженні головного державного виконавця відділу ДВС Богуславського РУЮ Київської області - ОСОБА_3, яким проводились виконавчі дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду.
28.05.2012 року було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а в квітні 2013 року начальник відділу ДВС Богуславського РУЮ Київської області звернувсь із поданням про постановлення ухвали про тимчасове обмеження боржника - ОСОБА_2, у праві виїзду за межі України у зв'язку з невиконанням ним своїх зобов'язань, яке було задоволено.
30.10.2013 року головним державним виконавцем відділу ДВС Богуславського РУЮ Київської області ОСОБА_3, було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні за № 32741230 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-238/11, виданого 10.04.2012 року Богуславським районним судом Київської області.
Вказане виконавче провадження було завершене на п.5, ч.І. ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону, який діяв з 21.04.1999 року до 05.10.2016 року), а саме у зв'язку з тим, що у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі 2 боржника) та стягувачеві - ПАТ «Український страховий дім» було повернуто виконавчий документ (виконавчий лист №2-238/11, виданий 10 квітня 2012 року Богуславським районним судом Київської області, по стягненню з боржника - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь стягувана - ЗАТ «Український страховий дім» шкоди в розмірі - 13 394,75 грн.).
Постанова не була оскаржена стягувачем у встановлений Законом строк.
Таким чином, у зв'язку із завершенням вищевказаного виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачеві - ПАТ «Український страховий дім» згідно положень ст.ст.1,7,8,17 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону, який діяв з 21.04.1999 року до 05.10.2016 року), особи, які були сторонами у виконавчому провадженні, а саме : боржник, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягувач - ПАТ «Український страховий дім» втратили цей статус починаючи з 30.10.2013 року та по даний час.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_4 не з'явився, але надіслав заяву з проханням слухати справу без його участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засіданні не з'явився, але надіслав заяву з проханням слухати справу без його участі, заявлені вимоги визнає в повному обсязі.
Представник Богуславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у відділі ДВС Богуславського РУЮ Київської області перебувало виконавче провадження за №32741230 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-238/11, виданого 10.04.2012 року Богуславським районним судом Київської області, по стягненню з боржника, ОСОБА_2, на користь стягувана - ПАТ «Український страховий дім» шкоди в розмірі - 13 394,75 грн., що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 28.05.2012 року.
28.05.2012 року було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а в квітні 2013 року начальник відділу ДВС Богуславського РУЮ Київської області звернувсь із поданням про постановлення ухвали про тимчасове обмеження боржника - ОСОБА_2, у праві виїзду за межі України у зв'язку з невиконанням ним своїх зобов'язань, яке було задоволено.
Вказане виконавче провадження було завершене на п.5, ч.І. ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону, який діяв з 21.04.1999 року до 05.10.2016 року).
Постанова не була оскаржена стягувачем у встановлений Законом строк.
Таким чином, у зв'язку із завершенням вищевказаного виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачеві - ПАТ «Український страховий дім» згідно положень ст.ст.1,7,8,17 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону, який діяв з 21.04.1999 року до 05.10.2016 року), особи, які були сторонами у виконавчому провадженні, а саме : боржник, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягувач - ПАТ «Український страховий дім» втратили цей статус починаючи з 30.10.2013 року та по даний час.
Відповідно до ст. 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
На сьогодні позивач має намір розпорядитися належним йому майном, проте через наявність арештів позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відповідно до ч.ч . 1, 2, 3 ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.
Визнання відповідачами пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 237, 263-265 ЦПК України,
суд,
Позовну заяву задовольнити.
Зняти арешт з усього майна гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) який був накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Богуславського районного управління юстиції - ОСОБА_3, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28 травня 2012 року,
Зняти арешт з грошових коштів, належних гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1), який був накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Богуславського районного управління юстиції - ОСОБА_3, про арешт коштів боржника від 22 березня 2013 року,
Зняти всі заборони та будь-які обмеження, які були застосовані відносно гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1), що були вчиненні державним виконавцем в процесі виконання виконавчого провадження за №32741230 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-238/11, виданий 10 квітня 2012 року Богуславським районним судом Київської області, по стягненню з боржника - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь стягувана - ЗАТ «Український страховий дім» шкоди в розмірі -13 394,75 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до апеляційної інстанції в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: суддя ОСОБА_6