36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
31.01.2019 р. Справа № 917/1254/18
За позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01601 в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 33
до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації в Полтавській області, вул. Соборності (Жовтнева), 39, м. Полтава, Полтавська область, 36014
про стягнення грошових коштів
Суддя Білоусов С.М.
Секретар судового засідання Кльопова І.Г.
Розглядається позовна заява про стягнення 23 024,64 грн. заборгованості за договором № 8/87-38 про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку від 27.02.2015 року.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 12.10.2018 р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/11254/18. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 06.11.2018 р.
Згідно ухвали господарського суду Полтавської області від 06.11.2018 р. розгляд справи відкладено на 13.12.2018 р.
Судове засідання 13.12.2018 р. по справі № 917/1254/18 не відбулося у зв'язку з відпусткою судді Білоусова С.М. Ухвалою суду від 17.12.2018 р. визначено нові дату та час судового засідання - 31.01.2019 р.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.
Рішення приймається з врахуванням вимог ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:
27.02.2015 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Полтавської філії "Укртелеком" (позивач) та Управлінням Державної служби спеціального та захисту інформації України в Полтавській області (відповідач) був укладений договір про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком" № 8/87-38 (договір).
З умов договору випливає, що позивач надав відповідачу в користування місця в їх кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком" на ділянках згідно з додатком № 1 до Договору.
Договір було укладено на період з 01.01.2015 р. до 31.12.2015 р.
Пунктом 8 Розділу V Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку, затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації 23.08.2012 року № 428 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.09.2012 року за № 1571/21883 (Правила надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку) передбачено, що у разі закінчення строку дії договору замовник зобов'язаний демонтувати кабелі електрозв'язку протягом двадцяти робочих днів з дня розірвання договору або закінчення строку його дії, якщо договором не визначено інше.
У разі якщо замовник (крім бюджетних установ) не проведе демонтування кабелів зв'язку у вищевказані строки, постачальник має право демонтувати з ККЕ кабелі електрозв'язку замовника за власний рахунок та на ризик замовника з відшкодуванням збитків відповідно до законодавства.
Отже, вищенаведеного випливає, що відповідач повинен був самостійно здійснити демонтаж кабелів з ККЕ позивача після припинення строку дії договору.
Однак відповідач не припинив використання місць в каналах кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком" та продовжує їх використовувати по даний час.
Відповідач є бюджетною установою, а позивач амостійно не має права проводити роботи з демонтажу кабелів електрозв'язку.
Факт використання відповідачем місць в кабельній каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком" протягом 2016-2017 років підтверджується актами звіряння обсягів кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком", які використовував відповідач для розміщення власних кабелів зв'язку (а.с. 18-41).
Як вбачається з вищевкаказаних актів, вони були підписані відповідачем 14.09.2018 р.
Отже, підписавши акти, відповідач підтвердив факт використання ним місць в кабельній каналізації електрозв'язку ПАТ «Укртелеком» протягом 2016-2017 років усього на суму 23 024,64 грн.
Відповідач дану суму не сплатив, тому позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості за користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком" у сумі 23 024,64 грн.
При прийнятті рішення судом враховано наступне.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).
Відповідач у відзиві зазначав, що неодноразово в 2016 - 2017 роках направляв позивачу листи (від 23.03.2016 року № 41/02-433, від 11.05.2016 року № 41/02-695, від 13.09.2016року № 41/02- 1103, від 16.01.2017 року № 41/04-92, від 05.10.2017 року № 41/04-1162) щодо умов укладання Договору про надання в користування ККЕ, в яких відповідно до положень ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України пропонував надати підтверджуючі документи, які є визначальними для підписання зазначеного договору. Необхідні документи були надані позивачем тільки 26.10.2017 року листом № 09-621. Остаточне врегулювання спірних питань щодо підтверджуючих документів позивача відбулося у серпні 2018 року після чого був укладений договір про надання в користування каналів кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком" від 31.08.2018 року № 07-896/113 на період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року. А тому відповідач вважає, що у 2016 - 2017 роках договори не були укладені з вини позивача.
Відповідно до наявних у справі доказів станом на момент розгляду справи в суді борг відповідачем не сплачений, договір оренди не розірваний, не визнаний недійсним. Доказів сплати орендних платежів відповідачем суду не подано.
Отже, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 23 024,64 грн. є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заявленої суми з відповідача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-240, 247-252 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації в Полтавській області (вул. Соборності (Жовтнева), 39, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 34742711) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01601, р/р 26007310791 в АТ "Ощадбанк" м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 21560766, ІПН 215607626656, отримувач: ПАТ "Укртелеком") - 23 024,64 грн. суму основного боргу.
3. Стягнути з Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації в Полтавській області, вул. Соборності (Жовтнева), 39, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 34742711) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Соборності, 33, м. Полтава, Полтавська область, 36000, р/р НОМЕР_1 ПАТ "ПУМБ", МФО 334851, код ЄДРПОУ 01186975, ІПН 215607626656, отримувач: Полтавська філія ПАТ "Укртелеком") - 1 762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити сторонам по справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 06.02.2019 року.
Суддя Білоусов С. М.