Ічнянський районний суд Чернігівської області
Справа №733/157/19
№ 1-кс/733/46/19
Ухвала
"07" лютого 2019 р. Ічнянський районний суд Чернігівської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю скаржника ОСОБА_3
його представника ОСОБА_4
та представника Ічнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня скаргу адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальності «Комбікормник» та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Крупичпільське», на бездіяльність Ічнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей,
Адвокат ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ТОВ «Комбікормник» та СТОВ «Крупичпільське», звернулася до суду із скаргою на бездіяльність Ічнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, мотивуючи тим, що 26 січня 2019 року т.в.о. директора Товариства з обмеженою відповідальності «Комбікормник», Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Крупичпільське» та Товариства з обмеженою відповідальності «Берегиня» ОСОБА_3 було подано заяву до Ічнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 206 КК України, за фактом не допуску останнього на територію вищевказаних підприємств, обмеження законних прав та інтересів директора та незаконного припинення діяльності в порядку ст. 214 КПК України. 26 січня 2019 року дана заява була прийнята та зареєстрована за № 256 посадовою особою Ічнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 . Враховуючи те, що станом на день подання скарги відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 26 січня 2019 року не були внесені, та досудове розслідування не було розпочато, чим допущено бездіяльність та порушено вимоги ст. 214 КПК України, адвокат ОСОБА_6 просить зобов'язати уповноважених осіб Ічнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення відповідно до заяви ОСОБА_3 від 26 січня 2019 року.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 підтримав скаргу та просив її задовольнити з вищевказаних підстав.
Представник скаржника ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав, що органами Ічнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області порушено норми ст. 214 КПК України щодо не внесення до ЄРДР заяви ОСОБА_3 від 26 січня 2019 року про вчинення кримінального правопорушення за фактом не допуску останнього на територію вищевказаних підприємств, обмеження законних прав та інтересів директора та незаконного припинення діяльності. Хоча повинні були внести невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання ним заяви про вчинення кримінального правопорушення. Просить дану скаргу задовольнити,
визнати бездіяльність Ічнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області незаконною, зобов'язавши останніх внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення згідно заяви ОСОБА_3 від 26 січня 2019 року.
Ст. слідчий Ічнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, вказавши, що підстав для внесення відповідних відомостей згідно заяви ОСОБА_3 від 26 січня 2019 року до ЄРДР на даний час не вбачається, оскільки дана заява не містить необхідних обставин , передбачених нормами КК України, які б достовірно свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення, а також додані копії документів викликають сумнів у їх достовірності. Тому т.в.о. начальника СВ Ічнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 було прийнято рішення про розгляд даної заяви згідно із ЗУ «Про звернення громадян» відповідно до Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 06 листопада 2015 року № 1377, а тому підстави для задоволення вищевказаної скарги відсутні.
Вивчивши та дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, вислухавши учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на звернення до суду не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема Главою 26, передбачений порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, 26 січня 2019 року т.в.о. директора Товариства з обмеженою відповідальності «Комбікормник», Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Крупичпільське» та Товариства з обмеженою відповідальності «Берегиня» ОСОБА_3 звернувся до Ічнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом не допуску останнього на територію вищевказаних підприємств, обмеження законних прав та інтересів директора та незаконного припинення діяльності в порядку ст. 214 КПК України.
Цього ж дня дана заява була прийнята та зареєстрована посадовою особою Ічнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 за № 256.
Судом також встановлено, що відомості про вчинення кримінального правопорушення на підставі зави скаржника до ЄРДР внесені не були.
За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Так, відповідно до Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генпрокуратури України від 06.04.2016 р. №139, особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв'язку. Заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність (за виключенням випадків, коли таке попередження не можливо зробити з обєктивних причин: надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом звязку, непритомний стан заявника, відрядження тощо).
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Пункт 1 розділу 2 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України 06.04.2016 № 139, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 2016 р. за № 680/28810, передбачає, що до Реєстру вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
При цьому, виходячи зі змісту ст.214 КПК України повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомленні, а лише ті з них, які містять дійсно достатні відомості про вчинення кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Таким чином, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). При цьому реальність конкретної події злочину має визначатись наявністю обєктивних даних, що свідчать про ознаки обєктивної сторони злочину, тобто даних про наявність суспільно небезпечного діяння для злочинів з формальним складом та, додатково, даних про наслідки для злочинів з матеріальним складом.
Проаналізувавши дану заяву ОСОБА_3 встановлено, що вона не містить необхідних обставин, передбачених ст. 214 КПК України, які б достовірно свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення, що охоплюється поняттям злочину, визначеним ст. 11 КК України.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений цим кодексом.
Підставою вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретного злочину.
В даній заяві ОСОБА_3 не конкретизовано суб'єкт вчинення кримінального правопорушення та відсутня інформація щодо суспільно-небезпечного діяння, що завдає чи створює загрозу спричинення такої шкоди об'єктам, що охороняються чинним законодавством. Крім того, в заяві не зазначено конкретної кримінально-правової норми, яку порушено.
При огляді заяви ОСОБА_3 судом встановлено, що відсутні дані про попередження останнього про кримінальну відповідальність при зверненні із даною заявою до Ічнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області, що є порушенням Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генпрокуратури України від 06.04.2016 р. №139.
Оскільки заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність. В іншому разі заява вважається не поданою.
До того ж з матеріалів справи вбачається, що скаржник звернувся із даною скаргою в якій просить зобов'язати уповноважених посадових осіб Ічнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області прийняти та невідкладно зареєструвати подану ним заяву про вчинення злочину, не вказавши про внесення відомостей такого кримінального правопорушення. Але дана вимога останнього задоволена, оскільки заява ОСОБА_3 від 26 січня 2019 року того ж дня прийнята та зареєстрована посадовою особою Ічнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області за № 256, що підтверджується копією талону-повідомлення № 15 (а.с.4).
Відповідно до ч. 2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Відповідно до положень ст.22 КПК України обов'язок доведення вище вказаних обставин лежить на особі, що звертається до суду з відповідною скаргою, та не може покладатись на один і той самий орган чи службову особу, в тому числі і на слідчого суддю.
За вказаних обставин, виходячи із засад диспозитивності та змагальності кримінального провадження, передбачених ст.ст.22, 26 КПК України, положень ст.ст. 214, 303 КПК України, слідчому судді скаржником ОСОБА_3 не доведено вчинення бездіяльності з не внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за його заявою від 26 січня 2019 року, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Частиною 3 ст. 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 307 КПК України, суд -
У задоволені скарги адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальності «Комбікормник» та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Крупичпільське», на бездіяльність Ічнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, відмовити.
Роз'яснити, що відмова у задоволенні даної скарги не є перешкодою для звернення повторно до слідчого судді із відповідною скаргою в порядку ст.303 КПК України з урахуванням положень п.3 ч. 2 ст. 304 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1