Справа № 357/12346/18
2/357/668/19
Категорія 30
18 січня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Тодосієнко О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради Білоцерківської міської лікарні №2 до ОСОБА_1, третя особа: Міське фінансове управління Білоцерківської міської ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, -
Керівник Білоцерківської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради, Білоцерківської міської лікарні №2 із цивільним позовом до ОСОБА_1, третя особа: Фінансове управління Білоцерківської міської ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, посилаючись на те, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.09.2016 року кримінальне провадження №12016110030003716 від 23.07.2016 року щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України закрито у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Разом із тим, судом встановлено, що ОСОБА_1, 23.07.2016 року, близько 11 год. 35 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись бульваром Олександрійським у м. Білій Церкві, Київської області, у напрямку до вул. Богдана Хмельницького, навпроти будинку №31 бульвару Олександрійський в порушення вимог п. 1.3., 2.3., 12.1., 12.3 ПДР України, не правильно оцінив дорожні умови та дорожню обстановку, проявив неуважність, відповідно не відреагував на зміну дорожньої обстановки та допустив наїзд на пішохіда ОСОБА_3, який перетинав проїздну частину справа наліво відносно напрямку руху його автомобіля. У зв'язку із отриманими тілесними ушкодженнями, потерпілий ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в Білоцерківській міській лікарні №2 у період з 23.07.2016 року по 30.07.2016 року, що підтверджується довідкою, виданою лікарнею від 17.09.2018 року за №03-05/1580. Фактичні витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 становлять 2 702 грн. 91 коп., проведено 7 ліжко-днів. Оскільки витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню в повному обсязі, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 кошти, витрачені Білоцерківською міською лікарнею №2 на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 від злочину в розмірі 2 702 грн. 91 коп. та перерахувати їх на відповідний рахунок на користь Білоцерківської міської лікарні №2.
Ухвалою суду від 16.11.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, своїм правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористався.
Третя особа міське фінансове управління Білоцерківської міської ради подала клопотання, в якому вирішення справи покладає на розсуд суду.
Крім того, клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 23.07 2016 року, близько 11 год. 35 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись бульваром Олександрійським у м. Білій Церкві, Київської області, у напрямку до вул.. Богдана Хмельницького, навпроти будинку №31 бульвару Олександрійський в порушення вимог м. 1.3 ПДР України, де вказано, що «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими», п. 2.3 б) ПДР України, де вказано, що «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п.12.1. ПДР України, де вказано, що «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»; п. 12.3. ПДР України, де вказано, що «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», не правильно оцінив дорожні умови та дорожню обстановку, проявив неуважність, відповідно не відреагував на зміну дорожньої обстановки, своєчасно не застосував екстрене гальмування та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який перетинав проїзну частину справа наліво відносно напрямку руху його автомобіля.
В результаті наїзду пішохід ОСОБА_3 отримав тілесне ушкодження у виді закритого перелому зовнішньої кісточки лівої малої гомілкової кістки, яке відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості так, як для повного зрощення переломів необхідно тривалий строк - більше ніж три тижні.
Сукупність допущених водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3 (б), 12.1, 12.3 «Правил дорожнього руху України» знаходяться в прямому причинному зв'язку зі скоєною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.09.2016 року кримінальне провадження №12016110030003716 від 23.07.2016 року щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України закрито у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями, потерпілий ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в Білоцерківській міській лікарні №2 у період з 23.07.2016 року по 30.07.2016 року, що підтверджується довідкою, виданою лікарнею від 17.09.2018 року за №03-05/1580. Фактичні витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_5 становлять 2 702 грн. 91 коп., проведено 7 ліжко-днів.
Відповідно до ст. 89 Бюджетного кодексу України, видатки на фінансування лікарні широкого профілю здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету, а тому несплата коштів відповідачем суттєво зачіпає інтереси держави, в зв'язку з недоотриманням коштів для фінансування закладів охорони здоров'я.
Білоцерківська міська лікарня № 2 належить до комунальної власності, тобто перебуває у власності територіальної громади м. Біла Церква.
Положеннями ст. 1166 ЦК України передбачено відшкодування матеріальної шкоди при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.
Згідно ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Відповідно ч. 3 ст. 1206 ЦК України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» №11 від 07.07.1995 року, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року.
Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених в стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
П. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року вказує, що визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.
Відповідно п. 3 вищезазначеного Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоровя або прокурора. У разі, коли при ухвалені вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства.
Як вбачається з матеріалів справи, суду не надано доказів того, що відповідачем відшкодовано кошти, які витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що витрати, понесені Білоцерківською міською лікарнею № 2 на лікування потерпілого підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача ОСОБА_1, а тому, суд, вважає за необхідне позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки, позивач, на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з вказаним позовом був звільнений від сплати судового збору, тому згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави у розмірі 1 762,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1206 Цивільного кодексу України, ст. 89 Бюджетного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-259, 265, 268, 277-279, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: 09100, АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_3 РНОКПП: НОМЕР_2) на користь Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» (місце знаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Семашка, 9, р/р 35419004001485 в ГУ ДКС України в Київській обл., МФО 821018, код ЄДРПОУ 01994586) кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 від злочину у розмірі 2 702 грн. 91 коп.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: 09100, АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_3 РНОКПП: НОМЕР_2) на користь держави судовий збір у розмірі 1 762 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБ. І. Кошель