Справа №345/4715/18
Провадження № 2/345/131/2019
07.02.2019 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Онушканича В.В.
з участю секретаря судового засідання Мостової Ю.З.,
розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав,
Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом. Позов мотивує тим, що відповідач є батьком малолітньої дитини: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, зокрема не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не бере участі у її вихованні та матеріальному забезпеченні, не цікавиться її станом здоров'я, не виявляє до неї батьківської турботи та не спілкується з нею, та покинув сім'ю ще до народження дитини.
Дитиною самостійно опікується мати, яка з нею проживає, вона займається її вихованням та розвитком, забезпечує їй нормальні умови для життя, піклується про її моральний та духовний стан і надає повноцінну материнську опіку.
Рішенням суду ухвалено стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 500,00 грн., щомісячно, однак останній систематично ухиляється від сплати аліментів, а також відповідно до інформації ГУНП в Івано-Франківській області відповідач перебуває у розшуку за управлінням УСБУ в м. Києві. Тому позивач просить позбавити відповідача батьківських прав відносно його малолітньої дочки.
Позивач у судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву, в якій підтримує позов у повному обсязі та просить його задоволити, справу просить розглянути без її участі та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 95).
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин та не повідомив суд про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому ч. 11 ст. 128 ЦПК України порядку, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 96). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Представник служби у справах дітей подав заяву про розгляд справи без його участі, просить врахувати висновок органи опіки та піклування Калуської РДА.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до копії свідоцтва про народження (а.с. 9) батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_4. Згідно із рішенням Калуського міськрайонного суду від 23.11.2017 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було розірвано (а.с. 6-8).
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 30.11.2015 року ухвалено з відповідача стягувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі по 500,00 грн. щомісячно (а.с. 68).
Станом на 01.11.2017 року заборгованість по аліментах становить 11 816,54 грн. (а.с. 90), а також судом встановлено, що по теперішній час відповідач ухиляється від сплати аліментів.
Із довідки про склад сім'ї від 21.05.2018 р. вбачається, що малолітня дитина ОСОБА_2 проживає разом з матір'ю та її сім'єю по АДРЕСА_1 (а.с. 13).
Згідно актів обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 20.11.2017 р. та від 21.05.2018 р. позивач ОСОБА_1 спільно зі своєю сім'єю в господарстві матері проживає та виховує свою дочку ОСОБА_2 у добрих умовах, сім'я усім необхідним для проживання забезпечена (а.с. 12, 93).
Згідно акту обстеження умов проживання від 15.12.2017 р., умови проживання позивача ОСОБА_5 задовільні і вона сама виховує малолітню дочку (а.с. 92).
Згідно акту оцінки потреб дитини та сім'ї від 05.12.2017 р., сім'я позивача ОСОБА_1 проживає у новому будинку, який безпечний для дитини, де дотримані санітарно-гігієнічні з усіма необхідними умовами для виховання та розвитку дитини. Дитина виховується під наглядом матері бабусі та близьких родичів, з якими у дитини позитивні стосунки. Зі слів матері батько не займається вихованням дитини, не сплачує аліментів, не цікавиться її здоров'ям і ніколи не бачив своєї дитини (а.с. 87-89).
Відповідно до характеристики на ОСОБА_1 виданої від 21.05.2018 р., на її утриманні перебуває малолітня дочка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зарекомендувала себе з позитивної сторони, користується авторитетом серед громадськості села, акуратна, ввічлива та дисциплінована, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягалася (а.с. 11).
Згідно довідки № 15 від 21.05.2018 р. дочка позивача ОСОБА_2 є здоровою, догляд за нею здійснює мама, батько участі у вихованні не бере (а.с. 10).
Відповідно до рішення комісії з питань захисту прав дитини Калуської РДА від 27.04.2018 р. (а.с. 14-15) та висновку служби у справах дітей Калуської РДА (а.с. 16-18) вирішено вважати за можливе позбавлення батьківських прав відповідача відносно малолітньої дочки ОСОБА_2.
Також судом встановлено, що відповідач перебуває у міжнародному розшуку за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень (а.с. 84).
Стаття 150 Сімейного кодексу України встановлює, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Згідно положень статті 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини, крім того, відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства, а також ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (п. 16).
Дослідженими судом доказами встановлено, що відповідач обов'язків по вихованню дочки взагалі не виконує без поважних причин.
Таким чином, суд вважає, що зібраними по справі доказами підтверджено, що відповідач свідомо ухиляється від своїх батьківських обов'язків по вихованню дочки, а тому приходить до висновку про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 150, 155, 164, 165 СК України, ст.ст. 259, 263-265, 280-282 ЦПК України,
Позов задоволити.
Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина Ісламської Республіки Афганістан, батьківських прав відносно дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про народження № 5, складений 28.08.2015 року виконкомом Луківської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області).
За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 07.02.2019 року.
Головуючий