Справа №345/5133/18
Провадження № 2/345/233/2019
07.02.2019 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого судді Онушканича В.В.
з участю секретаря судового засідання Мостової Ю.З.,
розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3, про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та пені ,-
Позивач звернулася до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. Її батьками є відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3, шлюб між якими розірвано. Постановою Калуського міськрайонного суду від 08.09.2000 року із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання позивачки стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше Ѕ неоподатковуваного мінімуму. Стягнення аліментів розпочато з 01.09.2000року.
Проте відповідач не сплачував аліменти на утримання позивачки. У зв'язку із цим утворилась заборгованість по виконавчому листу №2-1760 від 08.09.2000 року за період з липня 2011 р. по квітень 2017р. в розмірі 23722,47 грн. На даний час позивач навчається на третьому курсі економічного факультету ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені В.Стефаника», на денній формі навчання. Позивач отримує стипендію в розмірі 1300,00 грн., що нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом. Цих коштів не вистачає для проживання, харчування і повноцінного навчання.
Відповідач є здоровою, працездатною особою, працює неофіційно, має нерегулярний мінливий дохід. Добровільно допомагати позивачу її батько відмовляється. Також він відмовляється погасити заборгованість по сплаті аліментів на утримання позивачки. Крім того, на підставі ст.196 СК України, загальна сума пені за несвоєчасну сплату аліментів за період з липня 2011 року по квітень 2017 року становить 8158,99 грн.
За таких обставин позивач змушена звернутися до суду та просить стягувати з відповідача на її користь 23 722,47 грн. заборгованості по сплаті аліментів за період з липня 2011 року по квітень 2017 року по виконавчому листу №2-1760 від 08.09.2000 року, а також 8158,99 грн. пені за прострочення сплати аліментів.
Позивач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує та просить суд його задоволити. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин та не повідомив суд про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому ч.11 ст.128 ЦПК України порядку, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.73). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Третя особа в судове засідання не з'явилася з невідомих для суду причин, про час і міце розгляду справи повідомлялася в установлеому законом порядку. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Зі свідоцтва про народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1, вбачається, що її батьком є відповідач ОСОБА_2 (а.с.10).
Відповідно до постанови Калуського міського суду від 08.09.2000 року було вирішено стягувати із відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше Ѕ неоподатковуваного мінімуму доходу в місяць на утримання позивачки ОСОБА_1 Стягнення аліментів розпочато з 01.09.2000року (а.с.11)
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Порядок стягнення аліментів на утримання дітей визначено ст.ст. 194-197 СК України та ст.74 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Згідно із ч. 3 ст. 74 цього закону розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення в порядку, встановленому СК України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого СК України. Ч.9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Таким чином, порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду встановлений ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» і суд, з огляду на ч. 9 цієї статті, вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.
Наведене узгоджується із ч. 3 ст. 195 СК України, відповідно до якої розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Із розрахунку заборгованості по виконавчому листу №2-1760 від 08.09.2000 року про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів, вбачається, що з липня 2011року по квітень 2017 року нараховано аліментів 23972,47грн., сплачено 250,00грн., заборгованість по аліментах, станом на 17.04.2017 року, становить 23722,47грн. (а.с. 12).
Позивач зазначену суму фактично не оспорює. Зі сторони відповідача також не подано жодних заперечень щодо розміру заборгованості, яка визначена державним виконавцем. Дійсним предметом позову фактично є повторне стягнення аліментів.
За відсутності спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості, оскільки чинним законодавством не передбачена можливість стягнення заборгованості за аліментами, яка утворилася при виконанні судового рішення, шляхом подачі позову до суду в рамках іншої справи.
Стягнення заборгованості за аліментами по виконавчому листу, який знаходиться на виконанні у державній виконавчій службі при відсутності спору про її розмір, є подвійним стягненням боргу, а тому вимоги позивача в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
З огляду на те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження неможливості своєчасної сплати аліментів у стягнутому судом розмірі на утримання неповнолітньої дочки, суд приходить до висновку, що заборгованість по сплаті аліментів утворилася з вини відповідача.
Розмір та вид відповідальності за прострочення сплати аліментів встановлено ч. 1 ст. 196 СК України.
При цьому позивач просить стягнути з відповідача пеню за несплату аліментів за період з липня 2011 року по квітень 2017 року в розмірі 8158,99 грн. Пеня обчислена нею окремо за кожен місяць прострочки, на обґрунтування чого подано відповідний розрахунок (а.с. 4-8).
Відповідно до частини 1 статті 196 СК України в редакції Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» (що набув чинності 8 липня 2017 року) у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року № 14-37цс18.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
Zp=(A1Х1%ХQ1)+(A2Х1%ХQ2)+……….(AnХ1%ХQn), де:
Zp - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Відтак, пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Розрахунок пені здійснено позивачем на підставі ст. 196 СК України, без врахуванням правової позиції Верховного Суду України, щодо застосування ст. 196 СК України в новій редакції. Натомість, розрахунок зі сплати пені з врахуванням нової редакції статті 196 СК України мав би вказати на значно більший розмір пені, оскільки відповідно до її положень пеня розраховується від дня прострочення до дня їх повного погашення або до дня ухвалення рішення судом, а не обмежується місяцем, у якому аліменти не були сплачені, як розраховувалась пеня до цього.
Водночас за змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на вищезазначене, враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка за прострочення сплати аліментів в межах заявлених позовних вимог за період з липня 2011 року по квітень 2017 року в розмірі 8158,99 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 180, 195, 196 СК України, ст.ст. 71, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 13, 259, 263-265, 274 ЦПК України,
Позов задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, жительки АДРЕСА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з липня 2011 року по квітень 2017 року в розмірі 8158 (вісім тисяч сто п'ятдесят вісім) гривень 99 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 07.02.2019 року.
Суддя