Рішення набрало чинності "___"_________20____р. Справа № 665/1103/17
"06" лютого 2019 р. Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:
головуючої судді Пилипенко І.О.,
при секретарі Ткаченко Л.Г.,
за участю представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чаплинка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання договору оренди земельної ділянки, -
встановив:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 04 жовтня 2004 року ОСОБА_6 є власником земельної ділянки, площею 4,07 га., яка розташована на території Балтазарівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області. 17 жовтня 2006 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був укладений договір оренди земельної ділянки. Згідно умов укладеного договору орендар сплачує орендну плату, а саме у грошовій формі в розмірі 100 грн. за один гектар орендованої земельної ділянки, річна орендна плата становить 407 грн. на рік за пай та у вигляді послуг, а також сільськогосподарською продукцією. Орендна плата вноситься один раз у рік не пізніше 05 жовтня. Однак відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою, починаючи із 2007 року та на протязі дії договору оренди належним чином не виконує його, несвоєчасно розраховується за оренду землі та не сплачує земельний податок, чим порушив істотні умови договору, що є підставою для розірвання договору оренди землі. Окрім невиплати орендної плати, починаючи із часу укладання договору оренди земельної ділянки і по теперішній час земельна ділянка за цільовим призначенням не використовується. Передана земельна ділянка не обробляється, не засівається, зростають бур'яни, що погіршує екологічний стан і родючість землі.
Просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладений 17.10.2006 року, зареєстрований 28.03.3007 року у Чаплинському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за НОМЕР_2.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали із підстав зазначених в позовній заяві та пояснили, що ОСОБА_6 є власником земельної ділянки, відповідно до державного акту. Між сторонами по справі був укладений договір оренди земельної ділянки, однак відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо систематичної сплати орендної плати; у 2007 році сплатив орендну плату в іноземній валюті за користування двома земельними ділянками, які належать позивачу та його дружині ОСОБА_8 в розмірі 800 доларів США на двох, тобто по 400 доларів кожному, і після цього взяті на себе зобов'язання не виконував, орендну плату не сплачував. При цьому, після звернення до суду відповідачем у 2017 році поштовим переказом було направлено йому орендну плату в сумі 417 грн., які ним отримані не були та повернуті.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та суду пояснили, що у 2007 році відповідачем сплачено позивачу орендну плату в розмірі 800 доларів США на 10 років вперед, що підтверджується письмовою розпискою наданою позивачем в присутності свідків. Земельна ділянка ОСОБА_6 використовується за призначенням, вирощується сільськогосподарська продукція: насіння соняшника, збирається врожай, сплачується земельний податок, заборгованості немає. Його мати ОСОБА_7 в 2015 році виїхала до Туреччини на постійне проживання, однак земельна ділянка обробляється.
Суд, заслухавши учасників судового процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, докази по справі в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 17.10.2006 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець ОСОБА_6 надає, а орендар ОСОБА_7 приймає в строкове, платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в адміністративних межах Балтазарівської сільської ради, Чаплинського району, Херсонської області. Пунктом 2 договору оренди визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,07 га., в тому числі рілля - 4,07 га, яка належить орендодавцю на праві приватної власності на землю відповідно до державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_1 від 04 жовтня 2004 року.
Згідно з п. 7 договору оренду, даний договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити дію договору.
Відповідно до п. 8 - п.12 договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій в розмірі 100 грн. за один гектар орендованої земельної ділянки, річна орендна плата становить 407 грн. на рік за пай та у вигляді послуг, а також сільськогосподарською продукцією, земельний податок сплачується орендарем в сумі та терміни встановлені чинним законодавством. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься один раз у рік не пізніше 05 жовтня. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами. Розмір орендної плати переглядається один раз у два роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, в тому числі внаслідок інфляції.
Відповідно до п.29 договору оренди, орендар зобов'язаний у відповідності з пунктом 11 цього договору своєчасно вносити орендну плату, сплачувати земельний податок.
Згідно п.33 договору оренди його дія припиняється у разі: закінчення строку на який його було укладено, придбання орендарем земельної ділянки у власність, викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності, в разі ліквідації юридичної особи - орендаря. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.
Даний договір зареєстровано 28.03.3007 року у Чаплинському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за НОМЕР_2.
У відповідності до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 ОСОБА_6 на підставі розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації від 17 серпня 2004 року №406 є власником земельної ділянки, площею 4,07 га. у межах згідно з планом на території Балтазарівської сільської ради, Чаплинського району, Херсонської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Факт передачі земельної ділянки та використання відповідно до договору оренди земельної ділянки від 17.10.2006 року сторонами не оспорюється.
Відповідно до листа Чаплинського відділення Херсонського ОДПІ від 10.10.2017 року №351/21-21-17, станом на 10.10.2017 року ОСОБА_6 не має заборгованості по сплаті земельного податку з фізичних осіб за земельну ділянку, загальною площею 4,07 га, яка знаходиться на території села Балтазарівка, Чаплинського району. За період з 2012 року по 2017 року сплатив земельний податок на загальну суму 1620,21 грн.
Відповідно до копії квитанції від 02.10.2017 року ПАТ «Укрпошта» ОСОБА_7 було повернуто грошові кошти на суму 417 грн.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що її батько ОСОБА_6 у 2006 році укладав договір оренди земельної ділянки із ОСОБА_7 На час укладання договору оренди земельної ділянки її батько був на заробітках. При цьому, за користування земельною ділянкою батька та матері відповідачем було передано 700 доларів США, тобто по 350 долів кожному. Після цього жодної орендної плати батько не отримували.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що вони з чоловіком ОСОБА_6 у 2006 році вирішили придбати житловий будинок в смт. Чаплинка. Однак їм не вистачало 700 доларів США. У зв'язку із цим їх сусідка ОСОБА_7 запропонувала взяти у них в оренду земельні ділянки і за це сплатила 700 доларів США, по 350 доларів за кожну. Після цього, орендну плату вони не отримували. Окрім того, після звернення до суду відповідач поштовим переказом направив їм орендну плату, яку вони відмовились отримувати та повернули.
Відповідно до положень ст.ст.76, 77, 78, 80, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про оренду землі» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, тобто на час укладання спірного договору) відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.
Відповідно до положень статті 22 Закону України «Про оренду землі», (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, тобто на час укладання спірного договору) орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформляється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Під систематичною несплатою орендної плати є така несплата два і більше рази, тобто ознакою систематичності можна вважати кожен наступний (другий) випадок несплати орендної плати.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що розірвання договору оренди землі можливе лише в разі систематичної несплати орендної плати.
Вищевикладене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12 та від 28 вересня 2016 року, яка відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.
Згідно з приписами ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( стаття 627 ЦК України ).
У частині 1 статті 628 ЦК України зазначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Звертаючись до суду із позовом позивач послався на те, що відповідач несвоєчасно сплачує орендну плату за землю, несплачено земельний податок, земельна ділянка використовується не за призначенням, навмисне погіршення земельної ділянки.
Саме по собі поняття «несвоєчасна сплата» означає несплату певної суми коштів у певний строк, зокрема, у даному випадку, у строк, передбачений договором оренди землі.
Так, п. 10 договору оренди землі встановлено, що орендна плата вноситься один раз у рік не пізніше 05 жовтня.
Згідно із ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. У даному випадку такою подією є виплата орендної плати саме до 05 жовтня кожного року.
Таким чином, у даному випадку невиконання відповідачем обов'язку сплатити орендну плату у строк, визначений умовами договору, і є несплатою орендної плати.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору позивач повинен отримати орендну плату починаючи з 2007 року по 2016 рік у розмірі 407 грн. за рік.
За клопотанням представника відповідача, судом був здійснений запит до Чаплинського відділення Херсонської ОДПІ щодо сплати земельного податку ОСОБА_6, у зв'язку із чим була отримання відповідь, яка підтверджує відсутність заборгованості по сплаті земельного податку за земельну ділянку за період з 2012 року по 2017 рік. При цьому, вказана відповідь, яка підтверджує сплату земельного податку не є належним та допустимим доказом підтверджуючим виплату позивачу орендної плати у розумінні ст. 77 ЦПК України.
Окрім того, під час судового розгляду представником відповідача була надана до суду оригінал розписки від 28.03.2007 року, відповідно до якої ОСОБА_10 та ОСОБА_6 отримали від ОСОБА_7 кошти в сумі по 400 доларів за оренду земельної ділянки, загальною площею по 4,07 га., згідно договору оренди, зареєстрованого 28 березня 2007 року у повному обсязі. Майнових та інших претензій до ОСОБА_7 не мають.
Згідно зі статтею 531 ЦК боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Законодавством про оренду землі не заборонено сплачувати орендну плату за земельну ділянку наперед за майбутні періоди.
Із суті орендних зобов'язань така заборона також не випливає, так само як і зі звичаїв ділового обороту.
Отже, якщо договором оренди землі не встановлена така заборона, то сплата орендної плати наперед узгоджується з нормами права.
Як встановлено судом, умовами договору оренди не передбачена заборона сплата орендарем орендної плати наперед за майбутні періоди.
Крім того, з вимогами про зміну розміру орендної плати, її індексацію, тощо у передбаченому законом порядку позивач до орендаря не звертався.
Договором оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься один раз у рік не пізніше 05 жовтня у грошовій формі, річна орендна плата становить 407 грн. на рік за пай та у вигляді послуг, тому орендна плата за кожен рік мала складати щонайменше 407 грн., а за період дії договору з 2007 по 2016 роки, орендар мав сплатити позивачу 4070 грн.
Відповідно до довідки курсу НБУ станом на березень 2007 року курс 1 долара до 1 гривні становив 5,05 гривні.
Таким чином 400 доларів США станом на момент їх отримання березень 2007 року становив 2020 грн.
Отже, орендарем на час розгляду справи сплачена менша сума, ніж підлягала сплаті за роки використання земельної ділянки, зокрема за 2007 р., 2008 р., 2009 р. 2010 р. та частково за 2011 рік у сумі 392 гривні, і відповідно відповідачем взагалі не сплачено орендну плату за 2012 р. - 2016 р., а тому зобов'язання відповідача перед позивачем виконані не були.
Даючи оцінку наданими представниками відповідачів пояснень в судовому засіданні на підтвердження виплати орендної плати позивачу, останніми не надано суду жодного належного та допустимого доказу, які б підтверджували виконання зобов'язання зі сплати орендної плати за договором за період з 2012-2016 р.р. Також в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази не тільки виплати орендної плати за цей період, а й фактів нарахування її до виплати позивачу. При цьому, представник відповідача ОСОБА_5, який є сином ОСОБА_7 в судовому засіданні визнав, що орендна плата була виплачена позивачу лише один раз у 2007 році, відповідно до письмової розписки, що також не заперечувалась позивачем та його представником в судовому засіданні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що починаючи з 2012 року відповідачем не виплачено позивачу орендну плату (іншого відповідач належними та допустимими доказами не довів), чим позбавлено ОСОБА_6 можливості отримати дохід, на який той розраховував при укладанні договору. Отже, зазначені обставини вказують на систематичну несплату позивачу ОСОБА_6 орендної плати, що є істотним порушенням умов договору оренди землі і, як наслідок такі неправомірні дії орендаря є підставою для розірвання договору.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що відповідач починаючи з 2012 року систематично не виконувала умови договору щодо сплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.
Щодо вимог позивача про те, що земельна ділянка використовується не за призначенням та навмисне погіршення земельної ділянки, суд вбачає за необхідне зазначити, що статтею 5 ЗК України визначені основні принципи земельного законодавства, зокрема принцип раціонального використання та охорони земель.
Раціональним вважається таке використання земель, у ході якого забезпечується одержання сталих високих урожаїв сільськогосподарських культур, запобігання необґрунтованому вилученню земель зі сфери сільськогосподарського виробництва для потреб інших галузей народного господарства, збереження та підвищення родючості ґрунтів, охорона навколишнього середовища.
У пунктах 13, 14, 15 спірного договору оренди передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для сільськогосподарського використання. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення сільськогосподарського товарного виробництва. Умови збереження стану об'єкта оренди. Отже, умовами спірного договору оренди земельної ділянки визначено умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об'єкта оренди.
В судовому засіданні жодною із сторін на підставу своїх вимог і заперечень щодо використання земельної ділянки не за призначенням та погіршення корисних властивостей земельної ділянки не надано суду жодного належного та допустимого доказу по справі, який би підтвердив чи спростував вказані обставини.
Окрім того, представник позивачів не надала належних доказів на підтвердження тих обставин, що відповідач допустив істотне порушення умов договору, а саме, що останній використовував земельні ділянку не за призначенням та зберігання корисних властивостей земельних ділянок, хоча за приписами ст.81 ЦПК України це є її обов'язком. Правом на проведення відповідної судової експертизи позивач не скористалася.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, представниками відповідача, в судовому засіданні не доведено дотримання умов договору в частині виплати орендної плати протягом 2012 - 2016 років, її внесення в порядку, визначеному ст. 22 Закону України «Про оренду землі».
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач починаючи з 2012 року у строки, обумовлені цим договором - до 05 жовтня поточного року, щороку, впродовж 2012 - 2016 років не вносив орендну плату на користь позивача, що свідчить про систематичність її несплати та дає можливість розірвати такий договір оренди на вимогу сторони за істотне порушення його умов.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заявила усну заяву про застосування строків позовної давності до вимог позивача щодо невиконання умов договору оренди, оскільки загальний строк позовної давності у три роки, визначений ч.1 ст. 257 ЦК України сплив.
Заява представника відповідача про застосування строків давності до вимог щодо розірвання договору оренди земельної ділянки до задоволення не підлягає.
За положеннями ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Позивачем заявлено вимогу про розірвання договору оренди земельної ділянки у зв'язку з невиконанням його умов орендарем, а не про стягнення заборгованості по орендній платі. Позивач є власником майна, яке перебуває в оренді, та як власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а тому позовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном, що не пов'язані з позбавленням володіння, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі. У зв'язку з цим враховуючи тривалий характер порушень умов договору, підстав для застосування строків давності за вимогами про розірвання спірного договору немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 76-81, 135, 137, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити.
Розірвати договорів оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 17.10.2006 року, зареєстрований 28.03.3007 року у Чаплинському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за НОМЕР_2.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Чаплинський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Пилипенко