Справа № 367/5135/18
Провадження №2/367/407/2019
Іменем України
07 лютого 2019 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючої судді Оладько С.І.,
за участі секретаря Шубчик В
представника позивача Пацалюк А.В
розглянувши у судовому засіданні в м. Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики
Позивач звернувся до суду із позовом,відповідно до якого зазначив,що 30.06.2016року він позичив відповідачці грошові кошти у суммі 212500грн,які відповідач зобов»язалась повернути йому до 20.02.2017р,про що власноручно написала розписку. Однак у встановлений строк відповідач борг не повернула.Із врахуванням вимог ст.. 625 ЦК України,ст.. 1048 ЦК України позивач просить стягнути із відповідачки заборгованість згідно договору позики від 30.06.2016р у суммі 294 632грн 70 коп (двісті дев»яносто чотири тисячі шістсот тридцять дві гр. 70 коп),із яких 212 500 грн. -основна сума заборгованості, 8593гн 15 коп -3% річних,32300 грн. інфляційні втрати та 41 239грн55 коп- проценти за користування чужими коштами ,а також судові витрати.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала,просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з»явилась,про день та час розгляду справи повідомлена належним чином,заяву про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за її відсутності до суду не подала,а також не подала відзив на позовну заяву,у зв»язку з чим суд проголосив по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд,заслухавши представника позивача,дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким,що підлягає до задоволення.
Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України «Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.»
Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.»
Відповідно до ч 1 ст. 81 ЦПК України « Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України "За договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі,визначені родовими ознаками,а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості".
Відповідно до ст. 1049 ЦК України " Позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку,що встановлені договором.Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред"явлення вимоги,позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред"явлення позикодавцем вимоги про це,якщо інше не встановлено договором".
Згідно із Правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у справі № 6-79цс14, згідно з якою: «Відповідно до норм ст. ст. 1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання».
Відповідно до правового висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 року № 6-50 цс16, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику. Договір позики в письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами (частина перша статті 207 ЦК України). Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
У судовому засіданні встановлено,що 30.06.2016р року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики,відповідно до якого позивач передав відповідачу грошові кошти у суммі 212500 грн ,про що відповідач написала розписку.Борг відповідач зобов»язалась повернути у строк до 20.02.2017р., що підтверджується у судовому засіданні копією розписки,оригінал якої було оглянуто у судовому засіданні,на якій відсутні відповідні відмітки про повернення позивачу суми боргу.
Враховуючи викладені обставини,поскільки відповідач не виконала умови договору позики,не повернула борг у суммі 212500 грн у строк до 20.02.2017р,суд стягує із відповідачки на користь позивача борг у суммі 212 500 грн.
Крім того,відповідно до ст.. 1048 ЦК УКраїни «Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.»
Поскільки умовами договору позики,укладеного між сторонами ,не встановлений розмір процентів,їх розмір суд визначає на рівні облікової ставки Національного банку України.Згідно позовної заяви позивачем надано розрахунок процентів,на отримання яких він має право із зазначенням облікової ставки НБУ,періоди нарахування.Даний розрахунок відповідає вимогам закону,у зв»язку з чим суд стягує із відповідача на користь позивача проценти за користування чужими коштами у суммі 41 239гр 55 коп.
Відповідно до ст.. 625 ЦК України «Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.»
Враховуючи зазначені вимоги закону,суд стягує із відповідача на користь позивача8593гн 15 коп -3% річних,32300 грн. інфляційні втрати.
Також,суд стягує із відповідачки на користь позивача судові витрати понесені позивачем на оплату судового збору у суммі 2996,33 грн.
Щодо витрат позивача на правову допомогу у суммі 5000 гр,про які позивач зазначає у позовній заяві,то суд не вбачає підстав для відшкодування даної суми,поскільки до суду не було надано доказів тих обставин,що позивач поніс зазначені витрати.
На підставі ст.ст.525,526,530,625,1046-1049,1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 4,10,76,259,264-265,268,273,365 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1),яка проживає за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2,який проживає за адресою АДРЕСА_2 заборгованість згідно договору позики від 30.06.2016р у суммі 294 632грн 70 коп (двісті дев»яносто чотири тисячі шістсот тридцять дві гр. 70 коп),із яких 212 500 грн. -основна сума заборгованості, 8593гн 15 коп -3% річних,32300 грн. інфляційні втрати та 41 239грн55 коп- проценти за користування чужими коштами .
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у суммі 2996 грн.33 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги ,відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текс рішення суду буде виготовлений 17.02.2019р.
Копію рішення суду направити відповідачу по справі для відома.
Суддя: С.І. Оладько