Справа № 344/20998/18
Провадження № 2-а/344/301/19
29 січня 2019 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Польської М.В.
секретаря Гули Р.М.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 батальйону 4 роти УПП в Львівській області Навроцького Степана Андрійовича про визнання протиправною та скасування індивідуального акта - постанови серії ЕАВ № 786964 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
ОСОБА_1 у грудні 2018 року звернувся в суд з наведеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що згідно постанови серії ЕАВ № 786964 від 10.12.2018р. в справі про адміністративне правопорушення, він визнаний винним в тому, що керуючи транспортним засобом MERCEDES BENZ SPRINTER 311 CDI д.н.з. НОМЕР_1 10.12.2018 року о 20:33:16 на а/д західний обхід м. Львова м 10-01 15 км 200 м здійснив обгін на мості, чим порушив п.14.г в ПДР. У зв'язку з чим на нього накладено штраф за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Вважає такі дії відповідача неправомірними, а постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною, та просить її скасувати.
Позивач просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, відзив на позов не подавав.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ст. ч.2 ст.122 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно оскаржуваної постанови серії ЕАВ № 786964 від 10.12.2018р. ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 10.12.2018 року керуючи транспортним засобом MERCEDES BENZ SPRINTER 311 CDI д.н.з. НОМЕР_1 10.12.2018 року о 20:33:16 на а/д західний обхід м. Львова м 10-01 15 км 200 м здійснив обгін на мості чим порушив п.14.6 г ПДР. У зв'язку з чим на нього накладено штраф у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Згідно ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути мотивованим.
Так, суд звертає увагу на те, що, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суб'єкт владних повноважень відповідач, повинен системно застосовувати положення законодавства та конкретних обставин кожної справи.
Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в даній адміністративній справі не виконано обов'язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, не надано до суду відзиву на позов, як і не надано належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, та, зокрема, доказів вчинення Позивачем відповідного адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 786964 від 10.12.2018 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Позовну вимогу про визнання протиправними дій відповідача суд вважає безпідставною, оскільки результатом вчинення таких стало конкретне рішення - оскаржувана постанова, яка, за висновком суду підлягає скасуванню, і такий спосіб захисту порушеного у публічно-правових відносинах права позивача суд вважає достатнім та повним.
Разом з тим, відповідач на спростування доводів позивача доказ про порушення ним ПДР не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Однак, доведення при оскарженні протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, з врахуванням ч.2 ст.77 КАС України покладається на відповідача.
Враховуючи, що відповідач не виконав покладений на нього, згідно вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок доказування правомірності свого рішення, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 221, 251, 252 КУпАП, керуючись ст. ст. 9, 77, 241-246, 286 КАС України, суд -
Адміністративний ОСОБА_1 до інспектора 2 батальйону 4 роти УПП в Львівській області Навроцького Степана Андрійовича про визнання протиправною та скасування індивідуального акта - постанови серії ЕАВ № 786964 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити частково.
Скасувати постанову інспектора 2 батальйону 4 роти УПП в Львівській області Навроцького Степана Андрійовича серії ЕАВ № 786964 від 10.12.2018 року в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (а після чого, безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду).
Повний текст рішення виготовлено 07 лютого 2019 року.
Суддя Польська М.В.