06 лютого 2019 рокуЛьвів№ КДМ/2/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Компані» про ухвалення додаткового судового рішення,
у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року,
в адміністративній справі №813/1966/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Компані» до Головного управління ДФС у Львівській області,
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
У травні 2018 року позивач ТзОВ «Транс Компані» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ ДФС у Львівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0045981308 від 09.02.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання ТзОВ «Транс Компані» за платежем «транспортний податок» на загальну суму 62500 грн., з них 50000 грн. - за податковим зобов'язанням та 12500 грн. - за штрафними санкціями.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 09.02.2018 р. №0045981308.
З вказаним рішенням суду першої інстанції від 10.07.2018 року не погодився відповідач ГУ ДФС у Львівській області та оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у Львівській області задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 року у справі № 813/1966/18 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ТзОВ «Транс Компані» до ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 09.02.2018 р. №0045981308 в частині зобов'язання з транспортного податку в сумі 41666,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10416,61 грн.. В решті податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Восьмим апеляційним адміністративним судом отримано заяву позивача ТзОВ «Транс Компані» про ухвалення додаткового судового рішення, на підставі п.3 ч.1 ст.252 КАС України.
У заяві позивач просить суд винести додаткову постанову щодо розподілу судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2019 року матеріали провадження №КДМ/2/19 з адміністративною справою №813/1966/18 із вказаною заявою ТзОВ «Транс Компані» передано для розгляду колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й., Ільчишин Н.В..
Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави заявленої позивачем заяви про ухвалення додаткового судового рішення вважає, що заяву ТзОВ «Транс Компані» про ухвалення додаткового рішення слід задоволити, з врахуванням наступного.
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Таким чином, чинне законодавство передбачає можливість прийняття додаткового судового рішення, серед іншого, у разі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Колегія суддів враховує, що згідно з ч.4 ст.322 КАС України, у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки при прийнятті постанови суду від 25.09.2018 року апеляційний суд не вирішив питання про розподіл судових витрат, тому це питання підлягає вирішенню у додатковій постанові.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.2, ч.3, ч.4 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З матеріалів справи видно, що при зверненні ТзОВ «Транс Компані» до суду першої інстанції з позовною заявою, ним було сплачено судовий збір у розмірі 1762 грн. (а.с. 3). Також позивачем сплачено гонорар за надання правової допомоги у сумі 7000 грн. (а.с. 30, 31, 32, 33).
Тобто, вказані вище судові витрати позивача є документально підтвердженими.
Суд апеляційної інстанції враховує, що у даній адміністративній справі постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 року позовні вимоги щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 09.02.2018 р. №0045981308 задоволено частково, а саме, у сумі 52083,34 грн. (в частині зобов'язання з транспортного податку в сумі 41666,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10416,61 грн.).
Отже, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню у пропорційному співвідношенні до задоволених вимог, тобто в розмірі 7298,65 грн. (1467,65 грн. - судового збору та 5831 грн. - витрати на правничу допомогу адвоката).
Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 252, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд
постановив:
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Компані» судові витрати у виді судового збору сплаченого за подання адміністративного позову в сумі 1467,65 грн. та сплачених витрат за надання правничої допомоги адвоката в сумі 5831 грн..
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи чи в порядку письмового провадження - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: В. В. Гуляк
Судді: Н. В. Ільчишин
Р. Й. Коваль
Повний текст додаткової постанови складено 07.02.2019 року