25 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 914/694/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В.Г. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.,
учасники справи:
позивач - Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького,
відповідач - Акціонерне товариство "Польські авіалінії "ЛОТ" в особі Представництва Фірми "PLL "LOT" S.A. ("ПЛЛ "ЛОТ" С.А.),
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області,
третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Львівське управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018
у складі колегії суддів: Кордюк Г.Т. (головуючий), Кравчук Н.М., Хабіб М.І.
та на рішення Господарського суду Львівської області від 21.09.2018
у складі судді Матвіїва Р.І.
у справі за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького
до Акціонерного товариства "Польські авіалінії "ЛОТ" в особі Представництва Фірми "PLL "LOT" S.A. ("ПЛЛ "ЛОТ" С.А.)
за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області,
за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Львівського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби,
про стягнення 52 971,67 грн,
17.04.2018 до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького до Акціонерного товариства "Польські авіалінії "ЛОТ" в особі Представництва Фірми "PLL "LOT" S.A. ("ПЛЛ "ЛОТ" С.А.) про стягнення 52 971,67 грн.
21.09.2018 рішенням Господарського суду Львівської області, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі № 914/694/18, у задоволенні позову відмовлено повністю.
28.12.2018 Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького подано касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 та на рішення Господарського суду Львівської області від 21.09.2018 у справі № 914/694/18.
15.01.2019 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.
Дослідивши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького та доводи викладені у касаційній скарзі у справі № 914/694/18, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
При цьому пунктом 1 частини п'ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тож Верховний Суд кваліфікує справу № 914/694/18 як малозначну за критерієм того, що ціна позову, заявленого у цій справі, не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак скаржник у свої касаційній скарзі посилається на те, що, незважаючи на малозначність зазначеної справи, вона має для нього виняткове значення (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України). Разом з цим Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького зазначає, що чинне законодавство жодним чином не розкриває зміст поняття "виняткове значення". В загальному сенсі поняття "виняткове значення" може відображати виключно суб'єктивне, психологічне ставлення особи до певних подій чи предметів, і завідомо не підлягає дослідженню судом при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у "малозначній справі". На думку скаржника, поняття "виняткове значення для її учасника, який подає касаційну скаргу" є оціночним поняттям та має недостатньо визначений характер і критерії його розуміння для правозастосовчої практики судами, оскільки в чинному Господарському процесуальному кодексі України не вказано, що слід розуміти під таким поняттям та які існують критерії їх визначення. Тож залишається абсолютно незрозумілим з точки зору скаржника, яким чином та в який спосіб особа, яка звертається до суду з касаційною скаргою, має доводити, а Суд, в свою чергу, має встановлювати таке "виняткове значення". Відсутність механізму чіткого трактування та розуміння дійсного змісту вказаної норми підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України в контексті встановлення "виключного значення" справи для сторони - пов'язане насамперед з недоліками законодавчої техніки. Однак, Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького вважає, що це не повинно скасовувати чи обмежувати гарантованих прав на ефективний доступ до правосуддя, в тому числі і в частині права на касаційне оскарження. За таких обставин, скаржник вважає, що касаційний перегляд є абсолютно необхідним для реалізації його конституційного права на справедливий Суд.
Вирішуючи питання щодо наявності у справі № 914/694/18 виняткового значення для Державого підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького, Верховний Суд виходить з наступного.
Заінтересовані особи мають розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від таких осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
В контексті викладеного, Суд вважає за необхідне зазначити, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Суд не вважає наведені скаржником обґрунтування такими, що дають підстави для відкриття касаційного провадження у даній справі, оскільки як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість відкриття касаційного провадження у даному випадку з підстав наявності у справі № 914/694/18 виняткового значення для Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького.
Суд, додатково, звертає увагу скаржника на те, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного Суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 та на рішення Господарського суду Львівської області від 21.09.2018 у справі № 914/694/18.
Оскільки колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження у справі № 914/694/18 за касаційною скаргою Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 та на рішення Господарського суду Львівської області від 21.09.2018 слід відмовити, то відсутні підстави для розгляду клопотання про розгляд касаційної скарги у зазначеній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Керуючись частиною п'ятою статті 12, статтею 234, стаття 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 та на рішення Господарського суду Львівської області від 21.09.2018 у справі № 914/694/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Г. Пєсков
Судді Л.Й. Катеринчук
В.Я. Погребняк