ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
31 січня 2019 року Справа № 923/1007/18
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В., при секретарі Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком", м.Херсон
до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Херсонській області, Автономної республіці Крим та м.Севастополі, м.Херсон
про стягнення заборгованості в сумі 69 982,37 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 3412 від 20.08.2018, ОСОБА_2, представник за довіреністю № 4002 від 20.12.2018;
від відповідача: ОСОБА_3, представник за довіреністю № 47/06-19/500-10 від 01.11.2018;
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком" (позивач) звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою № 25-65С000/26 від 23.11.2018 до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Херсонській області, Автономної республіці Крим та м.Севастополі (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 69 982,37 грн за договором № 15-650000/101 від 11.03.2015 про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком".
Відповідно до ч.5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 05.12.2018 відкрито провадження у справі № 923/1007/18. Розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 26.12.2018 розгляд справи відкладено з викликом представників сторін.
У відзиві на позовну заяву, відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В даному відзиві стверджує, що ПАТ "Укртелеком" не може бути власником кабельної каналізації електрозв'язку, оскільки, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2010 №1948-р "Про погодження умов проведення конкурсу з продажу пакета акцій ВАТ "Укртелеком" було здійснено приватизацію майна ВАТ "Укртелеком" у розмірі 92,791 відсотка статутного капіталу, при цьому 7,209 відсотка статутного капіталу залишилось на балансі товариства, проте не увійшло до його статутного капіталу (не приватизовано) і залишилось у державній власності. Частка корпоратизованого майна, що становить номінальну вартість акцій товариства (100%) складає 4 681563 000 гри. Приватизація майна відбулася згідно з договором купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Укртелеком" від 11.03.2011 №КПП-582, предметом якого визначено пакет акцій ВАТ "Укртелеком".
Відповідно до вимог статті 86 ГК України та частини третьої статті 13 Закону України "Про господарські товариства", забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом.
Під час укладення договору від 11.03.2011 № КПП-582, вказана норма діяла, а отже кабельна каналізація електрозв'язку не підлягає приватизації.
Частиною сьомою статті 141 Господарського кодексу України передбачено, що не може бути вкладом у спільну діяльність майно, яке належить до основних фондів підприємств державної власності, що не підлягають приватизації.
Виходячи із норм Закону України "Про приватизацію державного майна", кабельна каналізація електрозв'язку належить до об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації. Так, частиною другою статті 5 цього Закону встановлено, що приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення. До таких об'єктів віднесено об'єкти та майно, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема, майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого законом встановлено особливості приватизації), Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, сил цивільної оборони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних та органів доходів і зборів, що безпосередньо забезпечує виконання цими органами встановлених законодавством завдань; об'єкти, що забезпечують зв'язком органи законодавчої та виконавчої влади; об'єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зокрема об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, інших населених пунктів.
Частиною четвертою цієї статті визначено, що не підлягають приватизації державні підприємства та корпоративні права держави в акціонерних товариствах, які забезпечують національну безпеку України або приватизація яких створює істотні ризики для безпеки держави, а саме спеціальні об'єкти зв'язку.
Матеріали з корпоратизації ВАТ "Укртелеком", які були передані Державним комітетом зв'язку та інформатизації України до Фонду державного майна України, не містять інформації стосовно об'єктів інфраструктури кабельної каналізації електрозв'язку або окремих її елементів, призначених для забезпечення доступу до телекомунікаційної мережі загального користування. Зазначена інформація підтверджується листами Фонду державного майна України від 28.04.2016 №10-24-8007, від 10.05.2016 № 10-24-8512, від 03.11.2016 № 10-24-21213 та від 27.07.2017 № 10-24-14632 де зазначено, що кабельні каналізації електрозв'язку не увійшли до статутного капіталу ПАТ "Укртелеком", а тому є об'єктами державної власності.
Відповідно до абзацу тридцять другого пункту 2 частини першої статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" підтвердження факту передачі державного майна до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації) у порядку, встановленому законодавством, є повноваженням Фонду державного майна України.
Всупереч вищевикладеному, ПАТ "Укртелеком" безпідставно стверджує, що кабельна каналізація електрозв'язку належить товариству.
З метою недопущення незаконного витрачання бюджетних коштів та врегулювання правовідносин між Управлінням Держспецзв'язку в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та ПАТ "Укртелеком", шляхом укладення договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку, Відповідачем вживались загальні прийоми вирішення спору. Так, на адресу Позивача неодноразово направлялись листи з пропозицією надати документи, які підтверджують право власності орендодавця на таке майно та роз'яснено, що у разі відсутності таких документів, договори оренди підлягають укладенню як договори оренди державного майна відповідно до вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Незважаючи на це, Позивач надав лише копію відомостей розрахунку балансової вартості, яка не є документом, що підтверджує право власності Позивача на кабельні каналізації електрозв'язку
Таким чином, ПАТ "Укртелеком" не підтверджено в установленому законом порядку право власності на кабельну каналізацію електрозв'язку, а тому це товариство не може надавати її в користування та отримувати платню за це.
В судовому засіданні 31.01.2019 представники позивача, позовні вимоги, з підстав, що зазначені у позові підтримали, та просили його задовольнити.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про дату підготовки повного судового рішення, роз'яснено процедуру оскарження рішення.
З'ясувавши обставини справи, оцінивши в сукупності надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, суд
11.03.2015 між ПАТ "Укртелеком", в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком" (далі - Позивач) та Управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Херсонській області (далі - Відповідач) був укладений договір № 15-65К000/101 про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку (далі - ККЕ) ПАТ "Укртелеком" на період з 01.01.2015 по 31.12.2015 року включно.
У відповідності до умов договору Позивач надав Відповідачу в користування канали ККЕ на ділянках згідно з додатком № 1/1-1/1 до Договору.
Згідно п. 4.3. Оплату вартості послуги з бронювання місця в ККЕ Відповідач здійснює щомісячно не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим, на підставі виставлених Укртелекомом рахунків та підписаних Сторонами актів виконаних робіт (надання послуг).
За період з січня 2015 по грудень 2015 року за фактичне користування Відповідачу нараховано послуг за оренду ККЕ ПАТ "Укртелеком" на суму 33 788,83 грн., а сплачено лише 32 324,59 грн., тому заборгованість за договором № 15-65К000/101 станом на 25.01.2016 за грудень 2015 становить 4 287,65 грн., що підтверджується загальним розрахунком заборгованості (а.с.11-12).
У зв'язку із закінченням строку дії договору № 15-65К000/101 Позивач неодноразово звертався до Відповідача з вимогою укласти договори на користування ККЕ за 2016-2017, однак відповідні звернення залишились без задоволення, а саме: ХФ ПАТ "Укртелеком" листом № 65К000-18/669 від 10.12.2015 у зв'язку із закінченням 31.12.2015 строку дії договору № 15-65 К000/101 від 11.03.2015 направила Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України у Херсонській області на розгляд та підписання новий проект договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком" у м. Херсоні на 2016.
Надалі листом № 65К000-18/212 від 18.04.2016 ХФ ПАТ "Укртелеком" повторно направлена вимога про підписання договору або припинення користування ККЕ ПАТ "Укртелеком" та демонтування кабелю.
На дані листи Управління державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Херсонській області надіслала лист № 47/8 - 458 від 12.05.2016 на адресу ХФ ПАТ "Укртелеком", в якому вимагало від філії надати документи, що підтверджують власність або інше право користування на об'єкт оренди для розгляду проекту договору про надання в користування ККЕ на 2016 р.
ХФ ПАТ "Укртелеком" неодноразово, у тому числі, листом № 65К000-18/314 від 30.06.2016 надавала інформацію Управлінню державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації у Херсонській області про право власності ПАТ "Укртелеком" на ККЕ, але Управління державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації у Херсонській області підтримувалося точки зору, що всі документи, які надані ПАТ "Укртелеком" не посвідчують право власності на ККЕ.
Відповідач за 2016, 2017 роки не звертався до Позивача із заявами стосовно надання дозволу на проведення демонтажу кабелів із ККЕ ПАТ "Укртелеком".
23.05.2018 листом № 120/65Е000-19 Відповідачу направлені для підписання проекти договорів про користування ККЕ ПАТ "Укртелеком" на 2016, 2017, 2018 роки.
Листом № 47/08-921 від 06.06.2018 Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі просило відкоригувати додатки до договору про надання в користування ККЕ на 2018 з урахуванням демонтажу кабелів та призначення начальником Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі полковника ОСОБА_4
07.06.2018 листом № 469-BHX-HS-65E000-2018 Відповідачу направлена нова пропозиція підписання договорів на 2016 -2018 pp. з відповідним коригуванням підписанта зі сторони Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі та додатків до договору про надання в користування ККЕ на 2018.
04.07.2018 Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі листом № 47/08-1031 знову відмовилося підписати договори мотивуючи відсутністю документів, що підтверджують право власності (володіння або користування) на предмет договірних відносин.
Матеріалами справи підтверджується, що Відповідач підписав акт звіряння обсягів кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком", які використовувало Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі за 2016 та 2017 роки, чим підтверджує користування ККЕ ПАТ "Укртелеком".
Сума заборгованості Відповідача за фактично надані послуги ККЕ ПАТ "Укртелеком" за 2016 становить 32 920,00 грн. з ПДВ та за 2017 - 32 774,52 грн. з ПДВ, а всього становить 65 694,72 грн.
Користування ККЕ є платною послугою за регульованим тарифом. Чинне законодавство не передбачає безоплатного користування ККЕ, а отже суб'єкти, якими отримано послуги з надання в користування ККЕ, зобов'язані оплатити такі послуги за встановленим тарифом. Припинення строку дії договору, за яким надано в користування ККЕ, саме по собі не може бути підставою для звільнення замовника від оплати отриманих послуг.
Обставини відсутності демонтажу та невидалення Відповідачем кабелю із ККЕ, підписані акти звіряння Відповідачем свідчать про фактичне використання відповідачем ККЕ.
Враховуючи викладене, суд погоджується з думкою позивача щодо того, що за користування на договірних засадах Відповідачу правомірно нараховано плату за використання ККЕ за період грудень 2015 - 4 287,65 грн. та за фактичне користування за період 01.01.2016 по 31.12.2016 в розмірі 32 920,20 грн. та за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 в розмірі 32 774,52 грн., а всього в загальному розмірі 69 982,37 грн.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
За змістом частин 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено в ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Аналогічні положення містить і ч. 2 ст. 218 ГК України.
За змістом ч. 1 ст. 167 та ст. 170 ЦК України, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В ст. 1 Закону України "Про телекомунікації" визначено, що кабельна каналізація електрозв'язку - це обладнання та споруди, призначені для прокладання, монтажу та експлуатаційного обслуговування кабелів телекомунікацій, що включають трубопроводи (канали кабельної каналізації), закладні та оглядові пристрої в колодязях, кабельних шафах, шахтах, колекторах, мостах, естакадах, тунелях, будівлях, а також приміщення для вводу кабелів і розміщення лінійного обладнання.
Відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону України "Про телекомунікації", оператори телекомунікацій, незалежно від форм власності, в першу чергу надають у користування на договірних засадах ресурси своїх мереж державній системі урядового зв'язку, національній системі конфіденційного зв'язку, органам з надзвичайних ситуацій, безпеки, оборони, Національної поліції, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань у порядку, встановленому ЦОВЗ.
Згідно з п. 2 розділу І Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку, затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) від 23.08.2012 № 428 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12.09.2012 за № 1571/21883 (Правила), використання ККЕ - це послуга постачальника з надання замовнику у користування місця у каналі ККЕ на договірних умовах на певний строк. Замовник - це суб'єкт господарювання, який отримує у постачальника на договірних засадах послуги з надання в користування ККЕ. Постачальник - це оператор, провайдер телекомунікацій, що є власниками (володільцями) ККЕ і на договірних умовах надають в користування ККЕ замовникам для власних потреб або для надання телекомунікаційних послуг.
За змістом п. 8 розділу V цих Правил, замовник зобов'язаний демонтувати кабелі електрозв'язку протягом двадцяти робочих днів з дня розірвання договору або закінчення строку його дії, якщо договором не визначено інше. У разі якщо замовник (крім бюджетних установ) не проведе демонтування кабелів зв'язку у вищевказані строки, постачальник має право демонтувати з ККЕ кабелі електрозв'язку замовника за власний рахунок та на ризик замовника з відшкодуванням збитків відповідно до законодавства.
При цьому, постачальник не має права самостійно демонтувати кабелі зв'язку замовника, якщо останній є бюджетною установою.
Враховуючи, що відповідач не демонтував свої кабелі з ККЕ та продовжив користуватися ККЕ після закінчення стоку дії договору від11.03.2015 № 15/65С000/101, а позивач нарахував відповідачу плату за таке користування відповідно до тарифів, які раніше сторони узгодили в додатку № 2/1-2/N до договору, - суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.
Щодо тверджень відповідача про неукладення у 2016-2018 роках між сторонами відповідних договорів щодо користування кабельною каналізацією електрозв'язку у зв'язку з тим, що позивач не надав доказів підтвердження наявності у нього права власності на ККЕ слід зазначити, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 04.05.2018 у справі № 910/10743/17 дійшов висновку, що укладення договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку здійснюється не лише із власником, але і із володільцем і оператором відповідної інфраструктури або окремих її елементів.
ПАТ "Укртелеком" є оператором телекомунікацій. Право позивача на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій, зокрема, надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: міжнародного, міжміського на всій території України засвідчено ліцензією серії АЕ № 521977, виданою 09.04.2015 національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. Позивач внесений до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій за видом діяльності, зокрема, надання в користування каналів електрозв'язку з правом здійснення їх технічного обслуговування та експлуатації.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Враховуючи положення ч. 4 ст. 238 ГПК України, зміст п.58 рішення у справі Серявін та ін. проти України щодо тлумачення належного обґрунтування рішення, інші доводи відповідача судом до уваги не беруться, як явно необґрунтовані та такі, що не відносяться до предмету спору.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням позову судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком" задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі (73003, м.Херсон, вул.Петра Калнишевського, 6-а, код ЄДРПОУ 34786151, р/р № 35211010006342 в ГУ ДКСУ м.Київ, МФО 820172) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком" (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 41, код ЄДРПОУ 01188661, р/р № 26002023724101 в ПАТ "АЛЬФА-БАНК", м.Київ, МФО 300346) заборгованість за надання в оренду ККЕ ПАТ "Укртелеком" у сумі 69 982,37 грн та судовий збір у сумі 1 762,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 06.02.2019
Суддя В.В.Литвинова