06 лютого 2019 року Справа № 915/132/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
розглянувши матеріали заяви по справі
за позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Никпласт» (54034, вул. Перша Інгульська, 1, корпус 3, м. Миколаїв)
про: визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів учасників товариства, викладеного в протоколі від 31.07.2018 №9,
18.01.2019 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 17.01.2019 (вх. № 913/19) до товариства з обмеженою відповідальністю «Никпласт» про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів учасників останнього, викладеного в протоколі від 31.07.2018 № 9, яким встановлено строки та розміри виплати ОСОБА_1, як колишньому учаснику товариства з обмеженою відповідальністю «Никпласт», решти дивідендів за 2017 рік.
23.01.2019, у зв'язку тим, що позивачем не дотримано вимог ст. ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд постановив ухвалу, якою позовну заяву ОСОБА_1 б/н від 17.01.2019 (вх. № 913/19) залишив без руху та приписав позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України; роз'яснив позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.
Копія вищевказаної ухвали була отримана позивачем 28.01.2018, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400135489065.
Таким чином, останнім днем для подання заявником до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків було 07.02.2019.
01.02.2019 до Господарського суду Миколаївської області надійшла вчасно заява позивача б/н від 01.02.2019 (вх. № 1635/19) про усунення недоліків з доданими до неї документами.
Однак, при дослідженні матеріалів вказаної заяви про усунення недоліків в сукупності з матеріалами позовної заяви, на предмет усунення позивачем усіх зазначених в ухвалі від 23.01.2019 недоліків, судом встановлено, що позивачем не усунуто суттєвий недолік позовної заяви: не подано належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, що суперечить вимогам п.2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Так, в якості доказу оплати даного позову судовим збором громадянкою ОСОБА_1 до позовної заяви було додано квитанцію від 16.01.2019 № ПН165 на суму 1921,00 грн, проте, згідно даних Журналу реєстрації операцій із сплати та повернення судового збору програми «Діловодство спеціалізованого суду», відмітка про зарахування судового збору у вищевказаній сумі на казначейський рахунок - відсутня.
На виконання вимог ухвали від 23.01.2019 позивачем зазначено, що ОСОБА_1 оплатила на один і той самий казначейський рахунок Господарського суду Миколаївської області 4 судових збори, в однаковому передбаченому Законом України «Про судовий збір» розмірі 1921,00 грн, оскільки крім відповідача такі ж незаконні, на її думку, рішення прийняли ще три товариства, у яких вона раніше була учасником.
В якості доказів сплати судового збору за подання позовної заяви до заяви про усунення недоліків б/н від 01.02.2019 (вх. № 1635/19) позивачем додано копію листа управління Державної казначейської служби України у м. Миколаєві Миколаївської області № 02-08/198 від 28.01.2019 «Про підтвердження сплати судового збору» такого змісту:
«Управління Державної казначейської служби України у м. Миколаєві Миколаївської області, повідомляє наступне.
Судовий збір, сплачений ОСОБА_1, зараховано 16.01.2019 меморіальними ордерами №ПН175З в сумі 1921,00 грн, №ПН174З в сумі 1921,00 грн, №ПН143З в сумі 1921,00 грн, №ПН123З в сумі 1921,00 грн на бюджетний рахунок 343132060833007, код бюджетної класифікації 22030101».
Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
За змістом ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Однак, суд вважає, що позивачем до позовної заяви не було додано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, зокрема, з доказами того, що судовий збір, сплачений за квитанцією № ПН165 від 16.01.2019 зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.
В ухвалі від 23.01.2019 суд вказав на зазначений недолік позовної заяви та встановив процесуальний строк для усунення недоліків.
Натомість, позивач до заяви б/н від 01.02.2019 (вх. № 1635/19) про усунення недоліків додав документ, який свідчить про зарахування на бюджетний рахунок сум судового збору сплачених за меморіальними ордерами №ПН175З, №ПН174З, №ПН143З, №ПН123З. Разом з тим, з наданого листа управління Державної казначейської служби України у м. Миколаєві Миколаївської області № 02-08/198 від 28.01.2019 жодним чином не вбачається факту зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору, сплаченого за квитанцією № ПН165 від 16.01.2019.
Крім того, за додатковою перевіркою суду вбачається, що як станом на дату звернення до суду з позовною заявою (18.01.2019), так і станом на 06.02.2019, згідно даних Журналу реєстрації операцій із сплати та повернення судового збору програми «Діловодство спеціалізованого суду», відмітка про зарахування судового збору, сплаченого за квитанцією № ПН165 від 16.01.2019 у сумі 1921,00 грн на казначейський рахунок - відсутня.
Таким чином, позивачем не усунуто всіх вказаних судом в ухвалі від 23.01.2019 недоліків позовної заяви.
Відповідно до ч. ч. 4, 6, 7 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Отже, недотримання позивачем вимог статей 162, 164, 172 ГПК України та неусунення вказаних судом недоліків у встановлений судом строк тягнуть за собою застосування наслідків, встановлених статтею 174 ГПК України - повернення позовної заяви позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ч. 8 ст. 174 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 174, 232, 233, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 б/н від 17.01.2019 (вх. № 913/19 від 18.01.2019) та додані до неї документи повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Додатки (лише на адресу позивача):
- позовна заява б/н від 17.01.2019 (вх. № 913/19 від 18.01.2019) з доданими до неї документами;
- заява б/н від 01.02.2019 (вх. № 1635/19 від 01.02.2019) про усунення недоліків з доданими до неї документами.
Суддя О.Г. Смородінова