ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.02.2019Справа № 910/15600/18
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нивки Сіті Сервіс»
до Акціонерного товариства «Київенерго»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» в особі Департаменту екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
про стягнення 137125,51 грн.
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Я.І. Мухіна
Представники: без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нивки Сіті Сервіс» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (відповідач) про стягнення збитків у розмірі 137125,51 грн.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на норми ст.ст. 216, 224, 225 Господарського кодек України, ст.ст. 44, 70 Водного кодексу України, ст.ст. 11, 14, 22, 611, 627 Цивільного кодексу України, Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879.
Позивач зазначив, що 01.08.2012 між позивачем та відповідачем, як субспоживачем, було укладено Договір №164 на відшкодування витрат ТОВ «Нивки Сіті Сервіс» за послуги водопостачання та водовідведення районної котельні «Веркон» за договором між ТОВ «Нивки Сіті Сервіс» та ПАТ «Київводоканал», також 01.08.2012 між позивачем та відповідачем було укладено Договір №165 про спільне використання водопровідних та каналізаційних мереж для забезпечення роботи районної котельні «Веркон», що розташована за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 67.
Відповідно до умов укладених договорів субспоживач зобов'язався скидати стоки в господарсько-побутову каналізацію з додержанням норм гранично-допустимих концентрацій (далі - ГДК) шкідливих речовин. Укладеними між сторонами договорами сторони передбачили відповідальність субспоживача за перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин, що надходять в каналізаційні мережі основного споживача з каналізаційних мереж субспоживача.
Позивач зазначив, що контролюючою службою ПрАТ «Київводоканал» було перевірено та встановлено, що стічні води товариства та усіх субспоживачів, зокрема і районної котельні Веркон, не відповідають нормам ГДК шкідливих речовин, у зв'язку з чим між позивачем та ПрАТ «Київводоканал» було укладено Договір №18 від 02.10.2017 на послуги щодо приймання та відведення наднормативно забруднених стічних вод від абонентів.
Позивач вказав, що за період з 11.10.2017 по 10.04.2018 відповідачем у міську каналізацію було скинуто стічних вод із перевищенням рівня вмісту забруднюючих речовин на загальну суму 137125,51 грн., яка була сплачена позивачем на користь ПрАТ «Київводоканал». Проте відповідач не відшкодував позивачу вказану суму, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача 137125,51 грн. збитків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нивки Сіті Сервіс» залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
06.12.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення з додатками на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 26.11.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/15600/18 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» в особі Департаменту екологічного нагляду ПрАТ «АК «Київводоканал».
В матеріалах справи наявні докази отримання сторонами ухвали Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 про відкриття провадження у справі №910/15301/18.
21.12.2018 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, в яких Приватне акціонерне товариство «Київводоканал» підтвердило обставини, викладені у позовній заяві, зокрема стосовно укладання між позивачем та ПрАТ «Київводоканал» Договору №18 від 02.10.2017 на послуги щодо приймання та відведення наднормативно забруднених стічних вод від абонентів, на підставі якого позивачу було надано послуги щодо приймання та відведення наднормативно забруднених стічних вод, про що було складено відповідні акти, копії яких додані позивачем до позовної заяви та які були оплачені позивачем в повному обсязі на підставі виставлених третьою особою рахунків.
Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через відділ діловодства суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення відповідно до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Судом встановлено, що під час розгляду справи відбулась зміна найменування юридичної особи відповідача. Отже, станом на час вирішення спору у даній справи повним найменуванням відповідача є Акціонерне товариство «Київенерго», що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву і додані до неї докази та пояснення третьої особи.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог та дослідивши наявні матеріали справи, суд
01.08.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нивки Сіті Сервіс» (позивач, основний споживач) та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (відповідач, субспоживач) було укладено Договір №164 на відшкодування витрат ТОВ «Нивки Сіті Сервіс» за послуги водопостачання та водовідведення районної котельні «Веркон» за договором між ТОВ «Нивки Сіті Сервіс» та ПАТ «АК «Київводоканал» (з урахуванням Протоколу розбіжностей від 06.09.2012) (далі - Договір № 164), відповідно до умов якого, основний споживач забезпечує водопостачання водою ПАТ «АК «Київводоканал» з міського водопроводу і водовідведення субспоживача (районної котельні «Веркон») по водопровідним та каналізаційним мережам, що знаходяться на його балансі, а субспоживач здійснює своєчасне відшкодування витрат основному споживачу за послуги на умовах цього договору. Сторони при виконанні цього договору зобов'язуються дотримуватися «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України» та «Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором (п.1.1 Договору № 164).
Відповідно до п.2.1 Договору № 164, основний споживач зобов'язується забезпечити субспоживачу цілодобову та безперервну подачу води, якість якої відповідає ГОСТу 2874-82, згідно з річним обсягом постачання води РК «Веркон» у відповідності до його потреб за тарифами ПАТ «АК «Київводоканал»; приймати каналізаційні стоки, склад яких не перевищує гранично - допустимі концентрації шкідливих речовин (далі - ГДК), із мережі субспоживача.
Відповідно до п.2.2 Договору № 164, субспоживач, зокрема, зобов'язується встановити необхідні прилади обліку використаної води, типорозмір яких погоджується з основним споживачем, для визначення об'ємів наданих послуг, згідно яких нараховуються відшкодування витрат основному споживачу за зазначені у даному договорі послуги по тарифах ПАТ «АК «Київводоканал». Прилади обліку (водолічильник) повинні бути опломбовані представником основного споживача, про що складається Акт на опломбування (п.п. 2.2.1); скидати стоки в господарсько-побутову каналізацію з додержанням норм ГДК шкідливих речовин (п.п. 2.2.4); відшкодовувати витрати основному споживачу за зазначені у даному договорі послуги по водопостачанню і водовідведенню субспоживача за тарифами ПАТ «АК «Київводоканал» (п.п. 2.2.5).
Згідно з п.4.1 Договору № 164, відшкодування витрат основному споживачу за послуги згідно цього договору здійсню ються субспоживачем відповідно до показань приладів обліку (водолічильника) за тарифами ПАТ «АК «Київводоканал», або відповідних розрахунків у разі виходу з ладу водолічильника за звітний період (місяць). Тарифи на послуги водопостачанняння і водовідведення встановлюються уповно важеними органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. У випадку прийняття органами виконавчої влади рішень щодо зміни тарифів та порядку розра хунків між підприємствами, організаціями, установами, новий порядок поширюється на умови цього договору шляхом укладання про це додаткової угоди.
За умовами п.4.2 Договору № 164, основний споживач направляє до субспоживача до 16-18-го числа кожного місяця акт приймання - передачі наданих послуг водопостачання та водовідведення (далі - Акт) за розрахунко вий місяць. Субспоживач підписує Акт на протязі трьох робочих днів або надає обґрунтовані за уваження до Акта для їх усунення основним споживачем.
Субспоживач відшкодовує витрати основному споживачу за послуги водопостачання та водовідведення ПАТ «АК «Київводоканал», які були надані субспоживачу основним споживачем, за розрахунковий період (місяць) не пізніше 10-го (десятого ) числа місяця наступного за звітним у разі підписання сторонами Акта до 20-го числа кожного місяця (п.4.3 Договору № 164).
Згідно з п.4.4 Договору № 164, оплата вартості послуг здійснюється субспоживачем щомісячно у безготівковій формі. За згодою основного споживача оплата може здійснюватись іншими способами, що не суперечать чин ному законодавству України.
Пунктом 4.5 Договору № 164 сторони погодили, що вартість послуг договору визначається згідно з Додатком №1 до цього договору та тарифу та не повинна перевищувати 496404,48 грн. за тарифами, які вказані у п.4.1 у тому числі ПДВ 20% - 82734,08 грн.
Згідно п. 5.1.4 Договору № 164 основний споживач має право вимагати відшкодування збитків, які завдані йому внаслідок порушення умов цього Договору субспоживачем.
Відповідно до п.6.2.2 Договору № 164, субспоживач несе відповідальність за порушення зобов'язань, що вказані в п.2.2.4 згідно «Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», зазначених в п.1.1.
Пунктом 8.1 Договору № 164 визначено, що цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту підписання обома сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за тридцять днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення.
Разом з тим, 01.08.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нивки Сіті Сервіс» (позивач, основний споживач) та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (відповідач, субспоживач) було укладено Договір №165 про спільне використання водопровідних та каналізаційних мереж для забезпечення роботи районної котельні «Веркон», що розташована за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 67 (з урахуванням Протоколу розбіжностей від 06.09.2012) (далі - Договір № 165), відповідно до умов якого основний споживач та субспоживач здійснюють спільне використання частини водопровідних та каналізаційних мереж (в т.ч. насосних станцій), які знаходяться на балансі основного споживача і забезпечують безперебійне та надійне водопостачання та водовідведення субспоживача, а саме районної котельні «Веркон» (Додаток №2 та №3 до цього договору - «Схема водопровідних мереж, які спільно використовуються основним споживачем та субспоживачем»; Додаток №3 до цього договору - «Схема каналізаційних мереж, які спільно використовуються основним споживачем та субспоживачем») (п.1.1 Договору № 165).
Відповідно до п.1.2 Договору № 165, субспоживач сплачує основному споживачу витрати на спільне використання водопровідних та каналізаційних мереж (у тому числі насосних станцій) у частині водопостачання та водовідведення субспоживача згідно акта приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками двох сторін, вартість яких підтверджується Калькуляціями витрат на утримання водопровідних мереж, що знаходяться в спільному використанні (Додаток №1а до цього договору) та каналізаційних мереж (Додаток №1б до цього договору).
Згідно з п.2.1.1 Договору № 165, основний споживач зобов'язується забезпечити спільне використання водопровідних та каналізаційних мереж, по яких здійснюється водопостачання та водовідведення субспоживача у відповідності до схем (Додатки №2, 3 до цього договору). Проводити профілактичне ослуговування, планові та аварійні ремонти водопровідних і каналізаційних мереж, які є спільними у використанні для водопостачання та водовідведення субспоживача.
У п.2.1.2 Договору № 165 сторони погодили, що основний споживач зобов'язаний виконувати розрахунки витрат на утримання спільної частини водопровідних та каналізаційних мереж згідно з п.1.1 даного договору та надавати на погодження субспоживачу (з розрахунку на 1 м куб. холодної води при водопостачанні та на 1 м куб. каналізаційних стоків окремо з постатейним підтвердженням витрат).
Згідно з п.2.2.1 Договору № 165, субспоживач зобов'язується сплачувати основному споживачу витрати на спільне використання водопровідних та каналізаційних мереж (у тому числі насосних станцій) у частині водопостачання та водовідведення субспоживача за Актом по цінах згідно калькуляцій, які зазначені у п.1.2 даного договору.
Пунктом 3.1.2 Договору № 165 визначено, що основний споживач має право вимагати відшкодувань збитків завданих основному споживачу внаслідок порушення субспоживачем умов цього договору. У випадках, при яких нанесено збитки, оформляється технічний акт та підписується двома сторонами.
За умовами п.4.2.1 Договору № 165, субспоживач несе відповідальність за перевищення гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин, що надходять в каналізаційні мережі основного споживача з каналізаційних мереж субспоживача.
Відповідно до п.4.2.2 Договору, субспоживач несе відповідальність за справний технічний та санітарний стан во допровідних та каналізаційних мереж, що знаходяться на його балансі і є спільними у викорис танні з основним споживачем згідно схем водопровідних та каналізаційних мереж (Додатки №2, 3 до цього Договору) та актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності зовнішнього водогону та господарсько-побутової каналізації (Додатки №2а, 3а до цього Договору).
Згідно з п.5.1 Договору № 165, основний споживач направляє до субспоживача до останнього числа кожного міся ця Акт за поточний місяць. Субспоживач підписує Акт у 3-денний строк, або надає обґрунто вані зауваження до Акта для їх усунення основним споживачем. Субспоживач оплачує послуги основному споживачу згідно Акту у відповідності з «Калькуляціями витрат на утримання водопровідних мереж, що знаходяться в спільному використанні (Додаток №1а до цього Договору) та каналізаційних мереж (Додаток №1б до цього Договору) і кількістю спожитої та скинутої води за звітний період (місяць).
У разі зміни витрат на спільне використання водопровідних та каналізаційних мереж, які є спільними у використанні основним споживачем та субспоживачем, основний споживач має право підготовити на надати субспоживачу зміни та доповнення до діючого договору з новими калькуляціями для погодження та оформлення в установленому Законом порядку цих змін (п.5.2 Договору № 165).
Відповідно до п.5.3 Договору № 165, субспоживач проводить оплату витрат за спільне використання водопровідних та каналізаційних мереж за розрахунковий період (місяць) на підставі Акта протягом 20-ти банківських днів. Датою надання послуг вважається дата біля підпису повнова жного представника субспоживача на Акті.
За умовами п.8.1 Договору № 165, цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту підписання обома сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за тридцять днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення.
Додатками №2 та №3 до Договору № 165 сторони погодили Схему водопровідних мереж, які спільно використовуються основним споживачем та субспоживачем, а також Схему каналізаційних мереж, які спільно використовуються основним споживачем та субспоживачем.
Також, Додатками №2а та №3а до Договору № 165 сторонами погоджені Акт розмежування балансової належності зовнішнього водогону та експлуатаційної відповідальності сторін, та Акт розмежування балансової належності господарсько-побутової каналізації і експлуатаційної відповідальності сторін.
Звертаючись із позовом до суду, позивач зазначив, що контролюючою службою ПрАТ «АК «Київводоканал» було перевірено та встановлено, що стічні води позивача та усіх субспоживачів, зокрема стічні води відповідача, не відповідають нормам ГДК шкідливих речовин, у зв'язку з чим між ТОВ «Нивки Сіті Сервіс» (абонент, позивач) та ПрАТ «АК «Київводоканал» (виконавець, третя особа) було укладено Договір № 18 від 02.10.2017 на послуги щодо приймання та відведення наднормативно забруднених стічних вод від абонентів (далі - Договір № 18).
Згідно з п. 1.1 Договору № 18, цей Договір укладено відповідно до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрація від 12.10.2011 № 1879, зареєстрованих у Головному управлінні юстиції у м. Києві 17.10.2011 № 44/903 (далі - Правила приймання стічних вод).
Згідно п. 1.2 Правил приймання стічних вод, вони поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб - підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).
Відповідно до п. 2.2 Правил приймання стічних вод Водоканал має право, зокрема, здійснювати приймання наднормативно забруднених стічних вод (таке приймання здійснюється Водоканалом на підставі укладеного з Абонентом Договору про приймання наднормативно забруднених стічних вод (підпункт 3.2.3 пункту 3.2 розділу 3 цих Правил).
Відповідно до п. 2.4 Правил приймання стічних вод Абоненти зобов'язані, зокрема: отримати Умови на скид та укласти Договір з Водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання"; здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до міської каналізації згідно з графіком відбору проб, погодженим з Водоканалом, та не перевищувати встановлені обсяги водовідведення та ДК забруднюючих речовин в стічних водах при їх скиданні до міської каналізації (визначення виду, кількості інгредієнтів та періодичності проведення хіманалізу стічних вод Абонента є виключною компетенцією Водоканалу).
Згідно п.п. 3.2.3 п. 3.2 Правил приймання стічних вод, у виняткових випадках, коли Абонент не може забезпечити виконання вимог цих Правил за деякими показниками, він звертається до Водоканалу з обґрунтованим проханням про приймання наднормативно забруднених стічних вод із зазначенням їх концентрацій та наданням графіка виконання заходів доведення якості та режиму їх скиду до вимог Правил.
Відповідно до п. 1.1 Договір № 18 встановлено, що виконавець (ПрАТ «АК «Київводоканал») зобов'язується забезпечити приймання та відведення наднормативно забруднених стічних вод абонента, а абонент (ТОВ «Нивки Сіті Сервіс») зобов'язується сплатити вказані послуги на умовах, передбачених договором та Правилами приймання стічних вод (п.1.1 Договору).
Відповідно до п.1.2 Договору № 18, виконавець на підставі заявлених абонентом концентрацій забруднень, після опрацювання, виконує розрахунок вартості приймання 1 куб. м таких забруднень та оформлює його додатком до договору (додаток №1), який є його невід'ємною частиною та на підставі якого визначається вартість послуг, щодо приймання та відведення наднормативно забруднених стічних вод.
Згідно з п.2.1 Договору № 18, послуги по прийманню та відведенню наднормативно забруднених стічних вод абонента надаються виконавцем на підставі заявлених абонентом концентрацій забруднень. Обсяг стічних вод абонента за звітний період визначається за даними розрахункового департаменту ПрАТ «АК «Київводоканал» (п.2.2 Договору).
Пунктом 2.3 Договору № 18 визначено, що виконавець виконує розрахунок вартості приймання 1 куб. м наднормативно забруднених стічних вод (додаток №1 до договору) та на його підставі визначає вартість послуг щодо приймання та відведення наднормативно забруднених стічних вод абонента.
Умовами п.3.1 Договору № 18 визначено, що вартість наданих послуг за договором за звітний період визначається виконавцем на підставі обсягів відведених стічних вод з тимчасово погодженими концентраціями забруднюючих речовин та розрахунку вартості приймання 1 куб. м наднормативно забруднених стічних вод.
Відповідно до п.п.3.3, 3.4 Договору № 18, рахунок на оплату вручається абоненту особисто або направляється засобами поштового зв'язку рекомендованим або цінним листом. Оплата рахунку здійснюється абонентом щомісячно не пізніше 10-го числа наступного за місяцем, що наступає за розрахунковим.
Згідно з п.8.1 Договору № 18, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін та діє до 31.12.2018.
Так позивач зазначає, що сплатив на користь ПрАТ «АК «Київводоканал», за період з листопада 2017 року по квітень 2018 року, на підставі підписаних між сторонами Актів здачі-приймання робіт та виставлених ПрАТ «АК «Київводоканал» рахунків за вказаний період, кошти за надані послуги щодо приймання та відведення наднормативно забруднених стічних вод, з урахуванням стічних вод скинутих відповідачем.
В подальшому, позивачем було направлено на адресу відповідача, як субспоживача Акти щодо відшкодування витрат ТОВ «Нивки Сіті Сервіс» за скид стічних вод у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій по договору між позивачем та ПрАТ «АК «Київводоканал», відповідно до об'ємів стоків, прийнятих позивачем від відповідача. Проте відповідач відмовився відшкодовувати вказані витрати позивача, зазначивши, що хімічною службою СВП «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго» було здійснено перевірку стічних вод та не встановлено перевищення норм їх забруднення.
Позивач вказує, що за період з 11.10.2017 по 10.04.2018 відповідачем у міську каналізацію було скинуто стічних вод із перевищенням рівня вмісту забруднюючих речовин на загальну суму 137125,51 грн., яка була сплачена позивачем на користь ПрАТ «Київводоканал». Проте оскільки відповідач не відшкодував позивачу вказану суму, позивач просить стягнути з відповідача 137125,51 грн. збитків.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст.76-79 ГПК України).
Згідно із ст.86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору №18 на послуги щодо приймання та відведення наднормативно забруднених стічних вод від абонентів від 02.10.2017, між позивачем та ПрАТ «АК «Київводоканал» було підписано Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №КВКУЕ009959 від 30.11.2017 на суму 44461 грн., №КВКУЕ011188 від 29.12.2017 на суму 56183,02 грн., №КВКУЕ000478 від 31.01.2018 на суму 57889,40 грн., №КВКУЕ001595 від 28.02.2018 на суму 64409,28 грн., №КВКУЕ002704 від 30.03.2018 на суму 45041,88 грн., №КВК06000709 від 27.04.2018 на суму 44610,94 грн.
На підставі вказаних актів, ПрАТ «АК «Київводоканал» було виставлено позивачу Рахунки на оплату за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин №УЕ010334 від 30.11.2017 на суму 44461 грн., №УЕ011310 від 29.12.2017 на суму 56183,02 грн., №УЕ000649 від 31.01.2018 на суму 57899,40 грн., №УЕ001665 від 28.02.2018 на суму 64409,28 грн., №УЕ002747 від 30.03.2018 на суму 45041,88 грн., №06003842 від 27.04.2018 на суму 44610,94 грн., на загальну суму 312605,52 грн.
Вказані рахунки були в повному обсязі оплачені позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №7930 від 16.12.2017, №8096 від 09.01.2018, №8243 від 02.02.2018, №8391 від 13.03.2018, №8557 від 04.04.2018, №8871 від 14.05.2018.
В подальшому, позивачем як основним споживачем було направлено відповідачу, як субспоживачу за Договором №164 Акти приймання-передачі наданих послуг щодо відшкодування витрат позивача за скид стічних вод у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин №1824 від 30.11.2017 на суму 16105,13 грн., №1846 від 27.12.2017 від 25237,87 грн., №18 від 30.01.2018 на суму 27588,67 грн., №173 від 26.02.2018 на суму 36752,48 грн., №320 від 19.03.2018 на суму 17286,47 грн., №484 від 23.04.2018 на суму 14154,89 грн., на загальну суму 137125,51 грн. (далі - Акти приймання-передачі наданих послуг щодо відшкодування витрат позивача за скид стічних вод у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин).
Розрахунок вартості відшкодування витрат позивача за скид стічних вод у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин було здійснено позивачем на підставі підписаних між позивачем та відповідачем згідно Договору № 164 Актів приймання-передачі наданих послуг №1692 від 22.11.2017, №1844 від 27.12.2017, №16 від 30.01.2018, №171 від 26.02.2018, №318 від 19.03.2018, №482 від 23.04.2018, відповідно до яких сторонами було погоджено кількість стічних вод, прийнятих позивачем від відповідача.
Листом №029/52/2/1408 від 26.03.2018 відповідач підтвердив факт наявності правовідносин між сторонами з відшкодування витрат позивача на водопостачання та водовідведення відповідно до Договорів №164 та №165 від 01.08.2012. Також зазначив, що умовами вказаних договорів сторони погодили, що позивач зобов'язується приймати каналізаційні стоки, склад яких не перевищує ГДК шкідливих речовин, із мережі субспоживача. Разом з тим зазначив, що представниками ПрАТ «АК «Київводоканал» було здійснено відбір проб в контрольному колодязі каналізаційної мережі ТОВ «Нивки Сіті Сервіс», за справний технічний стан якої відповідальність несе безпосередньо позивач.
Також у наведеному листі відповідач зазначив, що в результаті виробничої діяльності котельні «Веркон» в стічних водах взагалі не утворюється забруднююча речовина азот аміачний, проте крім котельні на території ТОВ «Нивки Сіті Сервіс» знаходяться також інші орендатори, у зв'язку з чим, імовірно, що саме ці підприємства і є основним джерелом забруднення.
На підставі викладеного відповідачем було повернуто позивачу надані останнім Акти приймання-передачі наданих послуг щодо відшкодування витрат позивача за скид стічних вод у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, без підпису.
Позивач вважає, що у зв'язку із не підписанням та не оплатою відповідачем зазначених Актів приймання-передачі наданих послуг щодо відшкодування витрат позивача за скид стічних вод у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, відповідачем завдано позивачу збитків на загальну суму 137125,51 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь.
Як встановлено судом, умовами укладених між позивачем та відповідачем Договору № 164 (п. 5.1.4) та Договору № 165 (п. 3.1.2) визначено, що основний споживач має право вимагати відшкодування збитків, завданих основному споживачу внаслідок порушення субспоживачем умов договору.
Отже, умовами наведених договорів визначено право позивача вимагати відшкодування збитків, завданих йому внаслідок порушення відповідачем умов відповідного договору.
При цьому п. 6.2.2 Договору № 164 передбачено, що субспоживач (відповідач) несе відповідальність за порушення зобов'язань, що вказані в п.2.2.4, тобто, за порушення зобов'язання скидати стоки в господарсько-побутову каналізацію з додержанням норм ГДК шкідливих речовин, а згідно п.4.2.1 Договору № 165 також передбачено, що субспоживач несе відповідальність за перевищення гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин, що надходять в каналізаційні мережі основного споживача з каналізаційних мереж субспоживача.
Відповідно до частин 1 та 2 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Відповідно до частини другої статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Частиною 2 ст.22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Відповідно до ч.2 ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків, факт невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.
При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Також, елементом доказування наявності збитків є встановлення вини заподіювача.
Так, статтею 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Положення статей 216, 218 Господарського кодексу України дають підстав для висновку, що підставою настання відповідальності є доведення саме вини особи у вчиненні нею правопорушення.
Як зазначено позивачем у позовній заяві, контролюючою службою ПрАТ «АК «Київводоканал» проведено перевірку в ході якої встановлено, що стічні води позивача та усіх субспоживачів, зокрема, районної котельні «Веркон», не відповідають нормам ГДК шкідливих речовин, у зв'язку з чим між позивачем та ПрАТ «АК «Київводоканал» було укладено Договір №18 від 02.10.2017 на послуги щодо приймання та відведення наднормативно забруднених стічних вод від абонентів.
Також позивачем у позовній заяві зазначено, що відповідач, як і інші субспоживачі, не має прямих договірних відносин з ПрАТ «АК «Київводоканал», а також контрольного колодязя на межі балансової належності інженерних мереж, і, відповідно, тільки в Договорі №10593/5-08 від 13.06.2012 про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі, укладеному між позивачем та ПрАТ «АК «Київводоканал», зазначено каналізаційні колодязі для зняття контрольних проб для перевірки допустимих концентрацій стічних вод ТОВ «Нивки Сіті Сервіс» та усіх субспоживачів.
Проте, із наявних у справі Додатків № 2а, 3, 3а до Договору №165, укладеного між позивачем та відповідачем про спільне використання водопровідних та каналізаційних мереж для забезпечення роботи районної котельні «Веркон», що розташована за адресою м. Київ, просп. Перемоги, 67, вбачається, що сторонами були погоджені схеми каналізаційних мереж та Акти розмежування балансової належності, в яких, зокрема, визначені контрольні колодязі відповідача.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів проведення перевірки контролюючою службою ПрАТ «АК «Київводоканал» та зняття контрольних проб для перевірки допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, які надходять із каналізаційної системи відповідача. Не додані докази такої перевірки і щодо позивача. Також позивачем не надано жодного документального підтвердження, стосовно того, з яких саме колодязів відбирались проби для перевірки.
Водночас, суд звертає увагу, що п. 2.2.6 Договору № 164 передбачено допуск представників основного споживача (позивача) для обстеження водопровідних та каналізаційних систем субспоживача (відповідача). Однак, жодні докази проведення таких обстежень, в тому числі стосовно додержання норм ГДК в стічних водах РК «Веркон», позивачем до матеріалів справи не додано.
Суд також звертає увагу, що пунктом 3.1.2 Договору № 165, яким встановлено право основного споживача вимагати відшкодування збитків, завданих йому внаслідок порушення субспоживачем умов договору, визначено, що у випадках, при яких нанесено збитки, оформляється технічний акт та підписується двома сторонами. Однак, про складання такого технічного акту позивачем не зазначено та до матеріалів справи такий акт не додано.
Крім того, позивачем не надано суду Договору №10593/5-08 від 13.06.2012 про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мереж, в якому, за твердженнями позивача, визначені каналізаційні колодязі для зняття ПрАТ «АК «Київводоканал» контрольних проб.
Таким чином, документи, надані позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, у їх сукупності не дають змоги встановити, що заявлені позивачем до відшкодування збитки, спричинені внаслідок скидання саме відповідачем стоків в каналізацію із перевищенням ГДК шкідливих речовин, а відповіно, дійти висновку про наявність вини саме відповідача у скиданні стоків в каналізацію із перевищенням ГДК шкідливих речовин.
При цьому судом враховано висновок Верховного Суду у постанові від 17.05.2018 у справі № 904/9273/17 про відсутність підстав для задоволення позову у разі недоведення позивачем належними та допустимими доказами наявності вини саме відповідача у перевищенні забруднюючих речовин у стічних водах.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем належними і допустимими доказами не доведено складу всіх елементів цивільного правопорушення як необхідної умови для застосування такої міри відповідальності до відповідача, як стягнення збитків, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивачем разом із позовною заявою не подано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір в розмірі 2057 грн. покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 232, 236-238, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 04.02.2019.
Суддя О.В. Гумега