04.02.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/994/18
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України
Івано-Франківської області,
вул. Валова, 47а, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200;
до відповідача: ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Коломийської
районної державної адміністрації,
вул. І.Франка, 3, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200;
про стягнення надміру виплаченої суми пенсії в розмірі 3 176,39грн,
за участю:
від позивача: ОСОБА_2 - головний спеціаліст - юрисконсульт юридичного відділу, (довіреність №197/06 від 09.01.2019; посвідчення №140 від 01.02.2017);
від відповідача: не з"явились.
Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації про стягнення надміру виплаченої суми пенсії в розмірі 3 176,39грн.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
При цьому судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997 (набрала чинності для України 11.09.1997), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із статтею 32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Буланов та Купчик проти України” від 09.12.2010, “Чуйкіна проти України” від 13.01.2011).
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги вказуючи при цьому на:
- недостовірність даних відображених у довідці ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації №340/07-06/08 від 15.02.2011, згідно з якими ОСОБА_3 перебував на обліку як одержувач компенсації по догляду за інвалідом І групи ОСОБА_4 з 21.08.1996 по 15.01.2007, з 03.07.2007 по 08.08.2007, з 24.10.2008 по 31.08.2009, з 22.09.2009 по 04.02.2011;
- акт Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області №26 від 31.05.2016, складений за результатами проведення позапланової документальної перевірки щодо правильності нарахування компенсаційних виплат та достовірності відображення в єдиному державному реєстрі застрахованих осіб періодів догляду за інвалідами І групи та особами старше 80-ти років, яким встановлено, що ОСОБА_3, в період догляду за інвалідом І групи ОСОБА_4, перебував на обліку як суб'єкт підприємницької діяльності з 10.05.2003 по 19.12.2012;
- коригуючий звіт поданий ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Коломийської РДА до системи персоніфікованого обліку, довідку ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Коломийської РДА №866/04-10/08 від 22.03.2018 у відповідності до яких відповідачем скориговано період здійснення ОСОБА_3 догляду за інвалідом І групи та відповідно зазначено про перебування ОСОБА_3 на обліку як одержувача компенсації з 21.08.1996 по 09.05.2003, внаслідок чого встановлено нарахування пенсії в більшому розмірі ніж обґрунтовано;
- звернення до відповідача з вимогою про відшкодування надміру виплаченої ОСОБА_3 пенсії в розмірі 3 176,39грн, що виникла у зв"язку з недостовірними даними зазначеними у довідці №340/07-06/08 від 15.02.2011, яка залишилась без належного реагування з боку відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує приписами статей 24, 40, 50 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статей 11, 15, 16, 1166 Цивільного кодексу України.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 23.01.2019. Водночас матеріали справи містять відзив на позов №3927/05-08/14 від 21.12.2018 (вх№20180/18 від 26.12.2018) в якому відповідач заперечує проти позову. Вказує, що ОСОБА_3 не повідомляв ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Коломийської РДА про свою реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності в період з 10.05.2003 по 19.12.2012. Таку інформацію і не надавало відповідачу і Коломийське об'єднанане управління ПФУ Івано-Франківської області під час проведення у 2010 році звірки бази отримувачів державних соціальних програм, а тому станом на 15.02.2011 відповідачем видано вірну довідку про періоди перебування ОСОБА_3 на обліку як одержувача компенсації по догляду за інвалідом І групи. Звертає увагу суду, що на виконання акту Коломийського об'єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області №26 від 31.05.2016 та припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Коломийської РДА скориговано період перебування ОСОБА_3 на обліку як одержувача компенсації по догляду за інвалідом І групи з 21.08.1996 по 09.05.2003 та видано нову довідку. Вважає, що надміру виплачена ОСОБА_3 пенсія в сумі 3 176,39грн виникла не з вини відповідача. Просить суд в позові відмовити.
За таких обставин, беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення.
Коломийським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області згідно заяви від 01.03.2011 ОСОБА_3 призначено дострокову пенсію за віком, як батькові, що виховував дитину - інваліда І групи до шестирічного віку.
У відповідності до довідки ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації №340/07-06/08 від 15.02.2011 ОСОБА_3 перебував на обліку як одержувач компенсації по догляду за інвалідом І групи ОСОБА_4 з 21.08.1996 по 15.01.2007, з 03.07.2007 по 08.08.2007, з 24.10.2008 по 31.08.2009, з 22.09.2009 по 04.02.2011.
Коломийським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області проведено позапланову документальну перевірку щодо правильності нарахування компенсаційних виплат та достовірності відображення в єдиному державному реєстрі застрахованих осіб періодів догляду за інвалідами І групи та особами старше 80-ти років. За результатами здійсненої перевірки складено акт №26 від 31.05.2016, яким встановлено, що ОСОБА_3 в період з 10.05.2003 по 19.12.2012 перебував на обліку як суб'єкт підприємницької діяльності, а догляд за інвалідом І групи фактично здійснював з 21.08.1996 по 09.05.2003, а не з 21.08.1996 по 15.01.2007, з 03.07.2007 по 08.08.2007, з 24.10.2008 по 31.08.2009, з 22.09.2009 по 04.02.2011, як зазначено у довідці ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації №340/07-06/08 від 15.02.2011.
На виконання акту Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області №26 від 31.05.2016 та припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Коломийської РДА до системи персоніфікованого обліку подано коригуючий звіт щодо періоду здійснення ОСОБА_3 догляду за інвалідом І групи з 21.08.1996 по 09.05.2003.
Крім того ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Коломийської РДА видано довідку №866/04-10/08 від 22.03.2018, в якій зазначено про перебування ОСОБА_3 на обліку як одержувача компенсації по догляду за інвалідом І групи з 21.08.1996 по 09.05.2003.
В результаті приведення матеріалів пенсійної справи ОСОБА_3 у відповідність до результатів проведеної перевірки, даних системи персоніфікованого обліку та довідки №866/04-10/08 від 22.03.2018, розмір пенсії ОСОБА_3 зменшився та виникла переплата пенсії в розмірі 3 176,39грн.
У зв"язку з відмовою ОСОБА_3 в добровільному порядку повернути 3 176,39грн, з посиланням на відсутність його вини у виникненні переплати пенсії, позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування надміру виплаченої ОСОБА_3 пенсії в розмірі 3 176,39грн, що виникла у зв"язку з недостовірними даними зазначеними у довідці №340/07-06/08 від 15.02.2011. Однак доказів сплати 3 176,39грн відповідачем суду не пред"явлено.
Предметом судового розгляду є вимога позивача до відповідача про стягнення в судовому порядку надміру виплаченої суми пенсії в розмірі 3 176,39грн.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
В силу статті 1 цього Закону пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Приписами статей 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" унормовано, що підприємства, установи і організації (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами) є страхувальниками для фізичних осіб, що працюють у них на умовах трудового договору (контракту), або інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, а згідно із статтею 15 - платниками страхових внесків.
Згідно з частиною 1 статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Пунктом 2 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21.03.2003 визначено, що переплатою пенсій та грошової допомоги є сума пенсій та грошової допомоги, виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.
Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку (частина 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Відповідно до частини 2 статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.
Положеннями частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
В силу статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.
В даному випадку документальними доказами позивачем доведено перед судом те, що саме недостовірність даних відображених ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації у довідці №340/07-06/08 від 15.02.2011, а саме періодів з 21.08.1996 по 15.01.2007, з 03.07.2007 по 08.08.2007, з 24.10.2008 по 31.08.2009, з 22.09.2009 по 04.02.2011 перебування ОСОБА_3 на обліку як одержувача компенсації по догляду за інвалідом І групи стали підставою для нарахування пенсії в більшому розмірі ніж передбачено законом, що призвело до необґрунтованих виплат, які фактично є бюджетними втратами. Отже, протиправна поведінка і як наслідок вина відповідача полягає у подані до органу пенсійного фонду довідки №340/07-06/08 від 15.02.2011 з недостовірною інформацією, шкода - у виплаті надмірного розміру пенсії ніж обґрунтовано, а причинний зв'язок - у нарахуванні пенсії на підставі довідки №340/07-06/08 від 15.02.2011.
В свою чергу відповідачем не доведено перед судом що завдана шкода заподіяна не з його вини. Посилання на те, що ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Коломийської РДА не було відомо про реєстрацію ОСОБА_3 як суб'єкта підприємницької діяльності в період з 10.05.2003 по 19.12.2012 - не беруться судом до уваги, позаяк така інформація міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і є загальнодоступною.
З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1,2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Заперечення відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та спростовуються вищевикладеним.
За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача надміру виплаченої суми пенсії 3 176,39грн правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись статтями 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, статтями 1, 14, 15, 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статтями 11, 1166 Цивільного кодексу України статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до відповідача ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації про стягнення надміру виплаченої суми пенсії в розмірі 3 176,39грн - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації, вул. І.Франка, 3, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200 (ідентифікаційний код 20558069) на користь Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, вул. Валова, 47а, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200 (ідентифікаційний код 37904176) 3 176,39грн (три тисячі сто сімдесят шість грн 39коп.) - надміру виплаченої суми пенсії, 1 762,00грн (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн 00коп.) - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено 06.02.2019
Суддя С.Кобецька