вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
"06" лютого 2019 р. Cправа № 902/79/19
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову у справі
за позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до: сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" (вул. Миру, буд. 51, с. Миколаївка, Козятинський район, Вінницька область, 22160)
про визнання недійсними рішень загальних зборів сільськогосподарського виробничого кооперативу,
04.02.2019 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" про визнання недійсними рішень загальних зборів сільськогосподарського виробничого кооперативу, що оформлені протоколами № 5 від 29.10.2018 р., № 6 від 17.12.2018 р. та № 7 від 03.01.2019 р.
04.02.2019 р. відповідно до здійсненого автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану позовну заяву розподілено судді Тварковському А.А.
Ухвалою суду від 06.02.2019 р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/79/19 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 28.02.2019 р.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву б/н від 04.02.2019 р. (вх. № 02.1-50/10/19 від 04.02.2019 р.) про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення загальних зборів сільськогосподарського виробничого кооперативу, що оформлені протоколами № 5 від 29.10.2018 р., № 6 від 17.12.2018 р. та № 7 від 03.01.2019 р до набрання чинності рішенням суду.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.
Згідно із ч. 1 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
За приписами ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Слід зазначити, що з огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач зазначає, що рішенням загальних зборів СВК "Дружба" від 09.07.2018 р., на які були запрошені 68 працюючих членів кооперативу (присутніми були 58 працюючих членів кооперативу), він був прийнятий в члени кооперативу та обраний головою зазначеного кооперативу, що підтверджується протоколом № 2 загальних зборів СВК "Дружба" та випискою з ЄДРПОУ.
Поряд з цим, як вказує позивач, 06.09.2018 р. невідомо ким, без повідомлення про час та місце зборів членів СВК "Дружба" були скликані позачергові загальні збори СВК "Дружба", на яких згідно протоколу № 3 вказаних зборів зареєструвались 127 членів кооперативу в тому числі 37 членів кооперативу представленні представниками за довіреністю.
Рішенням вказаних зборів головою СВК "Дружба" обрано ОСОБА_3 та доручено останньому проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДРПОУ.
В подальшому, 13.09.2018 р., згідно тверджень позивача, невідомо ким, без повідомлення про час та місце зборів членів кооперативу знову були скликані позачергові загальні збори СВК "Дружба", на яких відповідно до протоколу № 3 вказаних зборів зареєструвались 100 членів кооперативу, в тому числі 42 члена кооперативу, представлені представниками за довіреністю та 58 членів кооперативу особисто.
Рішенням вказаних зборів головою СВК "Дружба" знову було обрано ОСОБА_3 та прийнято рішення щодо внесення змін та доповнень до Статуту кооперативу шляхом викладення його в новій редакції, яка була затверджена.
Як зазначає позивач, у зв'язку з незаконністю проведення позачергових загальних зборів прийнятих ними рішень, останнім до Господарського суду Вінницької області було подано позовну заяву про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів СВК "Дружба" від 06.09.2018 р. та від 13.09.2018 р.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16.10.2018 р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/642/18.
Також ухвалою від 16.10.2018 р. у зазначеній справі частково задоволено заяву про забезпечення позову, виконання рішень позачергових зборів СВК "Дружба" від 06.09.2018 р. та 13.09.2018 р. зупинено, в задоволенні вимоги щодо заборони включення до порядку денного загальних зборів СВК "Дружба" питань щодо внесення змін до Статуту, відчуження корпоративних прав на користь інших осіб, ініціювання банкрутства кооперативу, відчуження майна кооперативу відмовлено.
Однак, не зважаючи на викладені обставини, невідомими особами протягом жовтня 2018 р. - січня 2019 р. ініціювалось внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині відомостей про СВК "Дружба", для чого, на думку позивача, подавались явно сфальсифіковані документи, а саме:
- протокол № 5 загальних зборів членів СВК "Дружба" від 29.10.2018 р., яким були оформлені, як стверджує позивач, прийняті загальними зборами рішення, зокрема, про: 1) визнання дійсною дії установчого договору від 02.03.2000 р.; 2) відкликання повноважень та звільнення з посади голови СВК "Дружба" ОСОБА_1, невизнання його членства в кооперативі, а також обрання головою кооперативу ОСОБА_3;
- протокол № 6 загальних зборів членів СВК "Дружба" від 17.12.2018 р., яким були оформлені, як стверджує позивач, прийняті загальними зборами рішення, зокрема, про: 1) схвалення рішення правління кооперативу про прийняття ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до складу членів кооперативу; 2) про виключення з членів СВК "Дружба" осіб, які померли, які припинили свою трудову участь в кооперативі та не переоформили членство на асоційоване, про виключення з членів СВК "Дружба" осіб, які передали свої паї на користь громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та затвердження переліку дійсних членів кооперативу у кількості лише 3 осіб; 3) про внесення змін до статуту СВК "Дружба".
- протокол № 7 загальних зборів членів СВК "Дружба" від 03.01.2019 р., яким були оформлені, як стверджує позивач, прийняті загальними зборами рішення, зокрема, про: 1) припинення СВК "Дружба" шляхом реорганізації в порядку перетворення в ТОВ "Дружба Миколаївка", обрання членів комісії з припинення, надання їм відповідних повноважень, затвердження порядку та умов реорганізації, про встановлення строку та порядку заявлення вимог кредиторами кооперативу.
При цьому, як зазначає позивач, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СВК "Дружба" перебуває в стані припинення з 03.01.2019 р. на підставі оскаржуваних рішень. Строк заявлення кредиторами вимог - 2 місяці.
Таким чином, на думку позивача, за відсутності зупинення оскаржуваних рішень існує можливість прийняття подальших нелегітимних рішень від імені відповідача, що може призвести до негативних наслідків, таких, як незаконне припинення членства дійсних членів кооперативу без повернення останнім паїв, припинення СВК "Дружба" як юридичної особи.
Згідно із ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб як наслідок, у випадку прийняття рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; 2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; 3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; 4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
У свою чергу ч. 3 ст. 137 ГПК України встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ГПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" Судом констатовано, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Таким чином, ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Згідно із ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Крім того, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що перелік видів забезпечення позову не є вичерпним та суд вправі керуючись принципом верховенства права та завданнями господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, з метою ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за наявності відповідного клопотання вживати й інші види заходів забезпечення, але з урахуванням обмежень забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних правовідндосин, установлених ч. 5 ст. 137 ГПК України.
Як вказувалось вище, предметом розгляду справи є вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів сільськогосподарського виробничого кооперативу, що оформлені протоколами № 5 від 29.10.2018 р., № 6 від 17.12.2018 р. та № 7 від 03.01.2019 р.
Оскільки гр. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами адресованими СВК "Дружба", які є вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, в даному випадку підлягає дослідженню підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2018 р. у справі № 915/508/18).
Надавши оцінку заяві позивача про забезпечення позову та матеріалам позовної заяви, судом встановлено, що в липні 2018 р. гр. ОСОБА_1 (позивач) став учасником СВК "Дружба" та останнього 53-ма голосами присутніх членів обрано головою вказаного суб'єкта господарювання, на підтвердження чого долучено протокол загальних зборів СВК "Дружба" № 2 від 09.07.2018 р.
На підставі вказаних рішень, оформлених протоколом № 2 від 09.07.2018 р., до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено зміни стосовно ОСОБА_1 як керівника СВК "Дружба".
В той же час, як слідує з матерів заяв, протягом вересня 2018 р. невідомими позивачу особами було проведено загальні збори СВК "Дружба", на яких зафіксовано 100 присутність учасників кооперативу. Ними було прийнято рішення про зміну керівництва СВК "Дружба". Вказані обставини є предметом розгляду спору у справі № 902/642/18, у межах якої вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення оскаржуваних рішень від 06.09.2018 р.
Однак, не зважаючи на вжиття заходів забезпечення позову у період жовтня 2018 р. - січня 2019 р. особами, які увійшли на підставі оскаржуваних рішень від 06.09.2018 р. до складу керівництва кооперативу прийнято ряд рішень стосовно діяльності (зміни учасників) СВК "Дружба", що є предметом розгляду даного спору.
Крім того, як слідує з інформації, що міститься у БД "Діловодство спеціалізованого суду" у хвалою суду від 28.01.2019 р. (справа № 902/59/18) на підставі заява б/н від 24.01.2019 р. ОСОБА_1, яка надійшла до пред'явлення позову, вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони до набрання законної сили судовим рішенням у справі, державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно СВК "Дружба" щодо зміни відомостей про керівника, підписантів, органи управління юридичної особи, учасників (засновників) та розміру статутного капіталу, а також щодо внесення змін до статуту СВК "Дружба", а будь-яких інших змін до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо СВК "Дружба".
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10004907846 від 24.01.2019 р. керівником СВК "Дружба" з 29.10.2018 р. значиться ОСОБА_3. При цьому СВК "Дружба" з 03.01.2019 р. перебуває в стані припинення на підставі рішення від 03.01.2019 р.
Такими чином, сукупність наведених обставин свідчить, що позовні вимоги у цій справі направлені на захист порушених корпоративних прав позивача - гр. ОСОБА_1 у СВК "Дружба" від незаконних дій відповідача щодо виключення позивача зі складу учасників кооперативу, включення до складу учасників зазначеного кооперативну інших учасників, зміни керівника кооперативу без відома позивача, а також щодо можливого вчинення відповідачем дій, направлених на заволодіння майном СВК "Дружба". При цьому зазначені обставини свідчать про те, що СВК "Дружба" може приймати будь-які рішення щодо діяльності кооперативу без участі позивача, якого було виключено зі складу учасників товариства спірним рішенням, в той час як позивач не погоджується з його виключенням з кооперативу і ці обставини щодо обґрунтованості та законності прийняття рішення про виключення учасника також є предметом розгляду даного спору.
Як вказувалось вище, ч. 3 ст. 137 ГПК України встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. При цьому в силу ч.1 вказаної статті ГПК України перелік заходів забезпечення позову не є вичерпним.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що заявлений позивачем захід забезпечення позову щодо зупинення дії оскаржуваних рішень загальних зборів кооперативу до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі поряд із вжитим ухвалою від 28.01.2019 р. (справа № 902/52/19) до пред'явлення позову заходом забезпечення позову, є обґрунтованими та таким, що підлягає задоволенню, оскільки у своїй сукупності вони є найбільш дієвими заходами, що реально спрямовані на ефективний захист (відновлення) порушених прав заявника.
Наведені вище обставини переконують суд про адекватність та співмірність даного заходу забезпечення позову із предметом позову.
На дамку суду, не вжиття такого заходу забезпечення позову, враховуючи низку наведених вище обставин, може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених корпоративних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та може призвести до необхідності неодноразового звернення позивача в майбутньому з новими позовами до суду, свідченням чого є позов у даній справі, предметом якого є оскарження рішень, прийнятих загальним зборами СВК, не зважаючи на наявність судового провадження у справі № 902/642/18 стосовно оскарження рішень від 06.09.2018 р., за наслідком яких відбулась зміна керівництва кооперативу та вжито заходи забезпечення позову в межах вказаної справи.
Окремо слід наголосити, що обраний захід забезпечення позову за своїм змістом не є тотожнім задоволенню заявлених позовних вимог, оскільки на цій стадії судом не оцінюється правомірність оскаржуваних рішень, а лише зупиняються їх виконання на певний строк, відтак після вирішення спору по суті, у разі відмови в задоволенні позову, дані рішення можуть бути безперешкодно відповідачем реалізовані.
Крім того, суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову взято до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, корпоративні права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Щодо зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування таких заходів згідно із ч. 1 ст. 141 ГПК України є правом, а не обов'язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у суду достатні підстави відсутні, що не позбавляє відповідача чи інших зацікавлених осіб права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до вказаної статті.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 136, 140, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву гр. ОСОБА_1 б/н від 04.02.2019 р. (вх. № 02.1-50/10/19 від 04.02.2019 р.) про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити повністю.
2. Зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі дію рішень загальних зборів сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба (ідентифікаційний код 03732057) від 29.10.2018 р., що оформлені протоколом № 5, від 29.10.2018 р., від 17.12.2018 р., що оформлені протоколом № 6 від 17.12.2018 р. та від 03.01.2019 р., що оформлені протоколом № 7 від 03.01.2019 р.
Стягувач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код - НОМЕР_1)
Боржник: сільськогосподарський виробничий кооператив "Дружба" (вул. Миру, буд. 51, с. Миколаївка, Козятинський район, Вінницька область, 22160, ідентифікаційний код - 03732057)
3. Згідно з приписами ст.235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
4. За приписами ч.8 ст.140, п.4 ч.1 ст.255 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до Північно-Західного апеляційного господарського суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
6. Примірник ухвали, засвідчений гербовою печаткою суду, надіслати позивачу, копію ухвали - відповідачу рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення та на електрону адресу vladimirpilipcuk17@gmail.com.
Дата складання повного тексту ухвали 06.02.2019 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу - АДРЕСА_2;
3 - відповідачу - вул. Миру, буд. 51, с. Миколаївка, Козятинський район, Вінницька область, 22160.