проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
05.02.2019 Справа № 922/2340/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.
за участю секретаря судового засідання Кладька А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРІАЛ К", м. Первомайський Харківської області (вх.№1469 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2018 (рішення ухвалено суддею Добрелею Н.С. у приміщенні господарського суду Харківської області, повне рішення складено 21.11.2018) у справі №922/2340/18
за позовом Компанії "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед", від імені та в інтересах якої діє Представництво "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед", с.Яхники Лохвицького району Полтавської області,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал К", м. Первомайський Харківської області
про стягнення 994119,93 грн.
Компанія "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед", від імені та в інтересах якої діє Представництво "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед", звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал К" про стягнення штрафних санкцій на загальну суму 961235,20 грн. та 3% річних в сумі 32884,73 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.11.2018 у задоволенні позову відмовлено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал К" на користь Компанії "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" від імені та в інтересах якої діє Представництво "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" 32785,97 грн. 3% річних, 360488,20 грн. штрафу та 5899,11 грн. судового збору.В іншій частині позову відмовлено.
Місцевий господарський суд зазначив, що відповідно до умов Специфікації № 2 до договору, строк поставки товару складає 160 календарних днів з моменту перерахування передоплати, таким чином, кінцевий термін поставки товару становить 14.08.2018; відповідно до п. 10.2.2 договору, у випадку порушення строку поставки більше ніж на 20 календарних днів, відповідач на вимогу позивача сплачує останньому штраф в розмірі 15% від вартості непоставленого товару; відповідно до п. 10.2.3 договору, у випадку порушення строку поставки більше ніж на 30 календарних днів, відповідач на вимогу позивача сплачує останньому штраф в розмірі 20% від вартості непоставленого товару; щодо заперечень відповідача проти нарахування штрафних санкцій у зв'язку з тим, що позивачем пропущено річний термін позовної давності, встановлений для нарахування штрафу, суд зазначив, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (стаття 258 ЦК), відповідно до частини п'ятої статті 261 ЦК за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання; в даному випадку позивачем нараховано відповідачу штраф на підставі п. 10.2.2 договору з 04.09.2017 (14.08.2017 - останній день поставки товару + 20 днів прострочення) та штраф на підставі п. 10.2.3 договору з 14.09.2017 (14.08.2017 - останній день поставки товару + 30 днів прострочення), таким чином, штрафні санкції нараховуються позивачем не з останньої дати поставки товару, а з моменту спливу строків, встановлених п. 10.2.2 та п. 10.2.3 договору з 04.09.2017 та з 14.09.2017 відповідно; враховуючи те, що позивач звернувся до суду з даним позовом 22.08.2018, а право на стягнення штрафних санкцій 15% виникає у позивача з 04.09.2017 (п. 10.2.2 договору) та 20% з 14.09.2017 (п. 10.2.3 договору), суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності; зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем нараховано 360488,20 грн. штрафу за затримку поставки товару на строк понад 20 календарних днів та 480597,60 грн. штрафу за затримку поставки товару на строк понад 30 календарних, що фактично є подвійною відповідальністю за порушення зобов'язання, відтак, одночасне стягнення штрафу за затримку поставки товару на строк понад 20 календарних днів та за затримку поставки товару на строк понад 30 календарних днів, є подвійним стягненням штрафу за несвоєчасне виконання одного того ж зобов'язання, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України; суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності до вимог про стягнення 3% річних, оскільки трирічний термін позивачем не пропущено; як вбачається з розрахунку позивача, останнім було нараховано відповідачу 3% річних у період з 14.08.2017 по 12.07.2018 в розмірі 32884,73 грн., проте, як було зазначено вище, кінцевим терміном поставки товару є 14.08.2017, тобто нарахування 3% річних має здійснюватися з наступного дня - з 15.08.2018; здійснивши перерахунок 3% річних з урахуванням умов договору та чинного законодавства, судом встановлено, що до стягнення з відповідача підлягає 32785,97 грн. 3% річних, в частині стягнення 3% річних в сумі 98,76 грн. слід відмовити.
Відповідач із рішенням частково не погодився, у межах встановленого законом строку подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 15%, що в грошовому еквіваленті складає 360488,20 грн., та постановити нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача 32785,97 грн. 3% річних, штрафу 5% - 120149,40 грн.
Апелянт вважає, що місцевий господарський суд не надав належної оцінки наступним обставинам справи: відповідальність згідно з договором на підставі п.10.2.1 настає з моменту порушення строку поставки понад 10 календарних днів у розмірі 5% від вартості непоставленого товару, що у грошовому еквіваленті становить 120149,40 грн.; пунктом 10.2 договору встановлено подвійну відповідальність за одне і те саме правопорушення, що суперечить ст. 61 Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 15% та 20% не підлягає задоволенню.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Пуль О.А., суддя Фоміна В.О.) відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, призначено її розгляд на 05.02.2019.
Позивач 16.01.2019 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність доводів апелянта, просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
22.01.2019 позивач звернувся до суду з клопотанням (вх.№678), в якому просить розглянути справу за наявними в ній документами без участі представника Компанії "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед".
04.02.2019 у зв'язку з відпусткою судді Пуль О.А. було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.
05.02.2019 апелянт звернувся до суду з клопотаннями: про залишення апеляційної скарги без розгляду (вх.№1217) та про повернення судового збору у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги (вх.№1218). Клопотання підписані тим же представником відповідача, яким подано апеляційну скаргу, а саме - адвокатом ОСОБА_1, яка представляє інтереси ТОВ "Факторіал К" на підставі ордеру на надання правової допомоги, згідно з договором про надання правової допомоги (а.с.149 - 152).
Представники сторін у судове засідання 05.02.2019 не з'явилися.
Стосовно клопотань представника апелянта колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.4 ст.266 ГПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження.
Проте, як вбачається з тексту поданих представником відповідача клопотань, заявником фактично не визначено процесуального характеру вчинених ним дій.
А саме, у клопотанні вх.№1217 представник ТОВ "Факторіал К" просить суд залишити апеляційну скаргу без розгляду (не наводячи посилань на жодну норму ГПК України, якою було б передбачено залишення апеляційної скарги без розгляду після відкриття апеляційного провадження), а у клопотанні вх.№1218 просить суд повернути судовий збір у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, хоча з клопотанням про відмову від апеляційної скарги в порядку ч.4 ст.266 ГПК України апелянт до суду не звертався. У клопотанні про повернення судового збору вх.№1218 заявник посилається на ст.7 Закону України "Про судовий збір", однак ним не зазначено, в порядку приписів якої саме частини (пункту) даної статті судовий збір підлягає поверненню. Окрім того, у вказаному клопотанні невірно вказано дату оскаржуваного рішення - "12 листопада 2019 року" замість "12 листопада 2018 року".
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що правова позиція апелянта стосовно подальшого руху апеляційної скарги вимагає додаткового з'ясування, у зв'язку з чим, з огляду на неявку в судове засідання представника заявника, розгляд апеляційної скарги підлягає відкладенню.
Керуючись статтями 216, 234, 270 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Повідомити про відкладення розгляду справи на "28" лютого 2019 р. о 14:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 104.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О.В. Шевель
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.О. Фоміна