проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"06" лютого 2019 р. Справа № Б-39/27-09
Суддя-доповідач Лакіза В.В., розглянувши матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Татарінової Олени Валентинівни (вх. №390 Х/2)
на ухвалу господарського суду Харківської області від 30.10.2014, постановлену суддею Дзюбою О.А. в приміщенні господарського суду Харківської області,
у справі № Б-39/27-09,
за заявою Відкритого акціонерного товариства завод "Електромаш", м. Харків,
про визнання банкрутом,
Постановою господарського суду Харківської області від 08 липня 2013 року боржника - ВАТ завод "Електромаш" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Клочко О.М., якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру, докази надати суду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.09.2014 задоволено клопотання Клочко О.М. про звільнення його від обов'язків ліквідатора у даній справі; звільнено арбітражного керуючого Клочко О.М. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута; призначено ліквідатором боржника - арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича; зобов'язано арбітражного керуючого Клочко О.М. передати всі матеріали, пов'язані з процедурою ліквідації арбітражному керуючому Безпалому С.О. по акту прийому-передачі; зобов'язано ліквідатора - Безпалого С.О. виконати ліквідаційну процедуру в повному обсязі, надати суду звіт ліквідатора про виконану роботу та всі документи, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури.
До господарського суду Харківської області головою комітету кредиторів боржника фізичною особою-підприємцем Татаріновою Оленою Валентинівною було подано клопотання (вх.№ 37827 від 29.10.2014) про затвердження у даній справі мирової угоди, разом з додатками (т.20, а.с. 145).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.10.2014 затверджено надану суду мирову угоду від 28 жовтня 2014 року. Припинено дію мораторію, введеного ухвалою суду про порушення провадження у справі про банкрутство. Провадження у справі № Б-39/27-09 припинено. Зобов'язано ліквідатора Безпалого С.О. протягом п'яти днів з дня затвердження господарським судом мирової угоди повідомити акціонерів ВАТ завод "Електромаш", до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі про банкрутство та у разі необхідності забезпечити проведення зборів акціонерів ВАТ завод "Електромаш" чи засідання відповідного органу до призначення в установленому порядку керівника (органів управління) боржника. Зобов'язано ліквідатора (арбітражного керуючого Безпалого С.О.) виконувати обов'язки керівника боржника ВАТ завод "Електромаш" до призначення, в установленому порядку, керівника боржника (органів управління).
Фізична особа-підприємець Татарінова Олена Валентинівна з ухвалою місцевого господарського суду не погодилася та звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 30.10.2014 у справі № Б-39/27-09 та направити справу для продовження розгляду до господарського суду Харківської області.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 13 п. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (у редакції від 03.10.2017 року №2147-VIII) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Стаття 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) встановлює, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.
Враховуючи положення статті 93 Господарського процесуального кодексу України, останнім днем подачі апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 30.10.2014 у справі № Б-39/27-09 є 04.11.2014.
Оскільки фізичною особою-підприємцем Татаріновою Оленою Валентинівною апеляційна скарга (вих.№390) була подана 24.01.2019, що вбачається з відмітки на штампі вхідної кореспонденції суду, яка міститься на першому аркуші апеляційної скарги, таким чином, скаржником порушено строк для оскарження вказаного процесуального документу, встановленого нормами Господарського процесуального кодексу України, більш, ніж на 4 роки.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (ч. 3 ст. 256 ГПК України).
Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України". Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення). Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення. За цих підстав Високий Суд одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).
З огляду на викладене, процесуальним законом не передбачено обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника та в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк був порушений скаржником, та чи підлягає відновленню; з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника.
Матеріали апеляційної скарги містять клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, в обґрунтування якого скаржник посилається на те, що строк дії мирової угоди від 28.10.2014 на час звернення з апеляційною скаргою не сплинув, тобто вона перебуває на стадії виконання; боргове зобов'язання ВАТ завод "Електромаш" не виконано, а боржник не розпочав його виконувати, що порушує права та законні інтереси кредиторів у справі. Крім того, заявник вказує на те, що в ході розгляду господарським судом Харківської області заяви ФОП Татарінової О.В. від 23.11.2018 про визнання мирової угоди від 28.10.2014 недійсною було виявлено, що при укладенні та затвердженні мирової угоди від 28.10.2014 були застосовані норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка втратила чинність.
В свою чергу слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Відповідна заява повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними, а також докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Як встановлено судом, ФОП Татаріновою О.В. було подано до господарського суду Харківської області клопотання про затвердження мирової угоди у справі № Б-39/27-09 про банкрутство ВАТ завод "Електромаш" (т.20, а.с. 145). Крім того, оскаржувану ухвалу суду від 30.10.2014 було постановлено в судовому засіданні за особистою участю ОСОБА_6, що підтверджується протоколом судового засідання від 30.10.2014 у справі № Б-39/27-09 (т.20, а.с. 160, 161), копію оскаржуваного процесуального документу скаржником було отримано поштою 03.11.2014, що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення за вих. № 034159/6 (т.20, а.с. 168), що вказує на обізнаність учасника справи про ухвалу суду з зазначеного часу.
Разом з тим, дослідивши матеріали апеляційної скарги та доводи, викладені апелянтом у клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги, суд зазначає, що обставини, на які посилається кредитор, є такими, що стосуються питань виконання боржником умов мирової угоди, а також законності оскаржуваного судового рішення, та не обґрунтовують об'єктивну неможливість своєчасного звернення заявника до суду з апеляційною скаргою у визначений процесуальним законодавством строк, отже, визнані судом неповажними.
Згідно з ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Так, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначені розміри ставок судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на судові рішення.
Ставки судового збору з апеляційних скарг, що подаються на судові рішення, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктами 4 і 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, а саме: за подання апеляційних скарг - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги; за подання касаційних скарг - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги.
Підпунктами 8 - 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір.
Водночас, з апеляційних та касаційних скарг на інші ухвали суду у справі про банкрутство судовий збір справляється за ставкою, визначеною підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, а саме 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З 01.01.2019 набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", статтею 7 якого встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921,00 грн.
Враховуючи викладене, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 30.10.2014 у справі №Б-39/27-09 сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом в порушення п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України надано докази сплати судового збору в розмірі 1650,00 грн. Відповідно, недоплата складає 271,00 грн.
Крім того, стаття 259 ГПК України також зобов'язує особу, яка подає апеляційну скаргу, надіслати іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
В розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).
Як вбачається з протоколу зборів кредиторів у справі про банкрутство № Б-39/27-09 Відкритого акціонерного товариства завод "Електромаш" від 04.07.2013, було прийнято рішення обрати комітет кредиторів Відкритого акціонерного товариства завод "Електромаш" у складі: Товариства з обмеженою відповідальністю "Афаліна", фізичної особи-підприємця Фесенко Тетяни Анатоліївни, фізичної особи-підприємця Татарінової Олени Валентинівни (т.12, а.с. 165,166).
Рішенням зборів комітету кредиторів у справі про банкрутство № Б-39/27-09 Відкритого акціонерного товариства завод "Електромаш", оформленим протоколом від 04.07.2013, вирішено обрати головою комітету кредиторів фізичну особу-підприємця Татарінову Олену Валентинівну, яка є заявником апеляційної скарги (т.12, а.с. 168,169).
З матеріалів апеляційної скарги вбачається відсутність направлення скаржником копії апеляційної скарги банкруту Відкритому акціонерному товариству завод "Електромаш", а також ліквідатору Безпалому С.О., якого також визначено учасником у даній справі, в установленому ст. 259 ГПК України порядку, що не узгоджується з положеннями п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України.
Згідно з частиною 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог ст. 256, п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 258, ст. 259 ГПК України, а саме: з порушенням визначеного законом строку апеляційного оскарження ухвали суду та за відсутності надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав його пропущення, які визнані судом поважними, а також без надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а також направлення копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншій стороні у справі.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Татарінової Олени Валентинівни слід залишити без руху на підставі статті 260 ГПК України та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Татарінової Олени Валентинівни на ухвалу господарського суду Харківської області від 30.10.2014 у справі № Б-39/27-09 залишити без руху.
2. Встановити фізичній особі-підприємцю Татаріновій Олені Валентинівні десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.
3. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач В.В. Лакіза