ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
04 лютого 2019 року Справа №906/776/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Тимошенко О.М. , суддя Савченко Г.І.
при секретарі судового засідання - Соколовській О.В.
За участю прнедставників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність №13 від 03.01.2019 року)
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України на рішення господарського суду Житомирської області від 21.11.2018 р. по справі №906/776/18 (суддя Кудряшова Ю.В., повний текст рішення складено 03.12.2018 р.)
за позовом Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗИТ"
про стягнення 68 721,71 грн.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.11.2018 р. по справі №906/776/18 відмовлено в задоволенні позову Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗИТ" про стягнення 68721,71 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у відповідача відсутній обов'язок оплати Новоград-Волинській квартирно-експлуатаційній частині вартості перетікання реактивної електроенергії, оскільки відсутній правочин, укладений між сторонами у справі щодо зазначених зобов'язань.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Новоград-Волинська квартирно-експлуатаційна частина району подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 21.11.2018 р. про відмову у задоволенні позовних вимог Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗИТ" щодо стягнення на користь Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району заборгованості за перетікання реактивної електроенергії та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Апелянт вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи, також судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що реактивна електрична енергія є об'єктивною складовою фізичних процесів передачі, розподілу та споживання електричної енергії - циркуляцією електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликаної електромагнітною незбалансованістю електроустановок.
Отже, явище перетікання електричної енергії є об'єктивним, незалежним від волі учасників відносин постачання, передачі та споживання електричної енергії, його вплив може бути зменшений внаслідок вжиття ним заходів з підвищення електромагнітної збалансованості електроустановок.
Укладаючи Договори за № 49 та №1 сторони не розділяли електричну енергію на активну та реактивну, а тому відшкодуванню підлягали всі витрати здійснені позивачем при забезпеченні відповідача електричною енергією.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов укладених між сторонами договорів, відповідач споживав електроенергію (що не можливо без експлуатації електричних мереж та перетікання реактивної енергії), про що свідчать акти обсягів споживання електроенергії та підтверджується копіями банківських виписок з рахунку Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини з яких вбачається, що відповідач перерахував позивачу кошти за активну елсктроенергію.
Враховуючи вищевикладене відповідно до Договорів №49 та №1 у відповідача виник обов'язок оплатити позивачу частину електроенергії у вигляді вартості реактивної електроенергії, яка була сплачена позивачем.
Несвоєчасне надання для оплати відповідачу рахунків-фактур та актів виконаних робіт щодо перетікання реактивної електроенергії, вказує тільки на недотримання позивачем вимог договору та не є підставами для відмови у проведенні оплати витрат за реактивну енергію.
Апелянт вважає, що відповідно до пункту 5 частини 3 статті 20 ОСОБА_2 України "Про житлово-комунальні послуги" власник (споживач) зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги за встановленими тарифами та у строки, встановлені договором або законом.
Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного Суду України від 30.10.2013 року №59цс13).
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 року колегією суддів: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Тимошенко Г.І., суддя Савченко Г.І. апеляційну скаргу Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району на рішення господарського суду Житомирської області від 21.11.2018 р. по справі №906/776/18 залишено без руху та запропоновано апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: надати суду докази сплати судового збору у розмірі 2 643, 00 грн. - протягом десяти днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
28.12.2018 р. на поштову адресу суду, від апелянта надійшов лист про долучення до апеляційної скарги платіжного доручення №1320 від 17.12.2018 р. про сплату судового збору у розмірі 2 643, 00 грн.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.01.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району на рішення господарського суду Житомирської області від 21.11.2018 р. по справі №906/776/18 та призначено апеляційну скаргу до розгляду на 04 лютого 2019 року.
14.01.2019 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається на те, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо відсутності у відповідача обов'язку оплати вартості перетікання реактивної електричної енергії, оскільки відсутній правочин, укладений між сторонами у справі щодо зазначених зобов'язань, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
В судове засідання 04.02.2019 року з'явився представник позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Сторони були належним чином повідомлені про час та дату судового засідання, що підтверджується долученими до матеріалів справи рекомендованими повідомленнями.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Апелянт в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника апелянта, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 16 жовтня 2014 року між Новоград-Волинським РЕМ ПРАТ "ЕК Житомиробленерго" та Новоград-Волинською КЕЧ району укладено договір №43 про постачання електричної енергії (а.с. 11-14).
Відповідно до вимог до п.1, 2.2.5 договору №43 ПРАТ "ЕК Житомиробленерго" постачає електричну енергію Новоград-Волинській КЕЧ району, яка її оплачує, а також здійснює оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії відповідно до Методики розрахунків плати за перетікання реактивної енергії між постачальником та споживачем.
30 травня 2016 року між Новоград-Волинською КЕЧ району та ТОВ "ВІЗИТ" укладено договори за №№ 67. 68 (далі - договори №№ 67, 68) позички нерухомого майна, необхідного для організації харчування особового складу Збройних Сил України що знаходиться у військових містечках №2,5 м. Новоград-Волинського (а.с. 15-20).
У відповідності з п.п. 7, 8 розділу V договорів № 67,68 ТОВ "ВІЗИТ" зобов'язується укласти прямі договори з постачальниками житлово-комунальних послуг та енергоносіїв.
01 квітня 2016 року та 01 січня 2017 року між Новоград-Волинською КЕЧ району (виконавець/позивач) та ТОВ "ВІЗИТ" (споживач/відповідач) укладено договори відповідно за №49 та №1 (договори №49 та №1) про відшкодування надання послуг з передачі електроенергії через свої мережі та обладнання електроживлення (а.с. 21-26), відповідно до якого виконавець зобов'язується вчасно надавати споживачеві послуги з передачі електроенергії через свої мережі та обладнання електроживлення, які надані споживачу для забезпечення харчування військовослужбовців Новоград-Волинського гарнізону, та знаходиться в м. Новограді-Волинському у військових містечках № 1, 2, 5, а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених договором (п. 1 договорів №49 та №1).
Згідно п. 2 договору №49 за передачу електричної енергії за цим договором споживач сплачує виконавцю з 01.04.2016 р. щомісячну плату по тарифу 1, 90728 грн. з ПДВ за 1 кВт.г., а в подальшому в розмірі визначеному в рахунку згідно з показниками засобів обліку та тарифу діючого на звітну дату.
Також п. 2 договору №1 визначено, що за передачу електричної енергії за цим договором споживач сплачує виконавцю з 01.01.2017 р. щомісячну плату по тарифу 2,4348 грн. з ПДВ за 1 кВт.г., а в подальшому в розмірі визначеному в рахунку згідно з показниками засобів обліку та тарифу діючого на звітну дату.
Пунктом 3 договорів №49 та №1 визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі за послуги вносяться не пізніше 25 числа місяця , що настає за розрахунковим. Підставою для оплати є рахунки - фактури та акти виконаних робіт Виконавця. Акти виконаних робіт надаються Споживачу в двох екземплярах , один з яких на протязі 10 днів підписується та повертається Виконавцю, в разі не повернення акту виконаних робіт Виконавцю послуги вважаються прийнятими.
Строк договору №49 від 01.04.2016 визначено до 31 грудня 2016 року. а строк дії договору №1 від 01.01.2017 встановлений до 31 березня 2017 року, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.
Позивач зазначив, що у квітні 2018 року Державною фінансовою інспекцією у Житомирській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності у Новоград-Волинській КЕЧ району, за результатами якої складено акт ревізії від 26.04.2018 за № 07-30/01 у якому зазначено, що Новоград-Волинською КЕЧ району не було виставлено ТОВ «ВІЗИТ» рахунки щодо відшкодування Новоград-Волинській КЕЧ району плати за перетікання реактивної електроенергії, пропорційно показникам лічильника використаної активної електроенергії.
У відповідності до вимог договорів №36 від 24.02.2016 (а.с. 30-32) та №5 від 16.01.2017 (а.с. 27-29) укладених ПРАТ "ЕК Житомиробленерго" з Новоград-Волинською КЕЧ району про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, позивачем здійснені оплати визначених та виставлених ПРАТ "ЕК Житомиробленерго" рахунків за перетікання реактивної електроенергії, у тому числі за ТОВ «ВІЗИТ» .
А тому, позивач вважає, що за період з квітня 2016 по березень 2017 року позивачем забезпечено відповідача активною електричною енергією на суму 737048,61 грн. та реактивною електроенергією на суму 68 721,71 грн.
На виконання умов Договорів №49 та №1 позивачем в установлені строки та встановлених умовах було забезпечено відповідача електроенергією протягом з квітня 2016 року по березень 2017 року та Виконавцем були виставлені споживачу рахунки па сплату активної електроенергії та акти виконаних робіт, які споживачем оплачені в повному обсязі.
Відповідач в повному обсязі оплатив лише активну електричну енергію.
Позивач також зазначив, що у відповідності до вимог п. 3 договорів №49 та №1 для проведення оплати за перетікання реактивної електроенергії, відповідачу надіслано лист за №1085 від 12.06.2018 з рахунками за №№ 110,111,112,113,114,115 від 11.06.2018 з додатком обчислення плати щодо відшкодування Новоград-Волинській КЕЧ району витрат за перетікання реактивної електроенергії.
Крім того, позивачем 02.08.2018 надіслано відповідачу акти виконаних робіт за №№30,31,32,33,34,35 від 01.08.2018 щодо відшкодування вартості реактивної електроенергії.
Враховуючи, що відповідач в добровільному порядку не оплатив позивачу вартість перетікання реактивної електроенергії, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення 68 721,71 грн. за перетікання реактивної електричної енергії.
Розглянувши позовні вимоги господарський суд Житомирської області дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на нступне.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до п. 3 договорів №49 від 01.04.2016 року та №1 від 01.01.2017 року Позивач систематично протягом строку дії договорів надавав Відповідачу рахунки про відшкодування вартості використаної електроенергії за кожний місяць (розрахунковий період) згідно показанням засобів обліку на загальну суму 737 048,61 гривень. Відповідач своєчасно та в повному обсязі оплачував надані рахунки.
При цьому позивачем відповідачу будь-які інші рахунки та акти виконаних робіт відповідно п.3 договорів, в тому числі за перетікання реактивної електроенергії в строк до 25 числа місяця, що настає за розрахунковим, не надавались.
Пунктом 10 п.п.2 договорів №49 від 01.04.2016 року та №1 від 01.01.2017 року передбачено, що “Виконавець (Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України), зобов'язаний надавати споживачеві (ТзОВ "ВІЗИТ") в установленому законодавством порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну суму місячного платежу, структуру тарифів, нормативів (норм) споживання, режиму надання послуг, їх споживчі властивості”.
Однак, позивачем в порушення вищевказаних пунктів договорів, будь-якої інформації протягом строку дії договорів щодо факту перетікання реактивної електроенергії та необхідності її оплати відповідачу не надавалось.
Окрім того, договори №49 від 01.04.2016 року та №1 від 01.01.2017 року не передбачають обов'язку відповідача здійснювати оплату за перетікання реактивної електроенергії.
А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача обов'язку оплати Новоград-Волинській квартирно-експлуатаційній частині вартості перетікання реактивної електроенергії.
Посилання апелянта на порушення відповідачем ОСОБА_2 України "Про житлово-комунальні послуги", колегія суддів вважає безпідставними, оскільки Новоград-Волинська квартирно-експлуатаційна частина району не є власником, виробником житлово-комунальних послуг для ТОВ "ВІЗИТ".
В даному випадку апелянт сам є споживачем житлово-комунальних послуг щодо забезпечення електричною енергією від РЕМ ПРАТ "Житомиробленерго".
Відповідно ст. Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього ОСОБА_2 є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Тобто даний Закон не може застосовуватись у господарських відносинах, шо виникли між ТОВ "ВІЗИТ" та Новоград- Волинською квартирно-експлуатаційною частиною району.
Інші доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Статтею 17 ОСОБА_2 України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що апелянтом не надано доказів в підтвердження обставин, які можуть бути підставою для стягнення з відповідача вартості за перетікання реактивної електричної енергії, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відмови позивачу в задоволенні позову, у зв'язку з чим, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Враховуючи вище викладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з врахуванням обставин справи, а тому не вбачає правових підстав для його скасування.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України на рішення господарського суду Житомирської області від 21.11.2018 р. залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 21.11.2018 р. по справі №906/776/18 залишити без змін.
3. Справу №906/776/18 повернути до господарського суду Житомирської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складений "04" лютого 2019 р.
Головуючий суддя Демидюк О.О.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Савченко Г.І.