вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"04" лютого 2019 р. Справа№ 920/752/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Жук Г.А.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Найченко А.М.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»
на рішення Господарського суду Сумської області від 01.11.2018 (повний текст рішення складено та підписано 08.11.2018)
у справі №920/752/18 (суддя Котельницька В.Л.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»
до Управління соціального захисту населення Роменської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Роменська міська рада
про стягнення 76 151,23 грн
за відсутності представників учасників справи.
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (далі - ПАТ «Укртелеком» в особі Сумської філії, позивач) звернулося до Господарського суду Сумської області із позовом до Управління соціального захисту населення Роменської міської ради (далі - Управління, відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 76151,23 грн, з яких 75524,28 грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, 626,95 грн 3% річних, 1762,00 грн судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив оплати телекомунікаційних послуг, наданих на пільгових умовах, в результаті чого у нього утворилась заборгованість в сумі 75524,28 грн за період з липня по грудень 2017 року; відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах повинно здійснюватись за рахунок коштів з місцевого бюджету; а обставина відсутності коштів у бюджеті не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 01.11.2018 у справі №920/752/18 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 75524,28 грн та 1747,55 грн судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині позову відмовлено.
Встановивши факт несплати відповідачем 75524,28 грн заборгованості по витратах, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, суд прийняв рішення про задоволення позову в цій частині, зазначивши, зокрема, що відсутність коштів у бюджеті не може бути підставою для звільнення від сплати боргу; відмовляючи позивачу у задоволенні вимоги про стягнення 626,95 грн 3% річних, суд вказав, що обов'язок відповідача відшкодувати понесені позивачем витрати за рахунок бюджетних коштів виникає не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ПАТ «Укртелеком» в особі Сумської філії звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні 626,95 грн 3%, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Обґрунтовуючи вимогу апеляційної скарги, позивач вказав, що сума боргу, що підлягає стягненню є грошовим зобов'язанням відповідача, а отже нарахування 3% річних є правомірним.
Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2018 апеляційну скаргу ПАТ «Укртелеком» в особі Сумської філії передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Жук Г.А., Дикунської С.Я.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 відкрито апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 04.02.2019, відповідачу запропоновано подати відзив на апеляційну скаргу.
11.12.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
21.01.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.
У судове засідання 04.02.2019 позивач, відповідач та третя особа явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи, враховуючи відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд скарги за відсутності вказаних осіб.
04.02.2019 у судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, відповідно до ч.3 ст.63 Закону України “Про телекомунікаційні послуги” та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Статтею 87, пп.б п.4 ч.1 ст.89, ст.97 та ст.102 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. Видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 (далі - Постанова №256), де встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету. Зокрема, п. 2 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Відповідно до п. 3 Постанови №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Отже, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг в м. Ромни Сумської області є Управління соціального захисту населення Роменської міської ради, яке здійснює відшкодування витрат, понесених позивачем, внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян за рахунок державних субвенцій.
У даній справі між сторонами виникли правовідносини з надання послуг зв'язку окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач як розпорядник відповідних коштів зобов'язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.
Протягом липня-грудня 2017 року ПАТ «Укртелеком» в особі Сумської філії надало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам м.Ромни Сумської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги згідно чинного законодавства України на загальну суму 75524,28 грн.
Надання телекомунікаційних послуг підтверджується розрахунком видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у період з липня по грудень 2017 року (а.с.21-39).
На виконання п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 за №117, позивач щомісячно подавав на паперових та електронних носіях відповідачеві розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у попередньому місяці за формою « 2-пільга» та звіти, щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги за період з липня по грудень 2017 року, докази чого наявні в матеріалах справи (а.с.40-42).
21.05.2018 позивач звернувся до відповідача з претензією №59-000/12-43, в якій обґрунтував вимогу про сплату 75524,28 грн боргу (а.с.46). У відповідь Управління направило лист від 31.05.2018 №23313/01/01, де зазначило про відхилення претензії та, що перевіривши інформацію в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги з інформацією позивача, з'ясовано, що загальна сума заборгованості становить 67599,48 грн (а.с.47).
Матеріалами справи підтверджується неодноразове звернення Управління соціального захисту населення Роменської міської ради до міського голови м.Ромни, Фінансового управління Роменської міської ради, щодо виділення коштів на послуги зв'язку пільговим категоріям населення, зокрема, листом від 06.06.2018 №2410/06 відповідач просив міського голову м.Ромни додатково виділити з міського бюджету 75524,28 грн для фінансування компенсаційних витрат за надані населенню пільгові послуги зв'язку з липня по грудень 2017 року (а.с.71). Відповідач також звертався до позивача з пропозицією укласти договір на відшкодування вартості наданих пільг окремим категоріям громадян з оплати послуг зв'язку (лист від 17.04.2017 №1513/06 (а.с.73).
В подальшому, відповідач надіслав позивачу зведені звіти від 20.06.2018 та 22.06.2018 (зі списками пільговиків, по яких дата нарахування не співпадає з терміном права на пільги, по яких невірно нарахована сума, по яких є не завантажені пільги, по яких неможливо провести перерахунок, по яких пільговик знятий з обліку, по яких в базі реєстру немає відповідного запису) для проведення коригування інформації (а.с.75-87).
16.08.2018 ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії у листі №20-28/707 зазначив, що припинення права на пільги здійснюється на підставі наданої відповідачем інформації, а тому корегування по пільговому нарахуванню по абонентам, що втратили право на пільгу відбувається в тому місяці, коли була надана інформація. Таким чином, сума боргу за період з липня по грудень 2017 року зменшенню не підлягає.
Згідно з ч.2 п.8 Постанови №256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг.
Відповідно до п. 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, п. 2 Постанови №256, відповідач зобов'язаний щомісяця звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі з отриманою від позивача інформацією, та здійснювати розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги, однак відповідач порушив свої зобов'язання та не розрахувався з позивачем.
Враховуючи наявність підстав для сплати відповідачем за телекомунікаційні послуги, надані на пільгових умовах у період з липня по грудень 2017 року, звертаючи увагу на відсутність підстав для звільнення відповідача від такого обов'язку, суд першої інстанції задовольнив позовну вимогу про стягнення 75524,28 грн, з чим суд апеляційної інстанції погоджується з огляду на таке.
У статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» закріплено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Управління соціального захисту населення Роменської міської ради є розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг в м. Ромни Сумської області та здійснює відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян за рахунок державних субвенцій.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст..ст.525, 526 ЦК України).
Частиною 1 ст. 96 ЦК України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання (ч.2 ст.218 ГК України та ст..617 ЦК України).
Законодавством не встановлено залежності відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів із виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій із державного бюджету.
Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Тому, доводи відповідача про неможливість сплатити за надані послуги через відсутність бюджетних асигнувань правомірно відхилено судом першої інстанції, оскільки фінансові зобов'язання держави виникли з законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним законодавчо особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг, пільговим категоріям споживачів.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки телекомунікаційні послуги на пільгових умовах ПАТ «Укртелеком» надано не з власної ініціативи, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, тому право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг підлягає реалізації і захисту.
На противагу твердженням відповідача про укладення договору, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками в оскаржуваному рішенні, що чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов'язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.
З огляду на викладене вище, у ПАТ "Укртелеком" в особі Сумської філії виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг зв'язку, наданих особам, які мають право на соціальні пільги, а в Управління - цивільний обов'язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин та набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 923/1292/16 і від 20.03.2018 у справі № 921/7/17-г/17, від 12.04.2018 у справі №922/2872/17 та від 05.07.2018 у справі №904/7478/17.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 3% річних у розмірі 626,95 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що обов'язок відповідача відшкодувати понесені позивачем витрати за рахунок бюджетних коштів виникає не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав, а тому у позивача відсутнє право на відшкодування 3% річних.
Колегія суддів вважає такий висновок суду безпідставним та погоджується з доводами скаржника, з огляду на наступне.
В статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
У господарських відносинах грошові зобов'язання найчастіше виникають з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, або з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України). Однак оскільки господарський договір (угода) є не єдиною підставою виникнення відповідного зобов'язання, то сама лише відсутність між сторонами спірних правовідносин такого договору (угоди) або незазначення в останньому умов (пунктів) щодо відповідальності за порушення грошового зобов'язання не перешкоджає застосуванню даної відповідальності, але тільки у разі якщо підстави такого застосування і розмір відповідальності передбачено актами законодавства.
Грошовим зобов'язанням є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 ЦК України (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14).
За переконанням суду апеляційної інстанції, обов'язок відповідача здійснювати розрахунки з постачальниками телекомунікаційних послуг, наданих на пільгових умовах є грошовим зобов'язанням, що прямо передбачено нормами чинного законодавства (п.п. 2,8 Постанови №256), а тому нарахування 3% річних є обґрунтованим.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми 3% річних, колегія суддів вважає його арифметично вірними та задовольняє вимогу про стягнення 626,95 грн 3% річних.
Саттею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ПАТ «Уктелеком» в особі Сумської філії в повному обсязі.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до пунктів 1-4 частини 1 статті 277 ГПК України, є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, зважаючи на встановлене вище, дійшла висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ПАТ «Укртелеком» в особі Сумської філії є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Сумської області від 01.11.2018 у справі №920/752/18 - скасуванню в частині відмови в стягненні 3% річних, з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Укртелеком» в особі Сумської філії повністю.
Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 253-254, 269, 270,275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Господарського суду Сумської області від 01.11.2018 у справі №920/752/18 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 01.11.2018 у справі №920/752/18 скасувати в частині відмови у стягненні 626,95 грн 3% річних та постановити в цій частині нове рішення про задоволення вказаної вимоги у повному обсязі.
3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Сумської області від 01.11.2018 у справі №920/752/18 в наступній редакції:
«Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Роменської міської ради (42000, Сумська область, м. Ромни, бульвар Шевченка, 8; ідентифікаційний код 03198095) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (40030, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 2; ідентифікаційний код 23825401) 75 524 (сімдесят п'ять тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн 28 коп. заборгованості за телекомунікаційні послуги, надані на пільгових умовах за липень-грудень 2017 року, 626 (шістсот двадцять шість) грн 95 коп. 3% річних та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви».
4. Стягнути з Управління соціального захисту населення Роменської міської ради (42000, Сумська область, м. Ромни, бульвар Шевченка, 8; ідентифікаційний код 03198095) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (40030, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 2; ідентифікаційний код 23825401) 2 643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн 00 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду Сумської області видати наказ на виконання даної постанови.
6. Матеріали справи №920/752/18 повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 06.02.2019.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді Г.А. Жук
ОСОБА_1