вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"04" лютого 2019 р. Справа№ 910/7027/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Дикунської С.Я.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Найченко А.М.,
розглянувши матеріали апеляційних скарг Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» та Національного банку України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2018
у справі №910/7027/18 (суддя Кирилюк Т.Ю.)
за позовом Національного банку України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (попередня назва - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»)
про звернення стягнення на предмет іпотеки
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,
Національний банк України (надалі - НБУ, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» (надалі - ТОВ «Приватофис», відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», яке в подальшому перейменоване на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - АТ КБ «ПриватБанк», третя особа) про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за іпотечним договором № 11 від 23.02.2012, укладеним в забезпечення виконання зобов'язань третьої особи перед позивачем за кредитним договором.
06.07.2018 відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з клопотанням про зупинення провадження у справі, в якому просив суд зупинити провадження у справі №910/7027/18 до вирішення справи №910/7913/18.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 у справі №910/7027/18 клопотання ТОВ «Приватофис» про зупинення провадження у справі задоволено, зупинено провадження у справі №910/7027/18 до вирішення справи №910/7913/18 за позовом ТОВ «Приватофис» до НБУ про розірвання іпотечних договорів та набрання рішенням законної сили.
Зупиняючи провадження у справі, господарський суд виходив з того, що предметом спору у даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 11 від 23.02.2012, укладеним НБУ та ТОВ «Приватофис», а предметом спору у справі № 910/7913/18, серед іншого, є розірвання вказаного іпотечного договору, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про об'єктивну неможливість вирішення спору у даній справі до розгляду справи № 910/7913/18.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, апелянт посилався на те, що оскаржувана ухвала прийнята судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування скарги третя особа зазначала, що зупиняючи провадження у справі, суд посилався лише на пов'язаність вказаних справ, не обґрунтувавши об'єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення справи №910/7913/18 та причин, що перешкоджають встановленню та наданню оцінки обставинам у даній справі; дана справа є первісною по відношенню до справи №910/7913/18; презумція правомірності іпотечного договору не спростована, а тому всі права та обов'язки за ним підлягають виконанню; судом не було враховано вимог законодавства щодо розгляду справи протягом розумного строку та зупинено провадження всупереч ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування справи.
НБУ не погоджуючись із ухвалою суду також звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, апелянт посилався на те, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, прийнятою судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування скарги позивач зазначав, що розірвання договору в судовому порядку припиняє його дію на майбутнє, але не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання; розірвання договору не є підставою для припинення іпотеки, а тому суд дійшов помилкових висновків про неможливість розгляду даної справи до вирішення справи №910/7913/18, предметом якої є розірвання іпотечних договорів
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2018 у складі: головуючого судді Яковлєва М.Л., суддів Тарасенко К.В., Чорної Л.В. відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами АТ КБ «ПриватБанк» та НБУ на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 у справі №910/7027/18, об'єднано вказані апеляційні скарги в одне апеляційне провадження, призначено справу №910/7027/18 до розгляду на 01.10.2018.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2018 апеляційні скарги АТ КБ «ПриватБанк» та НБУ на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 у справі №910/7027/18 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Яковлєва М.Л., суддів Станіка С.Р., Чорної Л.В. та призначено до розгляду на 29.10.2018.
У зв'язку з розпочатою процедурою ліквідації та припиненням здійснення правосуддя Київським апеляційним господарським судом матеріали справи було передано до новоутвореного Північного апеляційного господарського суду.
Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2018 та протоколом передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду апеляційні скарги АТ КБ «ПриватБанк» та НБУ передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Жук Г.А., Дикунської С.Я.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2018 апеляційні скарги АТ КБ «ПриватБанк» та НБУ на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 у справі №910/7027/18 прийнято до провадження вищевказаним складом суду, відкрито Північним апеляційним господарським судом спільне апеляційне провадження за вищевказаними апеляційними скаргами, спільний розгляд апеляційних скарг призначено на 05.11.2018, встановлено учасникам апеляційного провадження строк для подання відзивів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 розгляд апеляційних скарг АТ КБ «ПриватБанк» та НБУ на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 у справі №910/7027/18 відкладено на 19.11.2018.
Відповідач скористався правом, наданим статтею 263 ГПК України, надав відзиви на апеляційні скарги НБУ та АТ КБ «ПриватБанк», в яких просив залишити апеляційні скарги без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва - без змін.
Заперечуючи проти задоволення апеляційних скарг, відповідач наголошував на тому, що у разі задоволення судом у справі №910/7913/18 позову ТОВ «Приватофис» до НБУ, за участю третьої особи - АТ КБ «ПриватБанк» про розірвання іпотечного договору № 11 від 23.02.2012, будуть відсутні підстави для задоволення позову у даній справі про звернення стягнення на предмет іпотеки за вказаним договором, оскільки зобов'язання за ним у відповідача будуть припинені; ухвалення обґрунтованого судового рішення у даній справі неможливо здійснити до вирішення пов'язаної іншої справи №910/7913/18, рішення в якій матиме преюдиційне значення для даної справи; у господарського суду при розгляді даного позову відсутня можливість самостійно встановити обставини, що встановлюються у справі №910/7913/18, що обумовлено обмеженістю суду предметом позову та неможливістю пред'явлення відповідачем зустрічного позову про розірвання іпотечного договору в рамках справи про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2018 зупинено апеляційне провадження у справі №910/7027/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2018.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2018 відмовлено ТОВ «Приватофис» у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2018 у справі №910/7027/18.
03.12.2018 матеріали справи №910/7027/18 повернулись до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 поновлено апеляційне провадження у справі №910/7027/18, розгляд справи призначено на 04.02.2019.
У судовому засіданні представники позивача та третьої особи підтримали вимоги апеляційних скарг, просили їх задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Представник відповідача вимоги апеляційних скарг не визнав, доводи, на яких вони ґрунтуються вважає безпідставними та необґрунтованими, просив суд апеляційної інстанції відмовити у їх задоволенні, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
04.02.2019 у судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши докази, що є у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Вичерпний перелік підстав для обов'язкового зупинення провадження у справі встановлений у ст. 227 ГПК України.
Пунктом п'ятим ч. 1 вказаної статті передбачено обов'язок суду зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України встановлено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
При цьому суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу, але й сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку встановлення певних преюдиційних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, проведення відповідних експертиз, а суду - на їх дослідження і оцінку.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовні та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Поділяючи правову позицію суду першої інстанції щодо доцільності зупинення провадження у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Предметом позову у даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 11 від 23.02.2012, укладеним в забезпечення виконання АТ КБ «Приватбанк» зобов'язань за Кредитним договором №19 від 03.03.2009, внаслідок порушення останнім зобов'язань за вказаним кредитним договором в частині здійснення розрахунків.
Водночас, як встановлено судом першої інстанції, предметом спору у справі № 910/7913/18, яка перебуває в провадженні Господарського суду міста Києва, серед іншого, є розірвання іпотечного договору № 11 від 23.02.2012, укладеного ТОВ «Приватофис» та НБУ, на підставі якого останнім у даній справі заявлено вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки.
За приписами ч.ч. 2,3 ст. 653 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняються з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюються або припиняються з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання законної сили.
Отже, у разі задоволення позову у справі № 910/7913/18 про розірвання іпотечного договору, який є підставою вимог у справі №910/7027/18, зобов'язання за іпотечним договором будуть відсутні (припиняться з моменту набрання рішенням про розірвання іпотечного договору законної сили).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані справи є пов'язаними, адже у справі №910/7931/18 встановлюються обставини, що мають суттєве значення для розгляду справи № 910/7027/18 та впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі.
У даному випадку об'єктивна неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у справі № 910/7913/18 та набрання ним законної сили полягає у тому, що при розгляді справи № 910/7027/18 суд обмежений предметом спору, вимоги якого ґрунтуються на іпотечному договорі, про розірвання якого заявлені вимоги в іншій судовій справі.
При цьому, твердження апелянтів про можливість судом при вирішенні спору у даній справі самостійно встановити обставини, які є предметом розгляду справи № 910/7913/18, колегія суддів відхиляє, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Отже, при вирішенні спору про розірвання договору є встановлення додаткових обставин, які повинні бути враховані при кваліфікації порушення договору як істотного.
Аналіз визначення істотного порушення, що закріплене у ч. 2 ст. 651 ЦК України свідчить про те, що законодавець як підставу для розірвання договору передбачає не лише факт порушення умов договору іншою стороною, а й обов'язково наявність шкоди, завданої останнім цим порушенням.
При розгляді вимог про звернення стягнення на підставі іпотечного договору судом не можуть бути розглянуті та досліджені зазначені вимоги та обставини, з якими закон пов'язує можливість розірвання договору, адже в даній справі судом надається оцінка обставинам щодо дійсності зазначеного правочину, що не є тотожним поняттю та визначенню обставин, з якими закон пов'язує можливість його розірвання.
Крім того, суд обмежений доводами та вимогами позивача, викладеними у позовній заяві, а в даній справі вимог про розірвання іпотечного договору не заявлялось.
Твердження апелянтів про те, що клопотання відповідача про зупинення розгляду даної справи до вирішення іншої, пов'язаної з нею справи, спрямоване на затягування судового розгляду та порушує розумні строки розгляду справи та не відповідає практиці Європейського суду з прав людини відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні та необґрунтовані, оскільки, вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість необхідності зупинення провадження у справі № 910/7027/18 через неможливість розглянути її до вирішення іншої справи, судом враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також на те, що в господарському судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування процесу.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування цієї статті Конвенції свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтування судових рішень не можуть розумітись як обов'язок суду детально відповідати за кожен довід заявника. Проте, Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності у ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і аргументів, які є важливими.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції дійшов висновку зупинити провадження у справі з метою надання належної правової оцінки встановленим у іншій справі обставинам та аргументам учасників справи, всебічного і повного з'ясування і перевірки обставин, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішенню спору, залежно від прийнятого рішення у іншій справі, яке матиме суттєве значення для вирішення даної справи.
Як було зазначено вище, обставини, встановлені при вирішенні справи № 910/7913/18, матимуть суттєве та істотне значення для розгляду даної справи, оскільки у разі задоволення позовних вимог про розірвання договору, виконання рішення у даній справі (про звернення стягнення на предмет іпотеки) стане неможливим і безпідставним буде задоволення позовних вимог (про звернення стягнення на предмет іпотеки). У разі задоволення позову про розірвання іпотечного договору позивач втратить статус іпотекодержателя за спірним договором, а, отже, право вимоги звернути за ним стягнення.
Таким чином, підставою для зупинення провадження у даній справі є неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв'язку з одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для зупинення провадження у справі №910/7027/18 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/7913/18 за позовом ТОВ «Приватофис» до НБУ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - АТ КБ «Приватбанк» про розірвання іпотечного договору № 11 від 23.02.2012, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, у зв'язку з чим подане відповідачем клопотання про зупинення провадження правомірно задоволено судом першої інстанції.
Твердження апелянтів щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарським судом міста Києва від 07.08.2018 у справі № 910/7027/18 прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала має бути залишена без змін, а апеляційні скарги АТ КБ «ПриватБанк» та НБУ - без задоволення.
Судові витрати за перегляд справи у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на апелянтів.
Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275-284, 333 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» та Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 у справі № 910/7027/18 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 у справі № 910/7027/18 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/7027/18 направити до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови складено 06.02.2019.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді С.Я. Дикунська
ОСОБА_1