79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"04" лютого 2019 р. Справа № 921/165/16-г/7
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд, в особі:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 підприємства Агрофірма «Україна» б/н від 14.01.2019,
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 16.10.2018 про відмову у визнанні наказу, таким що не підлягає виконанню, (повний текст ухвали підписано 18.10.2018), головуючий суддя: Стадник М.С., судді: Сидорук А.М. та Гирила І.М., м.Тернопіль
за заявою боржника ОСОБА_1 підприємства Агрофірма «Україна», с. Сидорів, Гусятинський р-н, Тернопільська обл.,
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ,
до відповідача ОСОБА_1 підприємства Агрофірма «Україна», с. Сидорів, Гусятинський р-н, Тернопільська обл.
про cтягнення 894 638,33 грн.,
28.01.2019 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 підприємства Агрофірма «Україна» б/н від 14.01.2019 на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 16.10.2018, якою ОСОБА_1 підприємству Агрофірма «Україна» відмовлено у визнанні наказу про примусове виконання постанови від 05.10.2017 у справі №921/165/16-г/7 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 754 638,33 грн. заборгованості по процентах за період з 01.01.2011 по 30.06.2015.
Судом встановлено, що оскаржувана апелянтом ухвала суду першої інстанції постановлена 16.10.2018, повний текст якої підписано - 18.10.2018.
Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Статтею 5 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972, при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються.
Згідно з п. “а” ч. 1 ст. 1 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972, ця Конвенція застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, включаючи процедуру стосовно таких справ, якщо такі строки встановлені законом або судовим чи адміністративним органом.
Згідно з ч. 1 ст. 115 ГПК України, строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
За змістом ч. 1, 4, 6, 7 ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Враховуючи, що повний текст оскаржуваного рішення виготовлено 18.10.2018, то перебіг строку апеляційного оскарження розпочинається з 19.10.2018, а завершується 29.10.2018 (перший робочий день, оскільки останній день строку припадає на вихідний). Натомість, з відбитку на першій сторінці апеляційної скарги вбачається, що така подана до суду першої інстанції нарочно 14.01.2019, тобто з пропущенням строку апеляційного оскарження на 77 днів та без заяви про поновлення такого строку.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, вищезазначеними нормами процесуального закону передбачено право особи на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду.
Водночас, апеляційний господарський суд зазначає, що у відповідності до ч. 1, 2 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином вищенаведені норми процесуального закону регламентують принцип диспозитивності судового процесу, згідно з яким особа самостійно здійснює свої процесуальні права та обов'язки без втручання суду. Тому, суд позбавлений права поновлювати строк апеляційного оскарження без обґрунтованої заяви учасника процесу.
Посилання в тексті апеляційної скарги на те, що станом на день її подання оскаржувану ухвалу апелянтом не отримано, а з повним текстом ухвали ознайомився з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 11.01.2019, не являє собою звернення особи, що подала апеляційну скаргу, до суду зі заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підприємства Агрофірма «Україна» підлягає залишенню без руху з підстав, що визначені ч. 3 ст. 260 ГПК України.
Окрім того, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Натомість, до апеляційної скарги не додано доказів надсилання іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Таким чином, апелянтом не виконано вимоги передбачені ч. 1 ст. 259 ГПК України, а тому апеляційна скарга, оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
З цих підстав, апеляційна скарга ОСОБА_1 підприємства Агрофірма «Україна» також підлягає залишенню без руху з підстав, що визначені ч. 2 ст. 260 ГПК України.
За вимогами ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Частиною другою статті 123 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду встановлено ставку в 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року становить 1921,00 грн.
Таким чином, апелянтом за подання апеляційної скарги мало бути сплачено 1921,00 грн. судового збору, натомість останнім судового збору не сплачено.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Отже, апеляційна скарга подана з порушенням вимог встановлених статтею 258 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Отже, апеляційним судом встановлено недотримання апелянтом положень п. 2, 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України, що тягне за собою наслідок у вигляді залишення апеляційної скарги без руху в силу застосування ч. 1 ст. 174 ГПК України.
Враховуючи вищенаведені недоліки, Західний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 підприємства Агрофірма «Україна».
Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України, питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
Керуючись статтями 234, 256, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, суд,
залишити без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 підприємства Агрофірма «Україна» б/н від 14.01.2019 на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 16.10.2018, якою ОСОБА_1 підприємству Агрофірма «Україна» відмовлено у визнанні наказу про примусове виконання постанови від 05.10.2017 у справі №921/165/16-г/7 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 754 638,33 грн. заборгованості по процентах за період з 01.01.2011 по 30.06.2015.
Скаржнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги шляхом: 1)сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. за подання апеляційної скарги та подання суду належних доказів доплати й зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору в розмірі 1921,00 грн.; 2)звернення до суду апеляційної інстанції вказавши інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження; 3)подання суду доказів про надсилання іншим учасникам справи апеляційної скарги і доданих до неї документів, листом з описом вкладення в порядку, який визначений ч. 1 ст. 259 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий (суддя-доповідач) С.М. Бойко
Дата підписання ухвали 04.02.2019.