21 березня 2012 року Справа № 2а/2370/618/2012
16 год. 15 хв. м.Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді -Гараня С.М., суддів Мишенка В.В., Тимошенко В.П.,
при секретарі -Лисенко С.С.,
за участю:
представників позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 елеватор»ОСОБА_2, ОСОБА_3-за довіреностями,
представників відповідача ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області державної податкової служби ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 -за довіреностями,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 елеватор»до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 елеватор»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили суд його задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що відповідачем проведена камеральна перевірка з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2011 року, за наслідками якої відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 25642241 грн. Згідно висновків податкового органу мало місце завищення податкового кредиту за листопад 2011 року на суму 25642241 грн. за податковими накладними, що були виписані в попередніх податкових періодах. З цим позивач не погоджується, оскільки чинним законодавством прямо передбачене право платника податку віднесення до складу податкового кредиту сум по податковим накладеним, отриманим із запізненням, без документального підтвердження такого запізнення. При цьому позивач визнав допущену арифметичну помилку завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2011 року в сумі 862397 грн.
Представники ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області проти позову заперечували та просили суд залишити його без задоволення. При цьому зазначили, що проведеною камеральною перевіркою з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2011 року встановлений факт завищення сум податкового кредиту в сумі 25642241 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вказаний період у зазначеному розмірі. З цих підстав відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 25642241 грн.
Ухвалою суду від 21.03.2012 р. відповідача державну податкову інспекцію у ОСОБА_1 районі Черкаської області було замінено на належного відповідача -ОСОБА_1 об'єднану державну податкову інспекцію Черкаської області державної податкової служби.
Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, вивчивши наявні у справі докази суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 елеватор»зареєстровано як юридична особа 30.06.2004 р. ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Черкаської області, ідентифікаційний код 32580463, та перебуває на обліку в ОСОБА_1 об'єднаній державній податковій інспекції Черкаської області як платник податків та інших обов'язкових платежів.
В періоді, що перевірявся, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27.08.2004 р. № 32392796, виданого ОСОБА_1 відділенням Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області, товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 елеватор»було платником цього податку (індивідуальний податковий номер платника ПДВ 325804623171).
20.01.2012 р. посадовими особами державної податкової інспекції у ОСОБА_1 районі Черкаської області проведена камеральна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 елеватор», з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2011 року, про що складено акт перевірки від 20.01.2012 р. № 7/15-130/32580463.
Згідно акту від 20.01.2012 р. № 7/15-130/32580463 перевіркою відображеного показника по рядку 10.1 Декларації з податку на додану вартість за листопад 2011року встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 елеватор» включило до складу податковою кредиту суми ПДВ в розмірі 25642241 грн. за податковими накладними, що виписані (датовані) та зареєстровані Єдиному реєстрі податкових накладних в інших податкових (звітних) періодах (вересень-жовтень 2011 року). В ході перевірки, з'ясовано, що ТОВ «ОСОБА_1 елеватор»в 2011 році жодного разу не звертався до податкового органу з скаргою на постачальників щодо ненадання на його вимогу податкових накладних. Податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2011 року TOB «ОСОБА_1 елеватор»подана до податкового органу як самостійний документ за вказаний податковий (звітний) період, без будь-яких відміток щодо уточнень показників за попередні періоди та без подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, за висновками акта перевірки відповідача на порушення пункту 198.2. статті 198, пунктів 201.4., 201.6. та 201.10. статті 201 Податкового Кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 елеватор»завищило суму податкового кредиту за листопад 2011 року в сумі 25642241 грн. та завищило від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податковою кредиту за листопад 2011 року в сумі 25642241 грн.
Крім того, на порушення вимог пунктів 200.1. та 200.3. статті 200 Податкового Кодексу України TOB «ОСОБА_1 елеватор»в зв'язку з допущеною арифметичною помилкою завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2011 року в сумі 862397 грн., що було визнано позивачем.
На підставі акту перевірки від 20.01.2012 р. № 7/15-130/32580463 державною податкової інспекцією у ОСОБА_1 районі Черкаської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.01.2012 р. № НОМЕР_1 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 26504638 грн.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.
Відповідно до вимог підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України серед інших, податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Згідно пункту 50.1. статті 50 цього Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
За приписами пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до положень пункту 198.6. статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Пунктом 201.10. статті 201 Податкового кодексу визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
З аналізу норм чинного законодавства та наданих доказів суд приходить до наступного.
Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 елеватор»на підставі податкових накладних, виписаних його контрагентами у вересні та жовтні 2011 року, та отриманих з запізненням, у листопаді цього ж року був сформований податковий кредит в сумі 25642241 грн. Даний фат підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних позивача. Відповідно даних журналу реєстрації вхідних документів Ж-03-01 податкові накладені на вказану суму були отримані ним в листопаді 2011 року. Даний факт, крім підтвердження його наданими суду доказами, не заперечується сторонами, а тому є достовірним.
Відповідно до вимог Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної (пункт 198.6 статті 198).
Таким чином за позивачем зберігається право на включення до податкового кредиту суму податку на додану вартість у відповідному звітному періоді на підставі податкових накладних, виписаних в попередніх податкових періодах протягом 365 календарних днів з дати їх виписки незалежно від причини затримки отримання таких накладних.
Щодо заперечення представників відповідача в частині зобов'язання позивача подати разом з декларацією скаргу на дії контрагентів по причині несвоєчасного надання ними податкових декларацій, то відповідно до пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Визначений порядок стосується випадку відмови продавця товарів чи послуг надати податкову накладну або порушення ним порядку її заповнення чи реєстрації. При цьому законодавець передбачає лише право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, а не обов'язок вчинити такі дії.
На підтвердження даної обставини Наказом ДПС України від 16.02.2012 № 127 затверджена узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, відповідно до якої згідно з пунктом 198.6 (абзац третій) статті 198 розділу V Податкового кодексу у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Якщо податкова накладна та/або розрахунок коригування до податкової накладної зареєстровані в Єдиному реєстрі у місяці, наступному за їх випискою (але не пізніше ніж протягом 20 календарних днів з моменту їх виписки), то підприємство - покупець товарів/послуг має право відобразити таку податкову накладну та/або розрахунок коригування до податкової накладної у складі податкового кредиту у звітному періоді їх виписки та включити їх до реєстру отриманих податкових накладних у звітному періоді їх виписки за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту, встановлених Кодексом. З дати набрання чинності Податкового кодексу України платник податку має право сформувати податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які взяті на облік у поточному звітному періоді, але виписані у податкових періодах, що передує звітному, у випадках, коли: 1. Податкові накладні, взяті на облік у звітному періоді, з дати виписки яких не минуло 365 календарних днів (тобто до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011 року могли бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше травня 2010 року; до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2012 року відповідно можуть бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше березня 2011 року) - загальне правило; 2. Податкові накладні, отримані протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку, незалежно від дати отримання від постачальника товарів/послуг, але з урахуванням строків давності, - для платників, які застосовують касовий метод; 3. Податкові накладні, отримані при одержанні права власності на заставне майно з метою подальшого продажу, - якщо у звітному періоді відбувся продаж такого майна, - для банківських установ. В таких випадках не вимагається документального підтвердження причин отримання податкових накладних у періодах, наступних за періодом, в якому вони були виписані, а суми податку відображаються у реєстрі отриманих податкових накладних поточного звітного періоду та у складі податкового кредиту звітного періоду (рядок 10.1 декларації).
З підстав викладеного суд приходить до висновку про правомірність дій позивача щодо формування податкового кредиту в листопаді 2011 року на підставі податкових накладних, виписаних у попередніх звітних періодах, та протиправності дій держаної податкової інспекції у ОСОБА_1 районі Черкаської області по складенню податкового повідомлення-рішення від 31.01.2012 р. № НОМЕР_1 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 25642241 грн., та задоволення позовних вимог повністю.
Відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 159 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у ОСОБА_1 районі Черкаської області від 31.01.2012 р. № НОМЕР_1 в частині від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 25642241 (двадцять п'ять мільйонів шістсот сорок дві тисячі двісті сорок одну) грн.
Стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений 26 березня 2012 року.
Головуючий С.М. Гарань
Судді: В.В. Мишенко
ОСОБА_7