Справа № 760/15068/16-ц Головуючий у суді І інстанції Усатова І.А.
Провадження № 22-ц/824/110/2019 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.
6 лютого 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Ігнатченко Н.В.,
суддів: Приходька К.П., Кулішенка Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання - Черниш С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою кредитної спілки «КС Володар» на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до кредитної спілки «КС Володар» про стягнення заборгованості, трьох процентів річних та інфляційних втрат,
У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним вище позовом, в якому, з урахуванням неодноразово збільшених позовних вимог, просила стягнути із кредитної спілки «КС Володар» (далі - КС «КС Володар») на її користь заборгованість за депозитним договором на загальну суму 54 781,60 грн., з яких: 45 900,00 грн. - сума основного боргу, 1 905,00 грн. - 3 % річних та 6 976,60 грн. - сума інфляційних втрат.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 7 травня 2014 року між нею та КС «КС Володар», від імені якого діяла філія «Квартал-Авіа» КС «КС Володар» в особі Голубнічого С.І., було укладено договір № ДВ-150.5 «Капітал» з капіталізацією по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, за умовами якого вона, як член кредитної спілки, протягом 3 банківських днів, наступних за днем підписання даного договору, зобов'язалася внести внесок у розмірі 30 000,00 грн., з урахуванням положень п. 2.3.1. договору, а кредитна спілка після його використання в цілях, передбачених статутом кредитної спілки та договором, зобов'язується повернути його члену кредитної спілки разом з нарахованими на нього відсотками не раніше 7 травня 2016 року, що становить 24 місяці. Відповідно до п. 2.2. договору № ДВ-150.5 на внесений членом кредитної спілки внесок щомісячно нараховується 26,5 % річних.
Позивач зазначила, що виконала свої зобов'язання за договором вкладу, передавши філії «Квартал-Авіа» КС «КС Володар» грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн., проте по закінченню строку дії договору, відповідач відмовився повернути внесок з нарахованими відсотками посилаючись на тяжкий фінансовий стан.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2018 року позов задоволено. Стягнуто із КС «КС Володар» на користь ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 45 900,00 грн., 3% річних у розмірі 1 905,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 6 976,60 грн., а також 640,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд.
Відповідач вважає, що позивач надав, а суд не перевірив правильність розрахунку заборгованості кредитної спілки за договором депозиту, оскільки за його розрахунками загальна заборгованість перед позивачем по депозитному внеску станом на 16 жовтня 2018 року складає 46 493,92 грн., з яких 45 368,20 грн. - основна сума заборгованості та 1 125,12 грн. - нараховані відсотки.
Відзив позивача на апеляційну скаргу до суду не надійшов.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
За правилом частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 7 травня 2014 року між ОСОБА_3, яка після укладення 5 липня 2014 року шлюбу змінила прізвище на «ОСОБА_3», та КС «КС Володар», від імені якого діяла філія «Квартал-Авіа» КС «КС Володар»в особі Голубнічого С.І., було укладено договір № ДВ-150.5 «Капітал» з капіталізацією по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, за умовами якого позивач, як член кредитної спілки, протягом 3 банківських днів, наступних за днем підписання даного договору, зобов'язалася внести внесок у розмірі 30 000,00 грн., з урахуванням положень п. 2.3.1 договору, а кредитна спілка після його використання в цілях, передбачених статутом кредитної спілки та договором, зобов'язується повернути його члену кредитної спілки разом з нарахованими на нього відсотками не раніше 7 травня 2016 року, що становить 24 місяці.
Згідно із п. п. 2.1., 2.1.1. договору внесок вноситься членом кредитної спілки повністю готівкою до каси кредитної спілки, або через касу банку, або з банківського рахунку, в порядку, передбаченому п. 2.1.2. даного договору. Внесення членом кредитної спілки внеску до каси кредитної спілки підтверджується кредитною спілкою шляхом подачі останньою на ім'я члена кредитної спілки прибуткового ордеру.
Відповідно до п. 2.2. договору кредитна спілка спрямовує внесений членом кредитної спілки внесок на формування власного кредитного портфелю з метою фінансового та соціального захисту членів кредитної спілки. На внесений членом кредитної спілки внесок щомісячно нараховується 26,5 % річних. При достроковому поверненні внеску члена кредитної спілки нарахування і виплата відсотків здійснюється в порядку, встановленому п. 2.7. договору.
На виконання умов договору 7 травня 2014 року позивачем було внесено грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн., на підтвердження чого філія «Квартал-Авіа» КС «КС Володар видала квитанцію до прибуткового касового ордеру № 3 від 7 травня 2014 року.
Встановлено, що у визначений в договорі строк позивачу, як члену кредитної спілки, залучені нею кошти разом з нарахованим відсотками відповідачем повернуто не було.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 23 Закону України «Про кредитні спілки» внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині 1 цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини 7 статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.
Частиною 7 статті 10 Закону України «Про кредитні спілки» передбачено, що повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.
Згідно п. 3.4.1. договору № ДВ-150.5 від 7 травня 2014 рокучлен кредитної спілки має право забрати внесений за даним договором внесок повністю в порядку, визначеному договором, за умови відсутності у члена кредитної спілки грошових зобов'язань перед кредитною спілкою за іншими договорами.
Пунктом 5.1. цього договору передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 7 травня 2016 року, якщо цим договором не встановлено інше. Дія договору припиняється належним виконанням сторонами взятих на себе за даним договором зобов'язань, а також у випадку його дострокового припинення, визначеному даним договором та чинним законодавством України.
Вирішуючи спір в частині позовних вимог про стягнення суми внеску за договором № ДВ-150.5 від 7 травня 2014 року у розмірі 30 000,00 грн. та нараховані на цю суму відсотки у розмірі 15 900,00 грн., суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що КС «КС Володар» на порушення положень укладеного договору та статті 23 Закону України «Про кредитні спілки» своїх зобов'язань за договором про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок не виконала, у зв'язку з чим з неї необхідно стягнути невиплачену суму вкладу у загальному розмірі 45 900,00 грн. При цьому розрахунок позивача щодо суми основного боргу та нарахованих відсотків за період дії договору перевірений судом та є арифметично вірний, він не спростований відповідачем жодним доказом у справі.
В апеляційній скарзі відповідач вказав, що за його розрахунками загальна заборгованість перед позивачем по депозитному внеску станом на 16 жовтня 2018 року складає 46 493,92 грн., з яких 45 368,20 грн. - основна сума заборгованості та 1 125,12 грн. - нараховані відсотки, однак як вбачається з матеріалів справи стягнення вказаних сум відбулося за інший період, а саме лише за період дії договору № ДВ-150.5 від 7 травня 2014 року, і при цьому суд стягнув суму заборгованості меншу, а ніж вказує сам відповідач.
Крім того, позивач має право вимагати стягнення з відповідача 3 % процентів річних від простроченої суми грошового зобов'язання та інфляційних втрат, що за його розрахунками складає 1 905,00 грн. та 6 976,60 грн. відповідно.
Вищевказані сума 3 % річних була перерахована судом першої інстанції за період, визначений позивачем, а саме з 7 травня 2016 року по 25 вересня 2017 року, і становить 1 909,00 грн., а інфляційні втрати за період з вересня 2016 року по липень 2017 року становлять 7 467,26 грн.
Проте, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, встановленого статтею 13 ЦПК України, суд стягнув з відповідача на користь позивача 3 % річних від простроченої суми саме у розмірі 1 905,00 грн., а також інфляційні втрати у розмірі 6 976,60 грн., як того просила позивач.
Згідно із частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3 % річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.
Враховуючи зазначене, 3 % річних, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України, підлягають застосуванню до порушеного грошового зобов'язання, складовою якого, зокрема, є також нараховані проценти за користування кредитними коштами, строки сплати яких передбачено договором.
Враховуючи наведене, а також встановлені обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача інфляційні втрати та 3 % річних, нараховані на суму внеску за укладеним між сторонами договором, якими продовжує користуватися кредитна спілка.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України).
Згідно зі статтями 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Будь-яких заперечень щодо проведених позивачем та судом арифметичних розрахунків КС «КС Володар» в апеляційній скарзі не навела.
За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статтей 12, 13, 81 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статтей 263 - 265 ЦПК України, підстави для його скасування чи зміни відсутні.
Відповідно до пункту 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу кредитної спілки «КС Володар» залишити без задоволення, а рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2018 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Н.В. Ігнатченко
Судді: К.П. Приходько
Ю.М.Кулішенко