Справа № 759/1393/17 Головуючий у суді І інстанції Сенько М.Ф.
Провадження № 22-ц/824/266/2019 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.
6 лютого 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Ігнатченко Н.В.,
суддів : Приходька К.П., Кулішенка Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання - Черниш С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року у справі запозовом товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
У січні 2017 року ТОВ «Порше Мобіліті» звернулося до суду з указаним вище позовом, в якому просило стягнути із ОСОБА_3 на свою користь 394 012,93 грн. заборгованості за кредитним договором № 50012583 від 5 листопада 2014 року, з яких: 349 261,73 грн. - основна сума заборгованості за кредитом, 43 699,76 грн. - завдані збитки та 1 051,44 грн. - 3 % річних, а також судові витрати у справі.
Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, що призвело до виникнення простроченої заборгованості за кредитним договором та завдало збитків позивачу.
Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» 349 261,73 грн. на погашення заборгованості за кредитним договором № 50012583 від 5 листопада 2014 року, що облікована станом на 6 січня 2017 року, та 5 238,92 грн. судового збору, а всього стягнуто 354 500,65 грн. В задоволенні решти вимог позову відмовлено.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 24 травня 2018 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням, відповідач, через свого представника - адвоката ОСОБА_4, подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі представником відповідача звернуто увагу суду на те, щопозивачем надано суду недостовірну інформацію щодо розміру заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором, оскільки остання виконувала свої зобов'язання за цим договором в період з листопада 2015 року по червень 2016 року, сплативши за вказаний період на рахунок ТОВ «Порше Мобіліті» грошові кошти на загальну суму 104 439,99 грн. Крім того, судом першої інстанції не в повній мірі досліджено законність та обґрунтованість реалізації транспортного засобу «Ауді А6», а також правомірність стягнення із позичальника страхових платежів за весь період дії кредитного договору.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення,а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на його законність і обґрунтованість.
В обґрунтування своїх вимог вказав, що відповідач не наводить жодних розрахунків, які б спростували її заборгованість, а лише вказує про недостовірну інформацію.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року цивільну справу повернуто до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.
Додатковим рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 січня 2019 року стягнуто із ОСОБА_3 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» 3 % річних в розмірі 1 051,44 грн.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також відзиву на неї, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
За правилом частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 5 листопада 2014 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 50012583, за умовами якого відповідачу було надано кредит для придбання автомобіля в розмірі 481 569,32 грн., що еквівалентно 37 186,82 дол. США,зі сплатою змінної процентної ставки 10,50 % річних та із строком повернення 60 місяців, тобто до 6 листопада 2019 року.
Також відповідачу було надано додатковий кредит в розмірі 173 021,70 грн., що еквівалентно 13 360,75 дол. США, строком на 60 місяців для сплати страхових платежів відповідно до договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 245002/4098/0002300 від 5 листопада 2014 року.
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 5 листопада 2014 рокудо кредитного договору № 50012583 від 5 листопада 2014 року, товариство надало позичальнику додатковий кредит в розмірі 34 053,95 грн., що еквівалентно 2 629,65 дол. США, строком на 60 місяців для сплати страхових платежів відповідно до договору страхування фінансових ризиків при викрадені або знищенні транспортного засобу № 11/02/0000/240.
Згідно із додатковою угодою до кредитного договору № 50012583 від 5 листопада 2014 року, сторони домовились змінити строки кредиту, викладений в розділі «Основні умови кредиту» збільшивши строк кредитування до 84 місяців, а також погодили новий Графік погашення кредиту.
З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, 6 листопада 2014 року між сторонами було укладено договір застави транспортного засобу № 50012583, відповідно якого предметом застави є автомобіль марки «Ауді А6», 2014 року випуску, державний номер НОМЕР_1.
25 травня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В. було вчинено виконавчий напис № 1089 щодо звернення стягнення на предмет застави з метою задоволення вимог позивача за кредитним договором № 50012583 від 5 листопада 2014 року.
За результатами здійснення виконавчого провадження з виконання указаного виконавчого напису було звернуто стягнення заставного транспортного засобу та 16 листопада 2016 року на рахунок ТОВ «Порше Мобіліті» перераховано 665 947,71 грн.
Станом на 16 листопада 2016 року поточна заборгованість відповідача за кредитним договором становила 241 078,11 грн., що підтверджується зведеною обліковою випискою з рахунку клієнта ОСОБА_3
З огляду на надані розрахункові документи вбачається, що відповідач після звернення стягнення на предмет застави припинила виконувати зобов'язання за договором, у зв'язку з чим станом на 6 січня 2017 року за кредитним договором облікована заборгованість за кредитом та процентами складає 349 261,73 грн.
На письмову вимогу (повідомлення) позивача про погашення заборгованості відповідач не відреагувала.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 порушила умови взятого на себе зобов'язання щодо своєчасного погашення суми кредиту та процентів за його користування в порядку і на умовах зазначених в кредитному договорі, а у ТОВ «Порше Мобіліті» є право вимагати дострокового повернення кредитної заборгованості.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України (частина 1 статті 1050 ЦК України). У частині 2 статті 625 ЦК України встановлено розмір процентів 3 % від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності статтей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Загальними положеннями кредитного договору було визначено, що усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США.
Пунктом 2.4. кредитного договору установлено, що нарахування процентів здійснюється щомісячно 15 числа поточного місяця. Період нарахування процентів починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються за методом «30/360» (для цілей розрахунку один календарний місяць складається із 30 днів, при цьому умовно в році 360 днів) відповідно до Графіку погашення кредиту.
Згідно з Графіком погашення кредиту, що є додатком до кредитного договору, ОСОБА_3 зобов'язалась здійснювати погашення кредиту та процентів шляхом сплати щомісячних платежів в сумі, еквівалентній 1 068,13 дол. США, а після внесення до змін до кредитного договору - в сумі, еквівалентній 842,61 дол. США.
Відповідно до пункту 3.2.1. кредитного договору, кредитор має право на дострокове повернення кредитів, у разі порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) на строк щонайменше 1 календарний місяць.
Таким чином, частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Порше Мобіліті», суд першої інстанції на підставі статтей 509, 526, 625, 1050, 1054 ЦК України дійшов правильного висновку про те, що оскільки відповідач не виконала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, то у позивача є право вимагати повернення основної суми кредиту в розмірі 345 743,79 грн. та процентів за користування кредитом в розмірі 3 517,94 грн. в судовому порядку.
Крім того, позивач має право вимагати стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми грошового зобов'язання, що в даному випадку складає 1 051,44 грн. Вищевказана сума, як і розмір процентів за користування кредитом, були вирахувана судом за період з 1 грудня 2016 року по 6 січня 2017 року (37 днів) та виходячи з 365 днів у році.
Отже, стягуючи з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитом договором у загальному розмірі 350 313,17 грн., суд на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені, обгрунтовано не взяв до уваги доводи відповідача щодо неправильності наданої облікової виписки з рахунку клієнта та зробленого позивачем математичного розрахунку заборгованості як безпідставні. При цьому, самою відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції не представлено іншого фахового розрахунку заборгованості та не заявлено відповідних клопотань про перевірку експертами наданих доказів.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідно до пункту 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статтей 141, 382 ЦПК України з відповідача на користь держави в особі Державної судової адміністрації України стягується судовий збір в розмірі 7 858,38 грн. за подання апеляційної скарги, оскільки під час відкриття апеляційного провадження у справі це питання не вирішувалось апеляційним судом.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року - без змін.
Стягнути із ОСОБА_3на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 7 858,38 грн. (сім тисяч вісімсот п'ятдесят вісім гривень тридцять вісім копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Головуючий Н.В. Ігнатченко
Судді: К.П. Приходько
Ю.М. Кулішенко