29 січня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2018 року у кримінальному провадженні №12013110100009008, -
Зазначеною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_5 про арешт майна, а саме: квартири АДРЕСА_1
В ухвалі слідчий суддя зазначив, що слідчим в судовому засіданні не доведено, що квартира є доказом злочину в рамках якого проводиться досудове розслідування, а саме за ч. 4 ст. 190 КК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , що представляє потерпілу сторону у кримінальному провадженні, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу про відмову у задоволенні клопотання слідчого та накласти арешт на квартируАДРЕСА_1 .
Порядок та перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, чітко визначено та регламентовано Главою 31Кримінального процесуального кодексу України.
Так, згідно ч. 3 ст.392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 7 частини 1 статті 393 КПК України, передбачено, що потерпілий або його законний представник чи представник мають право подавати апеляційну скаргу, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції. Пунктом 8 частини 1 статті 393 КПК України, передбачено, що цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2018 року була постановлена за результатами розгляду клопотання органу досудового розслідування - прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_5 про накладення арешту на майно, яке перебуває у власності третьої особи - ОСОБА_9 . Адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 з клопотанням до слідчого судді не звертався, як і відсутні такі дані в матеріалах провадження.
Системний аналіз статтей 171, 392, 393 КПК України вказує на те, що з апеляційною скаргою в даному випадку має право звертатись саме прокурор, а не адвокат ОСОБА_7 . Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
За вищенаведених обставин апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2018 року у кримінальному провадженні №12013110100009008 необхідно повернути особі, що її подала, як таку, що подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу в даному провадженні.
Керуючись ст. ст. 393, 399, 405, 422 КПК України, колегія суддів -
Повернути апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , подану в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2018 року у кримінальному провадженні №12013110100009008, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_5 про арешт майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , як таку, що подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу в даному провадженні.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу разом з його апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала Київського апеляційного суду підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/202/2019 Категорія ст. 172 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_10
Доповідач: ОСОБА_1