Справа № 761/2697/19
Провадження № 2-о/761/128/2019
25 січня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, заінтересована особа Дванадцята Київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ,
Адвокат ОСОБА_2, який діє в інтересах заявниці ОСОБА_1, звернувся до суду з вищевказаною заявою.
Як вбачається з матеріалів справи, заява підписана та подана до суду представником заявника адвокатом ОСОБА_2. На підтвердження повноважень до матеріалів справи надано Ордер про надання правової допомоги серія КВ № 122759 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Однак, суд позбавлений можливості встановити наявність в представника заявника права підписувати заяву, оскільки ані ордер, ані свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю не містять таких відомостей.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Зазначена норма Закону має імперативний характер.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави ( рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року).
За вищенаведених обставин, суддя прийшов до висновку, що заяву слід повернути заявнику, оскільки вона підписана особою, яка не має права її підписувати, роз'яснивши при цьому право останньої на повторне звернення із даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст.ст. 185, 259-261 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Дванадцята Київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: