Справа № 369/989/19
Провадження №1-кс/369/352/19
23.01.2019 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019110200000309 від 18.01.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
До суду звернувся слідчий Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 з даним клопотанням, мотивуючи його тим, у провадженні СВ Києво - Святошинського ВП ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12019110200000309 від 18.01.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Встановлено, що до ЧЧ Центрального ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області надійшов рапорт від головного опероуповноваженого УДКР НП України, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , з приводу того, що за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мрія, вул. Садова, 2-А, в готелі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 290827232224), готельній кімнаті № 208, станом на 17.01.2019 року проживав громадянин Російської Федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який відповідно до обліків Генерального секретаріату Інтерполу знаходиться у розшуку з метою арешту та подальшої екстрадиції до Російської Федерації за вчинення злочину передбаченого ч. 4 ст. 111, ч. 2 ст. 127 КК Російської Федерації. 18.01.2019 року відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. В період часу з 20 год. 30 хв. по 21 год. 20 хв. 17.01.2018 року за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мрія, вул. Садова, 2-А, в готелі «Бабушкин Сад» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 290827232224), готельній кімнаті №208 був проведений огляд місця події. Під час огляду на місці події було виявлено та вилучено: поліетиленовий пакет прозорого кольору в середині якого знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору в подрібленому вигляді; -поліетиленовий пакет прозорого кольору в середині якого знаходиться порошкоподібна речовина рожевого кольору. -пластмасова колба в середині якої знаходиться порошкоподібна речовина сірого кольору, дані речі вилучені та поміщені до спец, пакету №03346503; посвідчення водія на громадянина Латвії на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке видане 18.09.2014 року та дійсне до 18.09.2024 року. Вилучено та поміщено до паперового конверту білого кольору з відповідними підписами та підписами понятих на лицевій стороні.
Тому слідчий просив задовольнити клопотання та накласти арешт на наступне майно: поліетиленовий пакет прозорого кольору в середині якого знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору в подрібленому вигляді; поліетиленовий пакет прозорого кольору в середині якого знаходиться порошкоподібна речовина рожевого кольору; пластмасова колба в середині якої знаходиться порошкоподібна речовина сірого кольору; посвідчення водія на громадянина Латвії на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке видане 18.09.2014 року та дійсне до 18.09.2024 року.
У судове засідання слідчий не з'явився, до початку розгляду клопотання, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, просив задовольнити клопотання з викладених у ньому підстав.
Враховуючи припис ст. 107 КПК України, суд вважає за можливе розглянути вказане клопотання без фіксації технічними засобами.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно з метою збереження речових доказів.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Стаття 170 КПК України визначає що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 171 КПК України визначає що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У відповідності до вимог ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а при вирішенні питання про арешт майна повинен враховуючи: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Вивчивши матеріали клопотання слідчого, слідчим суддею встановлено, що воно не містить постанови про визнання майна, на яке слідчий просить накласти арешт, речовим доказом, що свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу, оскільки без відповідної постанови, майно не може набути статусу речового доказу, а іншої мети клопотання слідчого не містить.
Крім того, відсутня ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення огляду. Оскільки слідчий просить накласти арешт на майно яке було вилучено під час огляду який не узаконено, тому у задоволені арешту вказаного майна також слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В клопотанні слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019110200000309 від 18.01.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1