Справа № 639/10209/15-к Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/224/19 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження
31 січня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілої - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9
представника потерпілої - ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні, потерпілої ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 серпня 2018 року у відношенні ОСОБА_8 , -
Зазначеним вироком,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бєлгород РФ, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, на підставі ст.89 КК України не засудженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України та призначено йому покарання у виді 1 року обмеження волі.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 до ОСОБА_8 про стягнення матеріальних збитків задоволено повністю.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 до ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_8 (і.н. НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_7 (і.н. НОМЕР_2 ) на відшкодування матеріальних збитків завданих злочином 5000 грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_8 (і.н. НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_7 (і.н. НОМЕР_2 ) на відшкодування моральної шкоди 10000 грн. 00 коп.
Вироком встановлено, що ОСОБА_8 , 11 жовтня 2015 року, приблизно о 16 - 30 год., будучі у стані алкогольного сп'яніння, перебував у кімнаті за місцем мешкання ОСОБА_7 , яка проживає в одній із частин будинку АДРЕСА_1 , в іншій частині якого проживає ОСОБА_8 .
В цей час між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 виникла сварка на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, в ході якої у ОСОБА_8 виник злочинний умисел на заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_8 , діючи умисно, використовуючи фактор несподіванки, а також свою фізичну перевагу над жінкою, знаходячись позаду ОСОБА_7 , наніс їй один удар кулаком правої руки в праву потиличну ділянку голови.
Після цього ОСОБА_8 , продовжуючи свої протиправні дії, перебуваючи вже на подвір'ї поблизу вказаного будинку, наніс потерпілій ОСОБА_7 один удар кулаком правої руки в область лівої щелепи та один удар кулаком правої руки в область лівого вуха, таким чином спричинив потерпілій згідно з висновком судово-медичної експертизи № 5099-ая/15 від 13.11.2015р. наступні тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинила за собою короткочасний розлад здоров'я, а також забиту рану в ділянці лівого вуха, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, після чого ОСОБА_8 з місця скоєння злочину зник.
Прокурор у кримінальному провадженні посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, просить вирок суду скасувати та ухвалити свій вирок.
Призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 2 ст. 125 КК України - у виді 2 років обмеження волі.
Зазначає, що судом не враховано, що обвинувачений раніше вже засуджувався за вчинення аналогічного злочину.
Крім того потерпілою була також ОСОБА_7 , що свідчить про високий рівень суспільної небезпеки обвинуваченого.
Вказує, що ОСОБА_8 завдану матеріальну шкоду не відшкодував, в судові засідання не з'являвся, оголошувався у розшук, вводив суд в оману, вигадуючи різноманітні версії.
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_7 , не оспорюючи фактичні обставини справи, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого ОСОБА_8 , просить вирок суду скасувати та ухвалити свій вирок.
Призначити обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 125 КК України - у виді 2 років обмеження волі.
Зазначає, що суд призначаючи покарання обвинуваченому, не врахував той факт, що ОСОБА_8 вину не визнав, моральну та матеріальну шкоду не відшкодував, переховувався від слідства та суду, у зв'язку з чим оголошувався у розшук.
На думку потерпілої, вказані обставини свідчать про невідповідність призначеного покарання особі обвинуваченого.
Крім того, потерпіла просить задовольнити її цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди в повному обсязі з урахуванням індексації.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок районного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Вважає, що вирок суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки судовий розгляд був неповний, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність та порушив вимоги кримінального процесуального закону; призначене покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Зазначає, що судом були відхилені клопотання захисника 03.07.2018 року про проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 та призначення за результатами слідчого експерименту судово-медичної експертизи, що позбавило захист можливості підтвердити обставини, про які повідомляв обвинувачений та спростувати обставини, зазначені в обвинувальному акті.
Призначення таких експертиз, на думку обвинуваченого, має істотне значення оскільки в результаті конфлікту він також отримав тілесні ушкодження, які йому завдали потерпіла та її чоловік, а він лише відбивався від них.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_12 , є зацікавленою особою, та судом, під час перевірки та оцінки його показань, не враховано обставини, які вплинули на їх достовірність: умови формування показань, відносини свідка з іншими учасниками процесу, а саме, що він є чоловіком потерпілої та безпосереднім учасником конфлікту.
Вказує, що у показаннях свідків є суперечності, які суд не усунув.
Висновок суду про мешкання потерпілої за адресою АДРЕСА_1 не відповідає дійсності.
Свідок ОСОБА_13 не була свідком-очевидцем події.
Також обвинувачений вважає що висновки суду про доведеність матеріальних та моральних витрат не підтверджуються доказами з точки зору їх належності, допустимості те достовірності.
Крім того суд не мотивував своє рішення щодо призначення покарання у виді обмеження волі, оскільки покарання у виді штрафу може застосовуватися до обвинуваченого, незважаючи на відсутність працевлаштування.
Посилання суду на судимість обвинуваченого також є незаконним, оскільки судимість була погашена.
Суд не взяв до уваги стан здоров'я ОСОБА_8 , наявність чисельних хвороб, стан здоров'я його матері, яка потребує догляду, та призначив занадто суворе покарання.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, потерпілої ОСОБА_7 та її представника ОСОБА_10 які підтримали апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні та потерпілої та заперечували проти скарги обвинуваченого;
обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого та заперечували проти скарг прокурора та потерпілої, дослідивши матеріали провадження колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_8 підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому порядку і безпосередньо досліджених судом, яким дана належна оцінка, зокрема:
Потерпіла ОСОБА_7 в суді першої інстанції пояснила, що саме ОСОБА_8 наніс їй тілесні ушкодження.
Крім того, допитаний у судовому засіданні в суді першої інстанціїї свідок ОСОБА_14 пояснив, що будинок АДРЕСА_1 , розділений на 2 половини, в одній з яких проживає рідна сестра його дружини - ОСОБА_15 з чоловіком ОСОБА_8 .
ОСОБА_8 зловживає спиртними напоями, також неодноразово ображав його дружину та бив її.
11 жовтня 2015 року він, перебував у своєї матері, йому подзвонила дружина ОСОБА_7 , сказала, що її побив ОСОБА_8 , після чого він поїхав додому.
Зайшовши на територію двору він побачив ОСОБА_8 , між ними зав'язалася розмова, в ході якої останній, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, став ображати його, ліз до нього битися. Він вийшов з території двору на вулицю, за ним вийшли ОСОБА_8 і ОСОБА_7 . На вулиці ОСОБА_8 тричі вдарив його, правою ногою у ліву ногу, та двічі кулаком правої руки у ліве передпліччя.
В той момент до них підбігла ОСОБА_7 , яка намагалася їх розмірити. ОСОБА_8 підійшов до неї, кулаком правої руки завдав їй два удари, один в область лівої щоки, другий в область лівого вуха, після чого пішов на двір у свою частину будинку. Його дружина викликала швидку допомогу та міліцію.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила суду, що 11 жовтня 2015 року, близько 16 години вона проходила по вулиці Рабкорівська в м. Харкові та біля будинку ОСОБА_16 побачила, як раптом на вулицю вибігли 2 чоловіки, один з яких став бити другого.
Придивившись вона побачила, що це були ОСОБА_8 , який бив ОСОБА_14 .
Через пару хвилин з двору на вулицю також вибігла ОСОБА_7 , підбігла до чоловіків, стала розміряти їх.
ОСОБА_8 відійшов від ОСОБА_14 , підійшов до ОСОБА_7 і кулаком правої руки завдав їй два удари в область обличчя, після чого почав ображати ОСОБА_7 , але більше не намагався бити її, почувши, що їде поліція зайшов назад у двір будинку.
Отже, наведені вище свідки однаково пояснюють механізм спричинення потерпілій ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, а зокрема той факт, що вони нанесені ОСОБА_8 цілеспрямовано.
Також, колегією суддів з наведених вище підстав критично оцінюється висловлена ОСОБА_8 під час апеляційного розгляду нова подій, згідно якої він не наносив потерпілій ОСОБА_7 ударів коли вони знаходились в будинку, а вона сама з метою його спровокувати впала на підлогу, а після чого стала дзвонити своєму чоловіку і скаржитись, що ОСОБА_8 її побив.
Після цього приїхав чоловік ОСОБА_7 - ОСОБА_14 та став його бити.
В той же час, обвинувачений ОСОБА_8 припускав, що тілесні ушкодження могли утворитись в потерпілої саме внаслідок його дій.
Що стосується можливого спричинення в момент конфлікту, що відбувався тілесних ушкоджень потерпілою ОСОБА_7 , самому ОСОБА_8 , в тому числі наявних у нього тілесних ушкоджень на момент проведення медичного огляду 11.10.2015 року в приміщенні ХМКЛШНМД ім. О.І. Мещанінова, то зазначені обставини, обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції на підставі ст. 337 КПК України.
За таких обставин доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 колегія вважає необґрунтованим та відмовляє в задоволенні його апеляційної карги.
Що стосується покарання, призначеного ОСОБА_8 , то його вид та розмір відповідає вимогам ст. 65 КК України.
При призначенні обвинуваченому покарання судом першої інстанціїї враховано, що він із середньою освітою, офіційно не працевлаштований, одружений, утриманців не має, постійне місце проживання та реєстрації, за яким характеризується негативно.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_8 , суд визнано вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, судом першої інстанції враховано характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, відсутність пом'якшуючих та наявність обтяжуючої покарання обставини.
При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано визначено неможливим призначення ОСОБА_8 покарань, які передбачені санкцією ч.2 ст.125 КК України у виді штрафу або виправних робіт, оскільки матеріали справи не містять відомостей про його офіційне працевлаштування, а також документально підтверджених відомостей про майновий стан обвинуваченого.
Не надано таких відомостей і під час апеляційного розгляду.
В той же час, сукупність даних про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , конкретні обставини вчинення ним кримінального правопорушення не свідчать про необхідність призначення йому найсуворішого покарання передбаченого санкцією ч.2 ст. 125 КК України.
Також, не може свідчити про необхідність призначення більш суворого покарання і невизнання обвинуваченим своєї провини, оскільки це є способом захисту і правом обвинуваченого, яким він розпоряджається на свій розсуд.
Що стосується цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, заявленого потерпілою, то він обґрунтовано задоволений частково на суму 10000, оскільки діями обвинуваченого потерпілій ОСОБА_7 спричинені моральні страждання, які виразились у фізичному болю та душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з ушкодженням її здоров'я, потерпіла декілька днів не могла виходити на роботу та приділяти належної уваги членам своєї сім'ї, що відповідно потягнуло за собою вимушену зміну умов трудової та життєвої діяльності, а підстав для збільшення цієї суми колегія суддів не вбачає.
За таких обставин апеляційні скарги прокурора та потерпілої підлягаю відхиленню.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону під час апеляційного розгляду зазначеного кримінального провадження не встановлено.
Відтак вирок суду є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, потерпілої ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 серпня 2018 року у відношенні ОСОБА_8 без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий суддя
Судді