Житомирський апеляційний суд
Справа №273/1293/16-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.2 ст.286 КК Доповідач ОСОБА_2
31 січня 2019 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали кримінального провадження №273/1293/16-к за апеляційними скаргами першого заступника прокурора Житомирської області ОСОБА_10 та потерпілого ОСОБА_7 на вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 12 жовтня 2018 року відносно
ОСОБА_9 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2
ст.286 КК України, --
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду першої інстанції через неповноту судового розгляду, істотне порушення кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_9 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 6 років позбавлення волі із позбавленням права керування транспортним засобом на 3 роки. Стягнути з ОСОБА_9 судові витрати на користь держави за проведення експертизи. Цивільний позов потерпілого задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог, зазначає, що підстави для ухвалення виправдувального вироку щодо ОСОБА_9 за ч.2 ст.286 КК України у вироку суду не визначено, що вказує на порушення вимог ст.ст.370, 374 КПК України. Вирок Баранівського районного суду від 12.10.2018 ґрунтується виключно на показаннях обвинуваченого, які останній надав під час судового засідання. Звертає увагу на те, що під час огляду слідів гальмування автомобіля не виявлено, що спростовує показання обвинуваченого щодо зменшення швидкості - гальмування. Суд не надав оцінки протиріччям у досліджених під час судового розгляду протоколах слідчих експериментів, проведених із свідками та їх показаннями, наданих в судовому засіданні. У своєму рішенні суд посилається на показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , однак, жодний із вищевказаних свідків не зміг детально описати обставини дорожньо-транспортної пригоди. Судом не взято до уваги та не спростовано у вироку інші докази вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину, зокрема: показання потерпілого ОСОБА_7 , експертів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
Потерпілий ОСОБА_7 також просить скасувати вирок суду першої інстанції, а кримінальне провадження направити на новий судовий розгляд іншим складом суду. В обґрунтування зазначає те, що суд взяв до уваги показання обвинуваченого та свідків, які, на думку суду, узгоджуються з показами обвинуваченого та відкинув висновки судових експертиз та показання експертів, надані суду під час їх безпосереднього допиту, хоча такі висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Так, суд у вироку вказав, що згідно вказаного протоколу огляду місця події місце зіткнення не було виявлено, також не було виявлено слідів гальмування автомобіля, однак, поза увагою суду залишилось те, що згідно даних вказаного протоколу уся слідова інформація, а саме осип скла, речі потерпілого й зокрема труп ОСОБА_17 знаходяться на смузі руху велосипедиста тобто на зустрічній смузі по напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_9 . Також суд не взяв до уваги й те, що згідно даних протоколу огляду місця події зауважень до протоколу від його учасників не надходило. Це означає те, що під час його складання присутні ОСОБА_9 погодився з його змістом. Показання свідка ОСОБА_14 - знайомого ОСОБА_9 не відповідають дійсності в частині того, що осип скла був по обидва боки від розділової смуги дорожньої розмітки. Про зміну обстановки на місці події до приїзду слідчо-оперативної групи ОСОБА_9 під час складання протоколу огляду місця події не повідомляв, про що зазначив суду під час допиту свідок ОСОБА_15 , який в якості експерта брав участь про проведенні вказаної слідчої дії. ОСОБА_9 , який увесь час знаходився на місці і об'єктивно спроможний був спостерігати за місцем події у тому числі за зміною обстановки мав реальну можливість повідомити про це вразі виникнення такої. Суд безпідставно вказав, що місцем зіткнення є смуга руху автомобіля під керуванням ОСОБА_9 а осип скла було відкинуто на зустрічну смугу руху (по якій рухався потерпілий ОСОБА_17 ) «потоком» транспортних засобів, які рухались по вказаній ділянці шляху в період часу з моменту виникнення ДТП до приїзду слідчо-оперативної групи - тобто з 13.00 год. до 16.00 год. Вказані судом обставини переконали суд про «можливість зміни обстановки на місці події після зіткнення і до початку огляду місця події в тому числі із-за руху транспортних засобів», що фактично є припущенням. Наголошує, що всі експертизи, які проведені в межах зазначеного провадження вказують місце зіткнення, експерти в судових засіданнях також підтверджують зроблені ними висновки, а суд, не мотивуючи своєї позиції, відкидає це і бере до уваги показання обвинуваченого, які інструментально перевірені і спростовані експертами.
В запереченнях на апеляційні скарги прокурора і потерпілого, адвокат обвинуваченого ОСОБА_8 просить залишити ці скарги без задоволення, а вирок суду першої інстанції відповідно без змін. Обґрунтовує це тим, що вирок суду є законним та належно вмотивованим.
Згідно вироку Баранівського районного суду Житомирської області від 12 жовтня 2018 року, ОСОБА_9 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та виправдано за даним обвинуваченням.
Судові витрати по справі за проведення судових експертиз в розмірі 6155 грн. 88 коп. віднесено на рахунок держави.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_9 про відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.
Питання про речові докази вирішено у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Відповідно до змісту обвинувального акту ОСОБА_9 обвинувачується в тому, що 27.05.2016 року близько 13-ї год., він, керуючи автомобілем марки «DAEWOO SENS» державний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись по автодорозі Новоград-Волинський - Старокостянтинів в с. Глибочок Баранівського району Житомирської області навпроти господарства №43 по вулиці Леніна, порушуючи правила дорожнього руху України п.п. 10.1, 11.3, 12.3, 13.3, виїхав на зустрічну смугу руху, де скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_18 , від чого останній помер на місці.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_18 отримав тілесні ушкодження у вигляді рани з садном навколо на лобі справа на межі з волосистою частиною голови, садна в лобній ділянці справа, на лобі справа над бровою, на лобі зліва над бровою, на носі (2), у величній ділянці справа з переходом на праву щоку, на підборідді посередині, на шиї справа (2), в проекції правої клубової кістки, на внутрішній поверхні правого колінного суглоба (2), на передній поверхні лівого стегна у середній частині, на передній поверхні правого ліктьового суглоба, на тилі правої кисті (5), на зовнішній поверхні лівого ліктьового суглоба (2), на тилі лівої кисті (9), в тім'яній ділянці справа, рани в тьмяно-потиличній ділянці справа (3), синці навколо лівого ока, навколо правого ока, на верхній губі справа з переходом на нижню губу справа, на правому вусі та навколо вушній ділянці справа, на лівому вусі, в проекції правої ключиці з переходом в надключичну ділянку справа та праву поверхню шиї, на тилі правої кисті, на тилі лівої кисті, на передній поверхні правої гомілки у нижній частині, на передньо-зовнішній поверхні правої гомілки у середній та верхній частині, на передньо-внутрішній поверхні лівої гомілки у нижній частині з переходом на стопу, крововиливи в кон'юнктиву лівого ока зовні від рогівки, в кон'юнктиву правого ока зовні від рогівки, крововиливи в тканину верхньої долі лівої легені по передній поверхні, в тканину верхньої долі правої легені по передній поверхні, переломи справа 2-4 ребер по середній ключичній лінії, 2-4 ребер по біляхребтовій лінії, переломи зліва 1-2 ребер по лопатковій лінії, крововиливи навколо місць переломів ребер в м'які тканини, крововиливи в м'які тканини шиї по передньо-бокових поверхнях хребта на всьому протязі, розрив всіх зв'язок між 1 шийним хребцем та потиличною кісткою (атланто-окципітального з'єднання) із розривом довгастого мозку на рівні середньої частини та крововиливами по краях, із розривами хребетних артерій, розрив глотки у верхній частині, перелом правої ключиці у середній частині із крововиливом в м'які тканини навколо, крововиливи у м'які тканини голови в лобно-тімяній ділянці справа, в лобно-тімяній ділянці зліва, в потилично-тім'яній ділянці справа, в потиличній ділянці зліва, крововилив під твердою мозковою оболонкою головного мозку в ділянці задньої черепної ямки, крововиливи під м'які мозкові оболонки головного мозку на всьому протязі, крововиливи в м'які тканини в проекції верхніх частин лопаток, надлопаткових ділянках з переходом на задню поверхню шиї на всьому протязі, крововиливи в біля аортальну клітковину грудного відділу аорти на всьому протязі, в м'які тканини нижніх кінцівок в проекції вищеописаних саден та синців, входять в комплекс поєднаної тупої травми голови, шиї, тулуба та кінцівок, супроводжувалися гострою крововтратою, мають прямий причинний зв'язок з настанням смерті його та ознаки тяжких тілесних ушкоджень при житті за ознакою небезпеки для життя.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті грубого порушення водієм ОСОБА_9 правил дорожнього руху України, а саме :
п. 10.1. - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
п. 11.3 - на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.
п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
п. 13.3 - під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Органом досудового розслідуванні дії ОСОБА_9 кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, як дії, що виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора та потерпілого, які просили апеляційні скарги задовольнити, пояснення обвинуваченого та його захисника, які просили вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, а також вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга потерпілого підлягає задоволенню, а апеляційна скарга прокурора частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно до п.1 ч.3 ст.374 КПК України у разі визнання особи виправданою у вироку зазначаються формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
В ході судового розгляду кримінального провадження, суд першої інстанції вказаних вимог кримінально-процесуального закону не дотримався.
Згідно оскаржуваного вироку, суд першої інстанції, прийшовши до висновку про недоведеність обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, допустив неповноту та невідповідність висновків фактичним обставинам кримінального провадження.
Докази надані стороною обвинувачення, судом у вироку належно не спростовано, підстави, з яких суд надав перевагу одним доказам та відкинув інші, переконливо не наведено, викладені з цього приводу висновки суду ґрунтуються на припущеннях.
Так, суд першої інстанції висновки щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди внаслідок якої загинув велосипедист ОСОБА_18 , фактично обґрунтував виходячи лише з показань обвинуваченого ОСОБА_9 , які той дав у ході судового розгляду.
Виключно на основі показань обвинуваченого ОСОБА_9 суд першої інстанції не взяв до уваги як доказ ряд висновків експертиз, а саме: судово-трасологічної експертизи від 25.07.2016 року за № 3/578; комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи від 28.07.2016 за №3/595; судової автотехнічної експертизи від 15.09.2016 за № 3/829; комісійної судово-автотехнічної експертизи від 14.11.2017 за №3/651 та показання допитаних в судовому засіданні експертів ОСОБА_15 , ОСОБА_19 та ОСОБА_16 .
Апеляційний суд бере до уваги, що встановлення фактичних обставин за яких мала місце дорожньо-транспортна пригода, оцінка дій її учасників щодо відповідності Правил дорожнього руху, причинний зв'язок між їх діями та наслідками, що настали, потребують спеціальних знань, а саме висновків відповідних експертів.
Заперечення судом першої інстанції у вироку вище наведених експертиз виключно висновками встановленими з показань обвинуваченого ОСОБА_9 , є підставою вважати такі висновки необґрунтованими.
В ході судового розгляду сторона захисту, звертаючи увагу на необхідність доведення достовірності показань обвинуваченого ОСОБА_9 , зокрема в частині можливої зміни обстановки на місці ДТП до складання протоколу огляду місця події, клопотала перед судом про призначення відповідної експертизи. Проте, на думку апеляційного суду, всупереч вимог ст.22 КПК України, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні цього клопотання.
Суд першої інстанції, поклавши в основу вироку як доказ невинуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , за наявності в цих показаннях відповідної розбіжності та непослідовності, безпідставно залишив ці показання без відповідного аналізу на предмет їх достовірності та належності як доказу в провадженні.
Недостатньо обґрунтованими є висновки суду щодо оцінки дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та ілюстрованої таблиці до нього від 27.05.2016, в якому детально зафіксовано слідову інформацію на місці дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності зауважень з боку як ОСОБА_9 , так і інших учасників цієї процесуальної дії.
Як вважає апеляційний суд, суд першої інстанції мав діяти у відповідності до вимог ст.94 КПК України, тобто повинен був оцінити докази не тільки з точки зору їх належності, допустимості і достовірності, а й з точки зору їх узгодженості, взаємозв'язку, сукупності та достатності, щоб дійти до висновку про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та доведеності чи недоведеності вини у його вчиненні.
За вище наведених обставин, на переконання апеляційного суду, вирок суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, підлягає скасуванню на підставі п.1, п.2, п.3 ч.1 ст.409 КПК України.
Частиною 3 статті 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції зобов'язаний здійснити дослідження доказів виключно за клопотанням учасників судового провадження. Оскільки в ході апеляційного розгляду ніхто з учасників судового провадження з відповідним клопотанням про проведення судового розгляду з повним дослідженням доказів з метою вирішення апеляційних вимог не звертався, то апеляційний не наділений процесуальним правом самостійно, з власної ініціативи здійснити їх дослідження.
Вирішуючи питання про подальший рух провадження після скасування вироку, апеляційний суд виходить з наступного. Порушення судом першої інстанції вимог ст.370 КПК України та загальних засад судочинства не відноситься до передбаченого в ч.1 ст.415 КПК України переліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Проте, відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України. Такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є передбачені п.п.1, 2, 15 ч.1 ст.7 КПК України, верховенство права, законність, змагальність сторін та одночасно обґрунтованість і вмотивованість судового рішення, що передбачено як обов'язкові вимоги у ст. 370 КПК України.
З врахуванням того, що такі порушення з вище наведених підстав неможливо усунути в апеляційному порядку, вирок суду першої інстанції у вказаній частині відповідно до вимог ст.ст.9 ч.6, 407, ч.1 ст.412, ст.415 КПК України підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.
При новому розгляді суду слід усунути вказані в даній ухвалі недоліки, повно та всебічно дослідити обставини справи, надані сторонами на їх підтвердження докази, та ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.
Керуючись ст.ст.404, 407, 409, 412, 415 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Житомирської області ОСОБА_10 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 12 жовтня 2018 року, яким обвинуваченого ОСОБА_9 виправдано у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, - скасувати та призначити кримінальне провадження до нового розгляду в суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :