22-ц/804/329/19
265/298/16-ц
Категорія 24 Головуючий у 1-й інстанції Мельник І.Г.
Суддя-доповідач Мироненко І.П.
31 січня 2019 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Мироненко І.П.
суддів: Биліни Т.І., Мальцевої Є.Є.
секретаря Тулянкіної М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу Житлово-комунального підприємства «Азовжитлокомплекс» на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області, ухвалено 09 листопада 2018 року у м.Маріуполі у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Житлово-комунального підприємства «Азовжитлокомплекс» про відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з наявністю в квартирі «грибка», -
У січні 2016 року позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з даним позовом, з урахуванням уточнень після проведення судової будівельно-технічної експертизи, просили стягнути з відповідача ЖКП «Азовжитлокомплекс» матеріальну шкоду в розмірі 26 773 грн. у дольовому порядку, а саме по 8924 грн. 33 коп. на користь кожного позивача та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимоги посилалися на те, що вони є співвласниками двокімнатної квартири АДРЕСА_1, в якій мешкають з 1994 року. Між ними, в особі ОСОБА_2, та відповідачем ЖКП «Азовжитлокомплекс» 30 липня 2012 року було укладено договір про надання послуг по утриманню будинку, споруд, та придомової території. З 2012 року позивач ОСОБА_2 неодноразово зверталась до відповідача з проханням провести комплексне обстеження належної їм квартири з метою встановлення причини виникнення конденсату у зимовий період, щоб запобігти розповсюдженню «грибка» в приміщенні, прийняти заходи до ліквідації наслідків, витравлення «грибка» та відновлення стану стін та стелі. Вказували, що у зимовий період, під час зниження температури зовнішнього повітря до -5 і нижче, на внутрішніх стінах квартири з'являється конденсат, внаслідок чого у квартирі утворювалась вологість повітря вище норми, у зв'язку з чим на стінах та стелі квартири виник «грибок». Наявність «грибка» є неприпустимою для житлових приміщень та загрожує здоров'ю позивачів. Після того як вони за власний кошт у листопаді 2012 року здійснили утеплення зовнішніх стін квартири та у вересні 2014 року за участю відповідача по програмі 50х50 здійснили роботи по утепленню зовнішньої стіни квартири зі сторони під'їзду, це призвело до часткового вирішення проблеми, і у частині кімнат поява конденсату та розповсюдження «грибка» зупинилась. Згідно акту обстеження квартири від 18 лютого 2015 року, у коридорі на стелі, а також у залі на стелі все ж таки наявний «сирий грибок». Вважають, що наявність «сирого грибка», на стелі у квартирі, є наслідком промерзання у зимовий період стелі, оскільки квартира знаходиться на 10-му поверсі десятиповерхового будинку, тому виникає конденсат на внутрішній поверхні стелі у квартирі, наслідком чого є висока вологість. У серпні 2015 року за заявою ОСОБА_2 відповідачем було здійснено утеплення зовнішньої частини стелі їх квартири. Після виконання всіх вищевказаних робіт, розповсюдження та поява «нового грибка» припинилась, але залишились наслідки, для усунення яких потрібно витравити «грибок» та привести стіни і стелю у належний стан. Відповідач у добровільному порядку скласти калькуляцію та відшкодувати збитки відмовляється.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 листопада 2018 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ЖКП «Азовжитлокомплекс» на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 матеріальну шкоду, пов'язану з наявністю в квартирі «грибка» в загальній сумі 19 309 грн., що у дольовому порядку складає по 6436 грн. 33 коп. на користь кожного з позивачів. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ЖКП «Азовжитлокомплекс», посилаючись на неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 08 листопада 2011 року у справі №2-983/11, з ЖКП «Азовжитокомплекс» на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди було стягнуто 2694 грн. 20 коп. (з урахуванням повернення позивачам ЖКП «Азовжитлокомплекс» у позасудовому порядку 1276 грн.) та моральну шкоду по 500 грн. кожному, для ліквідування пошкоджень в квартирі - «грибка», це протравка стін та відновлюючий ремонт. У червні 2012 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 знову звернулись до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя до ЖКП «Азовжитлокомплекс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, пов'язаної з підвищеною вологістю в квартирі і наявністю в квартирі «грибка» та рішенням Апеляційного суду Донецької області від 19 грудня 2012 року рішення суду першої інстанції було скасоване, ухвалене нове рішення, яким у задоволенні позову позивачам було відмовлено. Апеляційний суд в рішенні зазначив, що позивачі посилаються на ті ж самі негативні наслідки, в тому числі ураження квартири «грибком», які вже існували на момент прийняття рішення на їх користь 08 листопада 2011 року, та з ЖКП «Азовжитлокомплекс» було стягнуто матеріальну шкоду, в тому числі на протравлення грибка та відновлювальний ремонт. Також в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснила, що вони не виконували дій з протравки стін, аби упередити розповсюдження «грибка» в своїй квартирі, на що було, в тому числі і відшкодовано їм шкоду. Таким чином, судом порушено п. 2 ч.1 ст.186 ЦПК України.
Також вказує, що рішення було ухвалено на підставі припущень, а не належних доказів. Експерт ОСОБА_5 зробив висновок про причини появи конденсату та «грибка», спираючись на свої припущення, що підтвердив в судовому засіданні.
Повторна будівельно-технічна експертиза проводилась без дотримання відповідного температурного режиму та застосування спеціальних приладів.
Крім того, судом застосовано ст.24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-ІУ, яка втратила чинність.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачі вказують, що рішення суду є законним і обґрунтованим, судом першої інстанції було з'ясовано усі обставини справи, надано правову оцінку доказам та зазначено норми закону, якими суд керувався при винесені рішення. Просять апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Відповідач ЖКП «Азовжитлокомплекс» про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення, в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не сповістив, заяв про відкладення розгляду не надавав.
Виходячи з положень ст.372 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу за відсутності сторони, що не з'явилась.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення на апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи і оговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної спільної сумісної власності позивачам у справі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 змінено у зв'язку з укладенням шлюбу 03 листопада 2007 року) на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21 грудня 2000 року, виданого Управлінням міського майна.
Згідно технічного паспорту квартира АДРЕСА_3 розташована на 10-му поверсі 10-ти поверхового будинку та складається з двох кімнат загальною площею 49,2 кв.м.
Балансоутримувач будинку, в якому розташована квартира позивачів є ЖКП «Азовжитлокомплекс».
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 починаючи з весни 2010 року неодноразово зверталася до ЖКП «Азовжитлокомплекс» з приводу конденсату та виникнення в квартирі «грибка», встановлення причин його виникнення та вжиття відповідних заходів для їх усунення.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (наводиться в редакції чинній на час спірних правовідносин).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; виконавець є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Пунктом 2 ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відносяться до житлово-комунальних послуг і включають: прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічного обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо.
Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Відповідно до ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець, серед іншого, зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньо будинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.
30 липня 2012 року між позивачами в особі ОСОБА_2 та відповідачем ЖКП «Азовжитлокомплекс» було укладено договір про надання послуг по утриманню будинку, споруд та придомової території.
Згідно п.5.1 договору споживач ОСОБА_2 має право на отримання своєчасно та у повному обсязі послуг від виконавця - ЖКП «Азовжитлокомплекс» у відповідності до законодавства та умов договору, на відшкодування збитків у разі неналежного надання або ненадання послуг, що призвело до вчинення збитків майну або (та) приміщенню споживача (п.5.1.1 та п.5.1.4 договору).
Відповідно до умов п.5.4 договору виконавець зобов'язаний забезпечити своєчасно та у повному обсязі надання послуг у відповідності до законодавства та умов договору, своєчасно за власний рахунок проводити роботи по ліквідації виявлених недоліків, пов'язаних з наданням послуг, які виникли з його вини, своєчасно проводити підготовку будинків та технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», балансоутримувач зобов'язаний: укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Таким чином, у відповідності до вимог ч.2 ст.24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», саме балансоутримувач, яким у будинку №19/1 по вул.Азовстальській у місті Маріуполі є ЖКП «Азовжитлокомплекс», повинен забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Крім того, п.4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572 «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року №45) власники, наймачі(орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на своєчасне отримання житлово-комунальних послуг належної якості згідно із законодавством; відшкодування збитків, завданих їх майну та/або приміщенням, шкоди заподіяною їх життю чи здоров'ю внаслідок незадовільного утримання будинку, гуртожитку або ненадання чи надання не в повному обсязі послуг, відповідно до законодавства.
Згідно п.12 Правил №572 балансоутримувач житлового будинку і гуртожитку або уповноважена ним особа несе відповідальність перед власником, наймачем (орендарем) приміщення житлового будинку і гуртожитку в разі: ненадання або надання не в повному обсязі послуг, що призвело до збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяною його життю чи здоров'ю, шляхом відшкодування збитків.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За положеннями п.4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом ст.22 ЦК України особа, якій завдано майнову шкоду у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.
Шкодою є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її» право не було порушене (упущена вигода).
Майнова шкода відшкодовується у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Умовами для покладення на особу обов'язку відшкодувати шкоду є: протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи; шкода як наслідок такої протиправної поведінки; причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду.
Згідно із ст. ст. 77, 79, 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно висновків проведених по справі будівельно-технічної експертизи №16/с від 19 серпня 2016 року та повторної будівельно-технічної експертизи №70 від 10 квітня 2018 року, на момент огляду експертами квартири позивачів волога пліснява - «грибок» відсутні, але наявні сліди сухого грибка. Відсутній причинно-наслідковий зв'язок появи «грибка» у всій квартирі і його зростання протягом 2010-2015 років та фактом часткового залиття цієї квартири, яке мало місце у вересні-жовтні 2010 року.
За висновком повторної експертизи №70 від 10 квітня 2018 року, причиною появи конденсату, підвищеної вологості, наявності «грибка», промерзання стін у вказаній квартирі у зимовий період при температурі повітря від -3 градусів та нижче була відсутність утеплення квартири. Причиною виникнення конденсату на внутрішній стіні, стелі квартири позивачів у зимовий період при температурі повітря від - 3 градусів та нижче, найбільш ймовірно було промерзання стін та стелі.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі за власний кошт у листопаді 2012 року здійснили утеплення зовнішніх стін квартири та у вересні 2014 року за участю відповідача ЖКП «Азовжитлокомплекс» по програмі 50х50 (тобто частково за рахунок позивачів), здійснили роботи по утепленню зовнішньої стіни квартири зі сторони під'їзду, у частині кімнат поява конденсату та розповсюдження «грибка» зупинилось.
З акту обстеження квартири від 18 лютого 2015 року вбачається, що у коридорі квартири на стелі, а також у кімнаті (залі) на стелі все ж наявний «сирий грибок».
У серпні 2015 року відповідач здійснив утеплення зовнішньої частини стелі квартири позивачів.
Після виконання всіх вищевказаних робіт, розповсюдження та поява «нового грибка» у квартирі позивачів припинилось.
Ухвалюючи рішення про відшкодування майнової шкоди, суд першої інстанції, вірно застосувавши положення ст.1166 ЦК України, ст.24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», врахувавши роз'яснення п.2 постанови пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з наступними змінами), оцінивши подані сторонами докази відповідно до ст.89 ЦПК України, з дотриманням норм процесуального права, обґрунтовано виходив із того, що встановлення причини несправності у конструктивних елементах квартири та будинку, яка призвела до підвищеної вологості у квартирі позивачів та появи плісняви, тобто «грибка» і вжиття заходів по усуненню причин несправності та здійснення певних ремонтних робіт для цього, є обов'язком відповідача ЖКП «Азовжитлокомплекс». Внаслідок повільного ліквідування відповідачем несправностей конструктивних елементів будинку досить тривалий час існувала підвищена вологість у квартирі позивачів і як наслідок вологості тримався «грибок».
Визначаючи розмір майнової шкоди, суд дійшов правильного висновку про те, що відсутні підстави для включення до стягнутої суми розміру податку на додану вартість, оскільки позивачі не надали доказів на підтвердження факту придбання будівельних матеріалів чи оплати відповідних будівельних робіт зі сплатою цього податку.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом вимог п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України є безпідставними. Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 08 листопада 2011 року на користь позивачів було стягнуто матеріальну та моральну шкоду, пов'язану із підвищенням вологості та появою «грибка» спричинену залиттям квартири у 2009-2010 роках. Тоді як предметом та підставою позовних вимог 2016 року є відшкодування матеріальної шкоди, спричиненою конденсатом, внаслідок промерзанням стін та стелі квартири.
Розмір відшкодування матеріальної шкоди визначено судом без врахування відновлювальних робіт площі попереднього залиття, шкода за яке позивачам була відшкодована за рішенням суду 2011 року.
Неспроможними є доводи апеляційної скарги щодо застосування судом не чинних положень закону.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» втратив чинність з 10 червня 2018 року в частині норм, що регулюють надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, управління будинком, спорудою або групою будинків, ремонту приміщень, будинків, споруд, згідно із Законом України від 09 листопада 2017 року №2189-УІІІ, враховуючи зміни, внесені Законом України від 07 червня 2018 року №2454-УІІІ.
Стаття 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», на яку посилався суд першої інстанції, наведена в редакції, що була чинної на час виникнення спірних правовідносин.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги наведених висновків суду першої інстанції не спростовують і фактично зводять до переоцінки доказів.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, переглядаючи справу відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає апеляційних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України,
Апеляційну скаргу Житлово-комунального підприємства «Азовжитлокомплекс» залишити без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського районного суду місто Маріуполя Донецької області від 09 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 05 лютого 2019 року.
Головуючий І.П. Мироненко
Судді: Т.І. Биліна
Є.Є. Мальцева