Справа № 130/54/16-ц
Провадження № 22-ц/801/368/2019
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції Порощук П.П.
Доповідач:Міхасішин І. В.
05 лютого 2019 рокуСправа № 130/54/16-цм. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
головуючого: Міхасішина І.В.,
суддів: Войтка Ю.Б., Сопруна В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Безрученко Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу №130/54/16- ц за позовом ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4, до ОСОБА_5, про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном шляхом виселення, зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на утримання будинку
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13 грудня 2018 року про відмову у відстроченні виконання рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 квітня 2016 року, постановлену у складі судді Порощука П.П.,
встановив:
В листопаді 2018 року ОСОБА_5 звернулася із заявою про відстрочення виконання рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 квітня 2016 року до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №130/2665/17 за її позовом до ОСОБА_3 про відшкодування витрат.
Доводи заяви обґрунтовувала тим, що рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 квітня 2016 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4.) про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном шляхом виселення. Ухвалено виселити ОСОБА_5 з 12/25 частин будинку АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_5 повернути позивачеві ОСОБА_3 12/25 частин будинку АДРЕСА_2: кімнату 1-2, кухню 1-1, Ѕ частину сараю «Б» без погребу. Зобов'язано ОСОБА_5 закрити дверний прохід з приміщення 1-2 в приміщення 1-4 та 1-3, з приміщення 1-1 в приміщення 1-4; пробити дверний прохід з приміщення 1-1 на вулицю.
Будинок АДРЕСА_1 ніколи в натурі поділений не був і складає єдине ціле, а тому виселення її з 12/25 частин будинку неможливо, оскільки такої частини не існує. Виконання вказаного рішення в частині закриття дверного проходу з приміщення 1-2 в приміщення 1-4 та 1-3, з приміщення 1-1 в приміщення 1-4 та пробиття дверного проходу з приміщення 1-1 на вулицю є неможливим і небезпечним, до отримання відповідних дозвільних документів в органах архітерктурно-будівельного контролю, що підтверджується висновком будівельно-технічного дослідження від 22 листопада 2017 року. Частина будинку, яка належить ОСОБА_3 потребує капітального ремонту і створює ризики руйнувань частини будинку, що належить ОСОБА_5, в зв'язку з чим, вона була змушена звернутися до суду з позовом про відшкодування витрат на ремонт. В ході розгляду цієї справи було забезпечено позов шляхом накладення арешту на 12/25 частин будинку, що належать ОСОБА_3 і у разі задоволення позовних вимог вона матиме змогу задовольнити свої майнові претензії шляхом звернення стягнення на зазначене майно. В зв'язку з чим є підстави для відстрочення виконання рішення суду до набрання законної сили рішенням суду у справі № 130/2665/17 за її позовом про відшкодування витрат.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13 грудня 2018 року у задоволенні заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про задоволення її заяви, посилаючись на порушення норм процесуального права.
В апеляційній скарзі посилалася на обставини, які були викладені у заяві про відстрочення виконання судового рішення.
У встановлений судом строк від учасників справи відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 доводи апеляційної скарги підтримали з підстав, зазначених в ній, просили скаргу задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
По справі встановлено, що рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 квітня 2016 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4.) про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном шляхом виселення.
Ухвалено виселити ОСОБА_5 з 12/25 частин будинку АДРЕСА_1.
Зобов'язано ОСОБА_5 повернути позивачеві ОСОБА_3 12/25 частин будинку АДРЕСА_2: кімнату 1-2, кухню 1-1, Ѕ частину сараю «Б» без погребу.
Зобов'язано ОСОБА_5, закрити дверний прохід з приміщення 1-2 в приміщення 1-4 та 1-3, з приміщення 1-1 в приміщення 1-4; пробити дверний прохід з приміщення 1-1 на вулицю. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на утримання будинку відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 13 червня 2016 року рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 квітня 2016 року в частині стягнення витрат на правову допомогу та в частині задоволення позову ОСОБА_3 щодо зобов'язання ОСОБА_5 закрити дверний прохід з приміщення 1-2 в приміщення 1-3 скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову в цій частині та стягненні витрат на правову допомогу. В решті рішення суду залишено без змін.
15 червня 2018 року державним виконавцем Яременюк І.О. відкрито виконавче провадження № 56611656 з виконання виконавчого листа №130/54/16-ц, виданого 28 липня 2016 року, про виселення ОСОБА_5 з 12/25 частин будинку АДРЕСА_3, зобов'язання ОСОБА_5 повернути ОСОБА_3 12/25 частин будинку АДРЕСА_3, а саме кімнати 1-2, кухні 1-1, Ѕ частини сараю «Б» без погребу; зобов'язання відповідача ОСОБА_5 закрити дверний прохід з приміщення 1-2 в приміщення 1-4; з приміщення 1-1 в приміщення 1-4; пробити дверний прохід з приміщення 1-1 на вулицю (т.2 а.с. 218-219).
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом частин першої, третьої - п'ятої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Суд першої інстанції з урахуванням вищевказаних положень дійшов правильного висновку, що з дати ухвалення рішення суду, щодо якого подано заяву про відстрочення, а саме 22 квітня 2016 року, минуло більше одного року, а тому відстрочення виконання судового рішення з перевищенням встановленого законом строку є неможливим.
Крім того, з урахуванням вимоги ОСОБА_5, однозначно сформульованої у заяві, а саме відстрочення виконання судового рішення до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №130/2665/17 за її позовом до ОСОБА_3 про відшкодування витрат, суд першої інстанції також дійшов правильного висновку про те, що розгляд судом цієї цивільної справи не є підставою в розумінні ч.3 ст. 435 ЦПК України для відстрочення виконання судового рішення.
За таких обставин, суд першої інстанції з дотриманням норм процесуального права дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви.
Ухвала суду є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
З урахуванням наведеного, керуючись 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13 грудня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 06 лютого 2019 року.
Головуючий: І.В. Міхасішин
Судді: Ю.Б. Войтко
ОСОБА_7