Справа № 149/2978/18
Провадження № 22-ц/801/351/2019
Категорія: 39
Головуючий у суді 1-ї інстанції Войнаревич М. Г.
Доповідач:Матківська М. В.
06 лютого 2019 рокуСправа № 149/2978/18м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
Головуючого: Матківської М.В.
Суддів: Марчук В.С., Сопруна В.В.
Секретар: Пантелеймонова А.П.
За участю: позивача ОСОБА_3 і її представника - адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 19 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області та Хмільницької районної державної адміністрації про визнання права на спадкове майно,
Рішення ухвалив суддя Войнаревич М.Г.
Рішення ухвалено о 12.49 год. в м. Хмільнику Вінницької області.
Повний текст рішення складено 22 грудня 2018 року,
Встановив:
В листопаді 2018 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області та Хмільницької районної державної адміністрації про визнання права на спадкове майно, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її тітка - ОСОБА_5, яка за життя склала заповіт, за яким все своє майно заповіла їй. На день смерті тітки вона проживала разом із нею за однією адресою, що свідчить про прийняття нею спадщини в порядку ч. 1 ст. 549 ЦК України.
17 січня 2008 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на грошові кошти з належними відсотками та компенсаційними виплатами.
Постановою державного нотаріуса Хмільницької державної нотаріальної контори від 2 жовтня 2018 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на земельну частку (пай) реформованого КСП «Ступенецьке» у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на це майно.
Незважаючи на те, що її тітка ОСОБА_5 була колгоспним пенсіонером, її помилково не було включено до списку осіб - громадян-членів КСП «Ступенецьке», які мають право на земельну частку (пай) та відповідно їй не було видано свідоцтво про право на земельну частку (пай).
Тому просила визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 2,72 га в умовних кадастрових гектарах із земель реформованого КСП «Ступенецьке» с. Ступник Хмільницького району, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 19 грудня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Кропивнянської сільської ради, Хмільницької районної державної адміністрації про визнання права на спадкове майно відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Зазначила, що рішення суду вважає незаконним через порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідачі не надали відзиву на апеляційну скаргу позивача.
В судовому засіданні позивач і її представник підтримали апеляційну скаргу, просять її задовольнити.
Відповідачі: Кропивнянська сільська рада і Хмільницька районна державна адміністрація, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, у судове засідання своїх представників не направили.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 10).
За життя - 30 січня 1996 року ОСОБА_5 склала заповіт, за яким вона все своє майно заповіла племінниці ОСОБА_3 - позивачу по справі. Заповіт посвідчений секретарем Кропивнянської сільської ради народних депутатів Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_6 (а. с. 12).
Згідно довідки Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, на день смерті була зареєстрована у АДРЕСА_1, де проживала разом з племінницею ОСОБА_3 (а. с. 15).
17 січня 2008 року ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 на спадкове майно - грошові вклади з належними відсотками та компенсаційними виплатами, що знаходяться у Хмільницькому відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України», на рахунках НОМЕР_2, НОМЕР_3 (а. с. 13).
2 жовтня 2018 року державним нотаріусом Хмільницької державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно якої відмовлено ОСОБА_3 в оформленні спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 на право на земельну частку (пай), яке на час розпаювання перебувало у КСП «Ступенецьке» с. Ступник Хмільницького району Вінницької області (а. с. 20).
Згідно положень ст. 549 ЦК України, 1963 року (в редакції чинній на час відкриття спадщини) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини (частина 1). Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (частина 2).
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_5 не була включена до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), та на момент смерті не оформила своє право і не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Згідно із повідомленням відділу у Хмільницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 7 вересня 2018 року № К-758/0-0.25-1208/149-18 ОСОБА_5 відсутня у списках громадян - членів КСП «Ступенецьке» с. Ступник, КСП «ім. Фрунзе» с. Клітенка та КСП «Промінь» с. Кропивна, що мають право на земельну частку (пай) (а. с. 17).
Згідно з довідкою Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 4 лютого 2008 року № 12 ОСОБА_5 відсутня у списках на отримання сертифікату на землю по КСП «Ступенецьке» (а. с. 18).
В пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право на спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Відповідно до ч. 9, 10 ст. 5 ЗК України (в редакції 1990 року) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарсь-кого кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства.
Пунктом 1 Указу Президента України № 270/95 від 8 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогоспо-дарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Згідно з пунктом 2 зазначеного Указу право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогос-подарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у пункті 24 постанови «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7 член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа на отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.
Як свідчать матеріали справи ОСОБА_5 була членом колгоспу «Маяк комунізму», де працювала до 1970 року, та звідки вийшла на пенсію.
Згідно повідомлення відділу у Хмільницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 7 вересня 2018 року № К-758/0-0.25-1208/149-18 державний акт на право колективної власності на землю КСП «Ступенецьке» видано 14 лютого 1996 року та ОСОБА_5 відсутня у списках громадян - членів КСП «Ступенецьке» с. Ступник, що мають право на земельну частку (пай) (а. с. 17).
Дії підприємства щодо не включення до списку громадян - членів КСП «Ступенецьке», які мають право на земельну частку (пай), ОСОБА_5 за життя не оскаржувала, та відповідно, питання про виділення їй земельної частки (паю) і видачу правовстановлюючих документів, які б підтверджували наявність у неї права власності на земельну частку (пай), за її життя не вирішувалося. Позивач ОСОБА_3, як спадкоємець ОСОБА_5, із такими вимогами до суду також не зверталась.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, з огляду на те, що підстави для визнання за нею права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 відсутні, оскільки ОСОБА_5 як спадкодавець такого права за життя не набула.
Доводи апеляційної скарги в тому, що матеріалами справи встановлено, що спадкодавець ОСОБА_5 на час видачі державного акту на право колективної власності на землю по колишньому КСП «Ступенецьке» була його членом, а отже мала право на отримання земельної частки (паю) є безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_5 була прийнята у члени КСП «Ступенецьке».
Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного застосування судом першої інстанції позовної давності до спірних правовідносин, враховуючи те, що відповідач не заявляв про застосування строків позовної давності ні у формі відзиву на позовну заяву, ні окремою заявою, не заслуговують на увагу з огляду на те, що із мотивувальної частини оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову у зв'язку із недоведеністю позовних вимог, а саме: з тих підстав, що позивачем та її представником не доведено набуття ОСОБА_5 за життя права на земельну частку (пай) у КСП «Ступенецьке», а тому у позивача відсутні підстави для визнання за нею права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом.
За наведених обставин апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки наведені в ній доводи правильність висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного і керуючись ст. 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд
Постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 19 грудня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий:М.В. Матківська
Судді:В.С. Марчук
В.В. Сопрун
Повний текст судового рішення складено 6 лютого 2019 року