Справа № 127/15194/18
Провадження № 22-ц/801/112/2019
Категорія: 53
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В.
Доповідач:Панасюк О. С.
06 лютого 2019 рокуСправа № 127/15194/18м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Панасюка О. С. (суддя - доповідач),
суддів: Шемети Т. М., Зайцева А. Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної М. А. на рішення Вінницького міського суду Вінницької області, ухвалене 25 жовтня 2018 року під головуванням судді Ан О. В. в м. Вінниці (дата складання повного тексту рішення відповідає даті його ухвалення) у справі за позовом ОСОБА_6 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
встановив:
19 червня 2018 року 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, за яким просив: зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі - уповноважена особа Фонду) кредитором Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк»); стягнути з ПАТ «ВіЕйБі Банк» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05 січня 2018 року 17 травня 2018 року у розмірі 41 220 грн 00 к та зобов'язати уповноважену особу Фонду включити цю вимогу до реєстру акцептованих вимог кредиторів, як вимогу, що підлягає задоволенню згідно з другою чергою порядку черговості з утриманням при виплаті означеної суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів.
На обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29 січня 2016 року, яке набуло законної сили згідно з ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 08 квітня 2016 року було стягнуто з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на його користь додаткову заробітну плату у відповідності до трудового договору, укладеного 01 жовтня 2014 року в розмірі 48 850 грн 00 к. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 97 700 грн 00 к.
16 травня 2016 року відділом ДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого листа у справі №127/6535/15-ц, виданого 28 квітня 2016 року.
14 червня 2016 року позивач отримав постанову державного виконавця відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 24 травня 2016 року про закінчення виконавчого провадження з виконання цього виконавчого листа, який був переданий для виконання ліквідаційній комісії (уповноваженій особі Фонду). Разом з тим, відповідачем не було вчинено дій на виконання рішення суду.
Крім того, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 01 лютого 2016 року, яке набрало законної сили згідно з ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 13 квітня 2017 року було задоволено його позов та стягнуто з ПАТ «ВіЕйБі Банк» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21 грудня 2015 року до 21 листопада 2016 року в розмірі 108 317 грн 00 к.
22 лютого 2018 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області було зобов'язано уповноважену особу Фонду визнати його кредитором ПАТ «ВіЕйБі Банк» та включити вимоги в розмірі 86 104 грн 00 к. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 листопада 2016 року по 22 серпня 2017 року на підставі рішення Вінницького міського суду від 28 серпня 2017 року до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк», як вимоги, що підлягають задоволенню у другу чергу та стягнуто з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на його користь 43 510 грн 00 к. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 23 серпня 2017 року по 04 січня 2018 року, включивши цю вимогу до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк», як вимогу, що підлягає задоволенню у другу чергу.
Остаточний розрахунок з ним - виплата усіх сум, які належали при звільненні - здійснено 17 травня 2018 року.
Середній заробіток ОСОБА_6 за час затримки розрахунку за період з 05 січня 2018 року по 17 травня 2018 року становить 41220 грн 00 к. (458 грн 00 к. - середньоденна заробітна плата, встановлена рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29 січня 2016 року Х 90 днів прострочення).
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2018 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на користь ОСОБА_6 суму середнього заробітку за час затримки при звільненні з 05 січня 2018 року по 17 травня 2018 року в розмірі 41 220 грн 00 к., включивши дану вимогу до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк» як вимогу, що підлягає задоволенню згідно з другою чергою порядку черговості з утриманням при виплаті передбачених законом податків та обов'язкових платежів. Зобов'язано уповноважену особу Фонду визнати ОСОБА_6 кредитором другої черги ПАТ «ВіЕйБі Банк». Стягнуто в рівних частинах з уповноваженої особи Фонду та ПАТ «ВіЕйБі Банк» на користь ОСОБА_6 704 грн 80 к. у відшкодування судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ПАТ «ВіЕйБі Банк» прострочив виплату усіх належних позивачу при звільнені сум, встановлених рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22 лютого 2018 року станом на 04 січня 2018 року, здійснивши їх виплату лише 17 травня 2018 року, тобто через 90 днів, то відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) на його користь підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, у визначений позивачем спосіб - стягнення з ПАТ «ВіЕйБі Банк» суми середнього заробітку, включивши дану вимогу до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк» як вимогу, що підлягає задоволенню згідно з другою чергою порядку черговості з утриманням при виплаті передбачених законом податків та обов'язкових платежів та зобов'язання уповноваженої особи Фонду визнати ОСОБА_6 кредитором другої черги ПАТ «ВіЕйБі Банк.
В апеляційній скарзі ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просило скасувати рішення і ухвалити нове про відмову у позові.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до того, що відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії відповідача і початок процедури його ліквідації як юридичної особи зумовили для позивача настання правових наслідків, зокрема необхідність застосування спеціальної процедури пред'явлення майнових вимог до банку та їх задоволення у передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» порядку та черговості, а тому, оскільки зобов'язання щодо сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку виникло після початку процедури ліквідації банку, воно не підлягає виконанню.
ОСОБА_6 подав відзиви на апеляційну скаргу, за яким просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд прийшов до висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.
Частинами першою - третьою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
За змістом статті 374 ЦПК України апеляційний суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення або змінює рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права (стаття 376 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає з огляду на таке.
Судом встановлено, що 19 лютого 2015 року позивач був звільнений з посади начальника відділення банку № 85 ПАТ «ВіЕйБі Банк».
20 березня 2015 року виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» і призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну М. А. строком на 1 рік з 20 березня 2015 року по 19 березня 2016 року включно.
У березні 2015 року позивач звернувся в суд з позовом до ПАТ «ВіЕйБі Банк» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
29 січня 2016 року Вінницький міський суд Вінницької області ухвалив рішення у справі № 127/6535/15-ц, яке набрало законної сили 8 квітня 2016 року: стягнув з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на користь позивача додаткову заробітну плату у розмірі 48 850 грн 00 к. відповідно до трудового договору, укладеного позивачем з ПАТ «ВіЕйБі Банк» 1 жовтня 2014 року, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 97 700 грн 00 к.
22 лютого 2016 року виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 213 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» на два роки - до 19 березня 2018 року включно. Крім того, строком на два роки були продовжені повноваження ліквідатора ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М. А. - до 19 березня 2018 року включно.
24 травня 2016 року державний виконавець відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві постановою закінчив виконавче провадження з виконання виданого у справі № 127/6535/15-ц 28 квітня 2016 року виконавчого листа, який був переданий для виконання ліквідаційній комісії (або ліквідатору).
01 лютого 2017 року Вінницький міський суд Вінницької області ухвалив рішення у справі № 127/12879/16-ц, яке набрало законної сили 13 квітня 2017 року: стягнув з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 108 317 грн.
28 серпня 2017 року Вінницький міський суд Вінницької області ухвалив рішення у справі № 127/10129/17, яким:
- зобов'язав уповноважену особу Фонду визнати позивача кредитором ПАТ «ВіЕйБі Банк» і включити вимогу на суму 48 850 грн 00 к. додаткової заробітної плати, вимоги на суму 97 700 грн 00 к. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/6535/15-Ц від 29 січня 2016 року, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 108 317 грн 00 к. на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 1257/12879/16-ц від 1 лютого 2017 року до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк» як вимоги, що підлягають задоволенню згідно з другою чергою порядку черговості;
- стягнув з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 листопада 2016 року до 22 серпня 2017 року в сумі 88 623 грн 00 к.
29 грудня 2017 року Апеляційний суд Вінницької області ухвалив постанову, якою змінив це рішення суду першої інстанції, а саме: стягнув з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на користь позивача середній заробіток за період із 22 листопада 2016 року по 22 серпня 2017 року у сумі 86 104 грн з утриманням при виплаті цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 серпня 2017 року в частині стягнення з ПАТ «ВіАйБі Банк» на користь ОСОБА_6 суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 листопада 2016 року до 22 серпня 2017 року в сумі 88 623 грн 00 к. та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 29 грудня 2017 року в частині стягнення з ПАТ «ВіАйБі Банк» на користь ОСОБА_6 суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 листопада 2016 року до 22 серпня 2017 року в сумі 86 104 грн 00 к. з утриманням при виплаті означеної суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів скасовано; у цій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 29 грудня 2017 року залишені без змін.
Платіжним дорученням № 1262225 від 17 травня 2018 року ПАТ «ВіАйБі Банк» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_6 205 167 грн 93 к. кредиторської заборгованості, черга № 2.
Статтею 21 КЗпП України передбачений обов'язок роботодавця виплачувати працівникові заробітну плату.
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу.
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму (стаття 116 КЗпП України).
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (статті 117 КЗпП України).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі Закон) ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Порядок задоволення вимог кредиторів після початку процедури ліквідації банку врегульований розділом VIII Закону.
З дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту) (пункт 1 частини другої статті 46 Закону.
Законом передбачено, що з дня початку процедури ліквідації банку повноваження органів управління банку здійснює, зокрема, уповноважена особа Фонду (пункт 1 частини першої статті 48 Закону).
Відповідно до частини другої статті 46 Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.
Оскільки на час розгляду справи у суді першої інстанції у ПАТ «ВіЕйБі Банк» вже було розпочато процедуру ліквідації, стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом, було неможливим.
Відповідно до наведених вище приписів Закону після початку процедури ліквідації банку вимоги кредиторів задовольняються в порядку визначеної статтею 52 Закону черговості відповідно до реєстру акцептованих вимог. Включення вимог позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів є підставою для їх задоволення за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку.
Зокрема, згідно з пунктом другим частини першої цієї статті кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення грошових вимог кредиторів щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку спрямовуються у другу чергу.
Порядок задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів під час ліквідації банку не передбачає можливості задоволення вимог конкретного кредитора поза процедурою, встановленою Законом.
Відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії відповідача і початок процедури його ліквідації як юридичної особи зумовили для позивача настання правових наслідків, зокрема необхідність застосування спеціальної процедури пред'явлення майнових вимог до банку та їх задоволення у передбачених Законом порядку та черговості.
У спорах, пов'язаних з виконанням банком (в якому запроваджена тимчасова адміністрація та/або розпочата процедура ліквідації) зобов'язань перед кредиторами, норми Закону є спеціальними; Закон є пріоритетним щодо інших нормативних актів України у цих правовідносинах.
Запровадження тимчасової адміністрації у банку та початок процедури його ліквідації унеможливлюють стягнення з банку коштів в інший спосіб, аніж це передбачено Законом.
Саме такі за змістом висновки щодо застосування норм матеріального права сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 127/10129/17.
Отже, оскільки передбачена законом процедура передбачає можливість задоволення лише грошових вимог кредиторів щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог про стягнення з ПАТ «ВіЕйБі Банк» суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05 січня 2018 року по 17 травня 2018 року в сумі 41 220 грн 00 к., а також включення цієї вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів, як вимоги, що підлягає задоволенню згідно з другою чергою порядку черговості є помилковими.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 384 ЦПК України апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної М. А. задовольнити.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2018 року скасувати.
У позові ОСОБА_6 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», ЄДРПОУ 19017842, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т, судовий збір в сумі 2 114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн 40 к. за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач /підпис/ О. С. Панасюк
Судді: /підпис/ Т. М. Шемета
/підпис/ А. Ю. Зайцев
Згідно з оригіналом О. С. Панасюк