Провадження № 2/742/285/19
Єдиний унікальний № 742/4457/18
05 лютого 2019 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
у складі: головуючого-судді - Павлова В.Г.,
при секретарі - Назаренко О.М.,
за участі сторін:
представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
представник відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартири шляхом виселення з житлового приміщення -
Позивач звернувся до Прилуцького міськрайонного суду з цивільним позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення з житлового будинку без надання іншого житлового приміщення. Вимоги обґрунтовані тим, відповідач по справі чинить перешкоди в розпорядженні та користуванні належною їй ј частини житлового будинку - квартири АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з вище наведених підстав та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач та його представник категорично заперечували щодо задоволення заявлених позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Разом з тим, відповідач підтвердила відсутність у позивача ключів від спірного житлового приміщення та наявність спору щодо його спільного використання.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши докази по справі, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 04.08.1993 року спірна квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_5 та позивачеві ОСОБА_4./. Вона складає ј частину будинку з надвірними будівлями /а.с.6/.
Факт перебування відповідача по справі ОСОБА_2 з ОСОБА_5 в зареєстрованому шлюбі підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3, виданого 22.03.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області /а.с.26/.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року про що Прилуцьким міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції зроблено відповідний актовий запис від 23.08.2018 року за № 519 /а.с.27/.
Відповідно до ч.1 ст.1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
З обставин, які згідно з ч.1 ст.82 ЦПК не підлягають доказуванню, оскільки визнані сторонами, з огляду на відсутність обґрунтованих сумнівів щодо їх достовірності, судом встановлено, що ОСОБА_2 є спадкоємцем спадкового майна після смерті ОСОБА_5 та прийняла спадщину. Вказана обставина також підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі та довідкою приватного нотаріуса Прилуцького міського нотаріального округу /а.с.31,32/.
Враховуючи вище викладене, з урахуванням приписів ч.1 ст.355 ЦК України, квартира АДРЕСА_1 фактично належить на праві спільної сумісної власності сторонам по справі, які мають рівні права щодо володіння та користування належним їм майном.
Згідно ч.1 ст.369 України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Положення даної статті свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість, оскільки ч.4 ст.319 ЦК України забезпечує всім власникам рівні умови здійснення своїх прав.
Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою домовленість співвласників майна. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд.
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Всупереч процесуального обов'язку, представник позивача жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог в розпорядження суду не надав, відповідних клопотань в ході розгляду справи щодо зміни предмету позову заявлено не було, з огляду на правову природу права спільної сумісної власності, а відтак суд приходить до висновку про необхідінсть відмови у позові.
Керуючись ст.ст.76-79,259,264 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні шляхом виселення з житлового приміщення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Прилуцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
позивач: ОСОБА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1
місце проживання: АДРЕСА_1
відповідач: ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2
місце реєстрації: АДРЕСА_2
Суддя Прилуцького міськрайонного суду В.Г.Павлов