Єдиний унікальний номер 741/1111/18
Провадження № 2/741/145/19
м. Носівка 18 січня 2019 року
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Киреєва О.В.,
з участю секретаря Герасимчук Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської об'єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер його дід - ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина на належний йому на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Носівської міської ради Чернігівської області від 26 вересня 1962 року, житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями і спорудами. Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла його дружина (баба позивача) - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на успадкований нею після смерті ОСОБА_2 вищезазначений житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та належний їй на підставі державного акта серії НОМЕР_3 земельну ділянку площею 5,30 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області. ОСОБА_1 стверджував, що на момент смерті ОСОБА_3 його (позивача) батько - ОСОБА_4 проживав разом із нею, вів спільний побут, до смерті здійснював догляд за ОСОБА_3, а після смерті - поховання, а тому в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину після її смерті. ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_4 помер, після його смерті відкрилася спадщина на успадковане ним після смерті ОСОБА_3 вищезазначене нерухоме майно. На момент смерті ОСОБА_4 він (позивач) був неповнолітнім, а тому в силу ч. 4 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину після його смерті. Нотаріус відмовив йому (позивачу) у видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 у зв'язку із відсутністю документів, які б підтверджували факт постійного проживання ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, не зверненням ОСОБА_4 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, а також у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.
ОСОБА_1 просив суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3 на момент смерті останньої, а також визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 5,30 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області, та житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями і спорудами у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, які зазначені у позовній заяві, та просили їх задовольнити.
У судове засідання представник Носівської міської ради Чернігівської області не з'явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що міська рада визнає позовні вимоги, не заперечує проти їх задоволення та просить розгляд справи проводити без участі їх представника.
Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними у справі доказами, оскільки в даному випадку відсутні підстави, передбачені ст. 223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дали показання про те, що вони добре знали ОСОБА_4 та його батьків. До дня смерті ОСОБА_3 разом із нею проживав її син - ОСОБА_4, який доглядав за нею, а після смерті - здійснював її поховання. ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4
Вислухавши пояснення позивача, його представника, допитавши свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 за життя набув право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, що підтверджується інформацією, зазначеною у довідці про технічний стан нерухомого майна № 48 від 14 березня 2018 року (а.с. 13).
ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 4).
У судовому засіданні встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла його дружина ОСОБА_3, що підтверджується обставинами, викладеними у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 989/02-31 від 2 липня 2018 року (а.с. 29).
Таким чином, ОСОБА_3 успадкувала після смерті ОСОБА_2 належний йому житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями і спорудами.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 5).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 за життя набула право власності на земельну ділянку площею 5,30 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області та на яку на ім'я останньої був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, який був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 152 від 26 липня 2004 року, що підтверджується повідомленням відділу у Носівському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 17 жовтня 2017 року (а.с. 11) та копією державного акта (а.с. 12).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 за життя заповіту не складала, спадкова справа після її смерті не заводилася, що підтверджується обставинами, викладеними у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 989/02-31 від 2 липня 2018 року (а.с. 29).
Таким чином, спадкування після смерті ОСОБА_3 здійснюється за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
З матеріалів справи вбачається, що з 9 лютого 1949 року ОСОБА_3. перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 року у них народився син - ОСОБА_4, що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (а.с. 7; 8).
Таким чином, ОСОБА_4 в силу ст. 1261 ЦК України має право на спадкування після смерті ОСОБА_3
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
У судовому засіданні встановлено, що на день смерті ОСОБА_3 проживала у АДРЕСА_1, що підтверджується обставинами, викладеними у позовній заяві, поясненнями позивача та показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Факт, який просить встановити позивач, підтверджується показаннями допитаних в судовому засіданні свідків та необхідний ОСОБА_1 для підтвердження того, що його батько - ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті матері - ОСОБА_3, успадкував належне їй майно, а тому підлягає встановленню.
Таким чином, ОСОБА_4 успадкував після смерті ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями і спорудами, який вона успадкувала після смерті ОСОБА_2, та належну їй на підставі державного акта серії НОМЕР_3 земельну ділянку площею 5,30 га, кадастровий номер НОМЕР_2.
ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 6).
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 за життя заповіту не складав, спадкова справа після його смерті не заводилася, що підтверджується обставинами, викладеними у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 989/02-31 від 2 липня 2018 року (а.с. 29).
З матеріалів справи вбачається, що позивач є сином ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 9).
Відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
У судовому засіданні встановлено, що станом на день смерті ОСОБА_4, тобто ІНФОРМАЦІЯ_5 року, позивачу було повних 17 років, а тому в силу ч. 4 ст. 1268 ЦК України він вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4
З матеріалів справи вбачається, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку площею 5,30 га, кадастровий номер НОМЕР_2, у зв'язку із відсутністю документів, які б підтверджували факт постійного проживання ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, не зверненням ОСОБА_4 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, а також у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 989/02-31 від 2 липня 2018 року (а.с. 29).
У судовому засіданні встановлено, що оригінал свідоцтва на право власності на спадковий житловий будинок та оригінал державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 втрачено, факт їх втрати підтверджується оголошеннями у газеті «Носівські вісті» (а.с. 27; 28).
Відповідно до ст. 1225 ЦК України, п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Відповідно до п. «г» ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Ураховуючи те, що відповідач не вчинив жодних дій, які б порушували права позивача, судові витрати по сплаті судового збору необхідно покласти за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 1216, 1218, 1261, 1268 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ст.ст. 259, 263, 264, 265, 273, 315, 319, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, на час відкриття спадщини постійно проживав у АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, право власності на:
- житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 84 кв. м., житловою площею 23 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами, який на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Носівської міської ради від 26 вересня 1962 року, належав ОСОБА_2;
- земельну ділянку площею 5,30 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області та на яку на ім'я ОСОБА_3 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, який був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 152 від 26 липня 2004 року.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти за рахунок позивача.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В.Киреєв