Справа № 740/2012/18
Провадження № 2/740/51/19
іменем України
29 січня 2019 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
судді Олійника В.П., за участі секретаря судового засідання Шадура І.Ю.,
позивача ОСОБА_1,
представників Ніжинської місцевої прокуратури-Коворотної С.В., Бруховецького А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору,-ОСОБА_3, про відшкодування моральної шкоди,
встановив:
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області, Державної казначейської служби України про відшкодування 30000 грн. моральної шкоди. Позов обгрунтований тим, що позивач, який є законним володільцем автомобіля марки ВАЗ 210924 20, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, під час керування даним автомобілем 21 жовтня 2017 року був безпідставно зупинений працівниками Ніжинського ВП, після чого на автомобіль був накладений арешт. В подальшому 09 січня 2018 року кримінальне провадження закрито за відсутності події та складу кримінального правопорушення, що вказує на незаконність дій працівників Ніжинського ВП, що в свою чергу спричинило моральну шкоду внаслідок обмеження права користування даним автомобілем, необхідністю захисту свого порушеного права, погіршення стану здоров»я та перебування на стаціонарному лікуванні з 24 жовтня 2017 року по 02 листопада 2017 року. Просить позов задовольнити.
У відзиві від 30 липня 2018 року представник відповідача ГУНП в Чернігівській області Роєнко О.В. просить відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення позивачу не повідомлялась. Скарги позивача під час досудового розслідування відсутні. Незаконні дії працівників Ніжинського ВП відсутні. Підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.
Ухвалою суду від 04 жовтня 2018 року за результатами підготовчого засідання залучено до участі у справі як третю особу ОСОБА_3, як власника автомобіля марки «ВАЗ 210934 20», державний номерний знак НОМЕР_1, справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, пояснивши, що у нього незаконно вилучили автомобіль та позбавили засобів до існування, оскільки на автомобілі здійснював перевезення пасажирів, після чого у нього погіршився стан здоров»я.
Представник Ніжинської місцевої прокуратури Бруховецький А.І. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, пояснивши, що дії поліцейських незаконними не визнавались, моральна шкода не доведена.
Згідно клопотання від 25 січня 2019 року представник відповідача ГУНП в Чернігівській області Роєнко О.В. просить провести судове засідання за відсутності.
Представник відповідача Державної казначейської служби Українив судове засідання не з»явився без повідомлення причин, відповідач про дату, час і місце судового засідання сповіщений, про що свідчить повідомлення від 11 січня 2019 року про вручення судової повістки рекомендованим листом.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився без повідомлення причин, про дату, час і місце судового засідання сповіщений, про що свідчить повідомлення від 10 січня 2019 року про вручення судової повістки рекомендованим листом.
Інформація про розгляд справи розміщена на офіційній сторінці суду веб-порталу судової влади України.
Із врахуванням доказів по справі суд приходить до слідуючих висновків.
Згідно копії витягу з кримінального провадження №12017270180001389, дата внесення до ЄРДР 21 жовтня 2017 року, правова кваліфікація-ч.1 ст.358 КК України, наявні відомості про перевірку водійських документів у ОСОБА_1, який керував автомобілем НОМЕР_2, та сумнівів у їх достовірності. Заявник-матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів.
Клопотання слідчого СВ Ніжинського ВП ГУНП України в Чернігівській області від 23 жовтня 2017 року у даному кримінальному провадженні про арешт майна обгрунтоване з посиланням на те, що 21 жовтня 2017 року співробітниками Ніжинського ВП, які здійснювали нагляд за дорожнім рухом, було зупинено автомобіль марки «ВАЗ 210934 20», державний номерний знак НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_1, та виявлено, що реєстрація цього транспортного засобу проводилася за підробленими документами. У подальшому даний автомобіль було вилучено та поміщено на територію майданчика тимчасового утримання транспортних засобів Ніжинського ВП ГУНП, а також вилучено і свідоцтво про його реєстрацію. Вилучені речі 22 жовтня 2017 року визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки реєстрація транспортного засобу проводилася за підробленими документами.
Ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2017 року, яка набрала законної сили, накладено арешт на автомобіль марки «ВАЗ 210934 20», державний номерний знак НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4, чорного кольору, та свідоцтво № НОМЕР_5 про реєстрацію транспортного засобу на даний автомобіль, який належить ОСОБА_3, для забезпечення збереження речових доказів. Мотиви суду-з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення (ремонту), відчуження вилученого майна до проведення всіх експертних досліджень.
Ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду від 21 грудня 2017 року скасований арешт на вищезазначений автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, які належать ОСОБА_3 і якими володіє ОСОБА_1. Мотиви суду-проведені експертні дослідження, які надані органу досудового розслідування.
Постановою Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області вказане кримінальне провадження закрите у зв»язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України. Згідно даної постанови висновки експертів, які надійшли 10 грудня 2017 року, не містять висновків про підроблення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та номеру кузову вказаного автомобіля.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст.ст.1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені ст.1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом завдання шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких визначений ч.1 ст.1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадянина. Згідно з п.2 ч.1 ст.2 зазначеного Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
Із врахуванням закриття кримінального провадження 09 січня 2018 року у зв»язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення за ч.1 ст.358 КК України, останній відповідно до п.2 ч.1 ст.2 зазначеного Закону має право на відшкодування шкоди.
Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
У п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року №4 роз'яснено, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
Отже, межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі, співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування.
Згідно ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» мінімальна заробітна плата установлена з 01 січня 2019 року у розмірі 4173 грн..
Кримінальне переслідування рахується судом з часу вилучення автомобіля ВАЗ 210934 20 з 22 жовтня 2017 року по час закриття кримінального провадження 09 січня 2018 року-2,6 місяці (жовтень 2017 року-10 днів, листопад 2017 року-30 днів, грудень 2017 року-31 день, січень 2018 року-9 днів, всього 80 днів-2,6 місяці).
З огляду на положення ст.23 ЦК України, ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» за наявності заподіяння громадянинові моральної шкоди її розмір визначається судом з урахуванням обставин справи в межах, встановлених Законом із урахуванням вимоги розумності та справедливості.
Розмір моральної шкоди становить 10849 грн. 80 коп (2,6 місяці*4173 грн.=10849,80 грн.).
Підстави для визначення моральної шкоди у розмірі 30000 грн. в судовому засіданні не встановлені.
За таких обставин на користь позивача підлягає стягненню 10849 грн. 80 коп моральної шкоди, при визначенні якої суд враховує, що дії органів досудового розслідування у звязку із вилучення автомобіля завдали позивачу моральних страждань внаслідок порушення його нормальних життєвих зв»язків.
При вирішенні справи судом враховується також слідуюче.
Згідно зі ст.395 ЦК України до речових прав на чуже майно відноситься, зокрема, право володіння.
Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом (ст.398 ЦК України).
Статтями 396, 386 ЦК України закріплено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Системний аналіз цих статей дає підстави для висновку, що положення цивільного законодавства щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але правомірно володіють майном на передбаченій законом чи договором підставі.
До таких осіб належать особи, які користуються транспортним засобом за дорученням чи на підставі визначених п.2.1. Правил дорожнього руху документів, тому ці особи мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої транспортному засобу.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_5, як законний володілець вищезазначеного автомобіля, має право на відшкодування шкоди.
Відповідно до ст.ст.9, 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст.38 Декларації прав і свобод людини та громадянина, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, хто став жертвою арешту, затримання, засудження, має право на відшкодування шкоди. Прецедентна практика Європейського Суду визначає, що право на компенсацію передбачається і за порушення положень Конвенції, навіть якщо діяння, які призвели до такого порушення, не суперечать внутрішньому праву. Із врахуванням викладеного посилання відповідача ГУНП в Чернігівській області на відсутність визнання незаконними дій органу досудового розслідування, як підставу для відмови у стягненні моральної шкоди, судом не приймаються.
Позов підлягає задоволенню частково шляхом стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України на користь позивача моральної шкоди шляхом списання даної суми з єдиного казначейського рахунку, на якому обліковуються кошти Державного бюджету України.
Також судом враховується слідуюче.
Статтею 43 БК України передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Згідно п.п.1, 3 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Основними завданнями Казначейства України є: 1) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; 2) реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Казначейство України відповідно до покладених завдань: здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів; здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду (пункт 4 Положення).
В силу п.8 ч.1 ст.7, ч.2 ст. 23 БК України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, які встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Статтею 25 БК України встановлено, що Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Списання грошових коштів проводиться держказначейством з відповідного казначейського рахунку.
Покладаючи відшкодування завданої позивачу моральної шкоди на державу, суд лише зобов'язує казначейство, як центральний орган виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, списати ці кошти з відповідного казначейського рахунку.
Згідно п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
За таких обставин позивач у справі про відшкодування шкоди звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 30000 грн., судом стягнуто 10849 грн. 80 коп., тобто позовні вимоги задоволені на 36,16% (10849,80/30000*100=36,16), що є підставою для стягнення із відповідача ГУНП в Чернігівській області в дохід держави 254 грн. 85 коп судового збору (704,80*36,16:100 =254,80).
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути із Державної казначейської служби України, місцезнаходження-01601, м.Київ, вул.Бастіонна, 6, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-37567646, за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, місце проживання в АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків-НОМЕР_6, 10849 (десять тисяч вісімсот сорок дев»ять) грн. 80 коп на відшкодування моральної шкоди шляхом списання даної суми з єдиного казначейського рахунку, на якому обліковуються кошти Державного бюджету України.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути із Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, місцезнаходження-14000, м.Чернігів, проспект Перемоги, 74, код 40108651, в дохід держави 254 (двісті п»ятдесят чотири) грн. 85 коп судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Суддя В.Олійник
Повне рішення суду складене 06 лютого 2019 року