Справа № 686/14035/18
06 лютого 2019 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
законного представника потерпілої ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018240010002675 від 21 квітня 2018 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницького Хмельницької області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, студента Хмельницького університету управління та права, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
встановив:
ОСОБА_7 20 квітня 2018 року близько 21 год., керуючи автомобілем «Mercedes-Benz A140», н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в лівій смузі руху свого напрямку руху по проїзній частині просп. Миру зі сторони вул. Панаса Мирного в напрямку до вул. Миколи Федунця в м. Хмельницькому, в порушення вимог п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 р. (далі - ПДР), під час руху відволік свою увагу на транспортний засіб «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду нього в правій смузі руху в попутному напрямку руху, та в порушення вимог п. 18.1 ПДР, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований по просп. Миру навпроти будинку № 66 в м. Хмельницькому та на якому перебували пішоходи, з моменту виникнення небезпеки для руху, яку ОСОБА_8 об'єктивно спроможний був виявити, а саме пішохода ОСОБА_4 на пішохідному переході, не вжив заходів для зменшення швидкості керованого ним транспортного засобу та не зупинився щоб надати дорогу пішоходам, внаслідок чого створив небезпеку та здійснив наїзд передньою правою частиною автомобіля «Mercedes-Benz A140», н.з. НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_4 , яка перетинала проїзну частину просп. Миру з ліва на право відносно напрямку руху цього автомобіля по нерегульованому пішохідному переході.
Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритих переломів правої сідничної та лобкової кісток таза без зміщення уламків та легкі тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, саден шкіри лобної ділянки голови та обличчя, гематоми під апоневрозом черепа в лівій тім'яно-потиличній ділянці голови, саден шкіри правої кисті, лівої половини поперекової ділянки тулуба.
Ці наслідки дорожньо-транспортної пригоди знаходяться в прямому причинному зв'язку з допущеними ОСОБА_7 порушеннями вимог п.п. 2.3 «б», 18.1 ПДР, згідно з якими: для забезпечення дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (п. 2.3 «б»); водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека (п. 18.1).
За порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, ОСОБА_7 підлягає кримінальній відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України.
Встановлені судом обставини підтверджуються наступними, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, доказами.
Показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що дійсно у вищевказаний час він, керуючи автомобілем «Mercedes-Benz A140», н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в лівій смузі руху свого напрямку руху по проїзній частині просп. Миру зі сторони вул. Панаса Мирного в напрямку до вул. Миколи Федунця в м. Хмельницькому, під час руху відволік свою увагу на транспортний засіб «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду нього в правій смузі руху в попутному напрямку руху, та, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований по просп. Миру навпроти будинку № 66 в м. Хмельницькому та на якому перебували пішоходи, з моменту виникнення небезпеки для руху, яку він об'єктивно спроможний був виявити, а саме пішохода ОСОБА_4 на пішохідному переході, не вжив заходів для зменшення швидкості керованого ним транспортного засобу та не зупинився щоб надати дорогу пішоходам, внаслідок чого створив небезпеку та здійснив наїзд передньою правою частиною автомобіля «Mercedes-Benz A140», н.з. НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_4 , яка перетинала проїзну частину просп. Миру з ліва на право відносно напрямку руху цього автомобіля по нерегульованому пішохідному переході, внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження.
Потерпіла ОСОБА_4 підтвердила факт наїзду на неї 20 квітня 2018 року близько 21 год. автомобілем «Mercedes-Benz A140», н.з. НОМЕР_1 , коли вона перетинала проїзну частину просп. Миру з ліва на право відносно напрямку руху цього автомобіля по нерегульованому пішохідному переході, внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження.
Місця наїзду, розташування транспортного засобу після наїзду, його мехінічні пошкодження, а також дорожня обстановка зафіксовані у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемі та фотоілюстраціях до цього протоколу. Так, зокрема, за даними цього протоколу наїзд автомобіля «Mercedes-Benz A140», н.з. НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_4 відбувся на нерегульованому пішохідному переході, який розташований по просп. Миру навпроти будинку № 66 в м. Хмельницькому. Дорожнє покриття - асфальтобетон, сухе, ділянка дороги освітлена міським еклектроосвітленням. Після наїзду автомобіль «Mercedes-Benz A140», н.з. НОМЕР_1 , розташований на проїзній частині просп. Миру на відстані 8,85 м. від переднього правого колеса та 9 м. від заднього правого колеса до краю проїзної частини, сліди гальмування відсутні, пошкодження у вигляді вм'ятини на капоті в правій частині, зміщення кріплення передньої блок фари, розбите лобове скло з правої сторони, вм'ятина на даху автомобіля, пошкоджене лакофарбове покриття, сліди потертості бруду на декоративній накладці переднього бампера.
За даними висновку судово-медичної експертизи № 447 у потерпілої ОСОБА_4 станом на 21.04-03.05.2018 р. виявлена поєднана тупа травма тазу, правої верхньої кінцівки, тулуба та голови з тілесними ушкодженнями у вигляді закритого перелому правої сідничної кістки тазу без зміщення уламків, закритого перелому правої лобкової кістки тазу в наближенні до вертлюжної впадини без зміщення уламків, струсу головного мозку, саден шкіри лобної ділянки голови та обличчя, правої кисті, лівої половини поперекової ділянки, гематоми під апоневрозом черепа в лівій тім'яно-потиличній ділянці. Ці ушкодження могли утворитися від дії тупих твердих предметів за механізмами «удар» (гематома), «удар-тертя» (садна), «удар-деформація» (переломи), «удар» (струс головного мозку), про що свідчать локалізація, характер і властивості цих ушкоджень. Характер і локалізація тілесних ушкоджень у потерпілої не виключають можливості їх утворення під час вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди. У момент первинного контакту з автомобілем потерпіла могла перебувати у вертикальному чи близькому до такого положенні та могла бути повернена до автомобіля правою бічною поверхнею тіла. Первинний контакт автомобіля з пішоходом ОСОБА_4 міг відбутися передньою частиною автомобіля в праву половину таза потерпілої, про що свідчать характер і локалізація переломів таза. Інші тілесні ушкодження у потерпілої могли утворитися внаслідок її падіння на автомобіль з ударом об його зовнішні частини та подальшого (вторинного) падіння на тверде дорожнє покриття. Закриті переломи правої сідничної та лобкової кісток таза без зміщення уламків за своїми ознаками відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричиняють тривалий розлад здоров'я, решта - легкі тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, садна шкіри лобної ділянки голови та обличчя, гематоми під апоневрозом черепа в лівій тім'яно-потиличній ділянці голови, садна шкіри правої кисті, лівої половини поперекової ділянки тулуба.
Згідно з висновками інженерно-транспортних експертиз № 10.2-0175:18 та № 10.1-0187:18 на момент огляду робоча гальмова система та рульове керування автомобіля "Mercedes Benz А 140", р.н. НОМЕР_1 , перебували в працездатному стані та у повній мірі виконували конструктивні функції. Несправностей вказаних систем, які б мали місце до ДТП і впливали на керованість даного транспортного засобу, не встановлено. В заданій дорожній обстановці водій автомобіля "Mercedes Benz А 140", р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2, 18.1,
18.4 Правил дорожнього руху України. З моменту настання можливості візуально
виявити пішохода ОСОБА_4 на проїзній частині в межах нерегульованого
пішохідного переходу, ОСОБА_7 мав можливість уникнути наїзду на останню, шляхом своєчасного застосування гальмування з зупинкою керованого ним транспортного засобу до лінії руху пішохода, тобто шляхом виконання вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України. Дії водія ОСОБА_7 з технічної точки зору не відповідали вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України та відповідно могли перебувати в причинному зв'язку із настанням цієї ДТП.
Наведені вище докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення кримінального правопорушення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.
Дослідивши під час судового розгляду всі обставини кримінального провадження, оцінивши відповідно до ст. 94 КПК України кожний доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ухвалення обвинувального вироку), суд дійшов висновку про доведення у ході судового розгляду винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Обвинувачений на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на такі і в теперішній час, поводиться адекватно. Тому суд визнає його осудним та відповідальним за скоєне.
При обранні обвинуваченому виду та міри покарання судом враховуються визначенні ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_7 є особою молодого віку, характеризується позитивно, навчається, вчинив середньої тяжкості, проте необережний злочин, в стані сп'яніння не перебував.
Він вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, що суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання. Обставини, які б обтяжували покарання, відсутні.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєного злочину та особу винного, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_7 покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України.
Разом з тим, враховуючи, що обвинувачений допустив грубе порушення Правил дорожнього руху, завдану шкоду не відшкодував, наслідки скоєного злочину у вигляді спричинення значних травм молодій людині (потерпілій ОСОБА_4 ), позицію законного представника потерпілої, яка наполягала позбавити обвинуваченого права керувати транспортними засобами, тому ОСОБА_7 слід також призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
На думку суду такі покарання будуть справедливими, необхідними і достатніми для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов законного представника ОСОБА_5 в інтересах потерпілої ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, у зв'язку з чим понесла витрати на лікування в сумі 3196 грн. 16 коп., що підтверджується фіскальними чеками та ніким із учасників судового розгляду не оспорюється.
Також суд вважає, що окрім вказаної матеріальної шкоди, вчиненням злочину, спричиненими тілесними ушкодженнями та завданням фізичного болю потерпілій ОСОБА_4 завдано і моральної шкоди, оскільки остання перенесла фізичний біль і душевні страждання, що також змінило звичний спосіб її життя та потребувало додаткових зусиль для його влаштування. Потерпіла певний час лікувалася, переживала за своє здоров'я, не могла вести повноцінний спосіб життя, відчувала дискомфорт і незручності, через що вимушена була докладати додаткових зусиль для організації свого життя, витрачала власний час в зв'язку із зверненням за допомогою до медичних установ.
На думку суду, з урахуванням ступеню вини обвинуваченого, наслідків, що настали, понесених потерпілою моральних страждань, суті позовних вимог, характеру діяння особи, що заподіяла шкоду, розмір цього відшкодування слід визначити в сумі 50 000 грн. Суд вважає, що зазначена сума за своїм розміром, враховуючи наслідки злочину, фізичний і моральний стан потерпілої, є достатньою та справедливою сатисфакцією.
Цивільно-правова відповідальність власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки автомобіля «Mercedes-Benz A140», н.з. НОМЕР_1 , на момент скоєння ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Уніка» (далі - ПрАТ «СК «Уніка») з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю - двісті тисяч гривень, за шкоду, заподіяну майну - сто тисяч гривень та франшизою - нуль гривень (поліс № АМ/1408817).
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) способами захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема відшкодування майнової та моральної шкоди. За змістом ст.ст. 22, 23 цього ж Кодексу особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками зокрема є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, які особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у душевних стражданнях, які особа зазнала у зв'язку із пошкодженням її майна; моральна шкода відшкодовується грішми, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно зі ст.ст. 1166, 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
За змістом ст. 1187 цього ж Кодексу джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.
У відповідності до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі - ЗУ “Про ОСЦВ”) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
В силу ст. 24 ЗУ “Про ОСЦВ” у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Відповідно до ст. 261 ЗУ “Про ОСЦВ” страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Велика Палата Верховного Суду в п.п. 69, 72, 73 постанови від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц зробила наступні висновки щодо застосування норм права:
69. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
72. Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
73. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
З урахуванням наведеного, вказаних у страховому полісі лімітів відповідальності страховика, в силу зазначених вище норм чинного законодавства України, ПрАТ «СК «Уніка» підлягає відшкодуванню потерпілій матеріальна шкода в сумі 3196 грн. 16 коп. та моральна шкода в сумі 159 грн. 81 коп. (3196,16 грн. х 5%), а решта заподіяної моральної шкоди в сумі 49840 грн. 19 коп. (50000 грн. - 159,81 грн.) підлягає відшкодуванню винною особою (обвинуваченим ОСОБА_7 ).
Разом з тим, враховуючи відсутність позовних вимог до страховика (ПрАТ «СК «Уніка») про виплату страхового відшкодування, тому цивільний позов законного представника ОСОБА_5 в інтересах потерпілої ОСОБА_4 слід задовольнити частково, а саме стягнути з ОСОБА_7 на користь останньої 49840 грн. 19 коп. на відшкодування моральної шкоди, роз'яснивши право на звернення до страховика з відповідною вимогою про виплату страхового відшкодування.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я в особі Хмельницької міської дитячої лікарні до обвинуваченого ОСОБА_7 про стягнення з останнього до міського бюджету 8315 грн. 73 коп. витрат на лікування потерпілої ОСОБА_4 внаслідок кримінального правопорушення обвинувачений визнав повністю, а тому в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 128 КПК України, ст. 206 ЦПК України та в силу ст.ст. 22, 1166, 1206 ЦК України підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки визнання обвинуваченим позову в цій частині не суперечить закону, засадам кримінального судочинства і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Відповідно до вимог ст. 100 КПК України речовий доказ - автомобіль «Mercedes-Benz A140», н.з. НОМЕР_1 , слід повернути особі, у законному володінні та користуванні якої він знаходився, а саме ОСОБА_9 , скасувавши в порядку ст. 174 КПК України накладений на цей автомобіль арешт, у якому відпала потреба.
Процесуальні витрати - документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судових інженерно-транспортних експертиз в сумі 2145 грн. у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_7 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 5100 (п'ять тисяч сто) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Цивільний позов законного представника ОСОБА_5 в інтересах потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 49840 (сорок дев'ять тисяч вісімсот сорок) грн. 19 коп. на відшкодування моральної шкоди.
Цивільний позов прокурора задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_7 до Хмельницького міського бюджету 8315 (вісім тисяч триста п'ятнадцять) грн. 73 коп. витрат, понесених Хмельницькою міською дитячою лікарнею на стаціонарне лікування потерпілої.
Речовий доказ - автомобіль «Mercedes-Benz A140», н.з. НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання керівнику спец майданчика ХФ ДП МВСУ «Інформ-Ресурси» (пров. Коцюбинського, 33, м. Хмельницький), - повернути законному володільцю ОСОБА_9 .
Накладений на автомобіль «Mercedes-Benz A140», н.з. НОМЕР_1 , арешт - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 2145 (дві тисячі сто сорок п'ять) грн. процесуальних витрат.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя: