Справа № 750/921/19
Провадження № 2-н/750/207/19
06 лютого 2019 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Карапута Л.В., розглянувши матеріали заяви Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення з ОСОБА_1,
встановив:
24.01.2019 заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 4657 грн. 34 коп. та 192 грн. 10 коп. сплаченого судового збору.
Відповідно до відомостей викладених у заяві про видачу судового наказу заявник просить стягнути заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення, що виникла за адресою: АДРЕСА_1.
За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Чернігівській області від 31.01.2019 року, ОСОБА_1 зареєстрованим/знятим з реєстрації не значиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього кодексу.
Питання відмови у видачі судового наказу регулюється статтею 165 ЦПК України.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості або інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу у разі якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Враховуючи, що заявник просить стягнути заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення, проте з даних про мешканців не вбачається ким саме (власником чи наймачем) є боржник, суддя доходить висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити.
З огляду на вищенаведене суддя доходить висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 165, 353, 354 ЦПК України,
ухвалив:
відмовити Комунальному підприємству «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення з ОСОБА_1.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Л.В. Карапута