Справа № 766/25178/18
н/п 2/766/530/19
про залишення позовної заяви без руху
06.02.2019 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Єпішин Ю.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності на домоволодіння, виділення в натурі частини домоволодіння, припинення права спільної сумісної власності на земельну ділянку, виділення в натурі частини земельної ділянки,
Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності на домоволодіння, виділення в натурі частини домоволодіння, припинення права спільної сумісної власності на земельну ділянку, виділення в натурі частини земельної ділянки.
Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст. ст. 175, 177 ЦПК України, що є підставою для залишення такої позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд звільнити її від сплати судового збору, врахувавши її майновий стан.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким спеціальним законом є ЗУ "Про судовий збір", яким визначаються правові засади справляння судового збору та звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 8 ЗУ "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
На переконання суду, особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплати нею судовий збір у встановленому законодавством порядку і розмірі а також довести та підтвердити наявність умов передбачених ст. 8 ЗУ "Про судовий збір".
Разом з цим, у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як вбачається з заяви, позивач має дохід у виді отримання заробітної плати. Достатніх доказів, які вказують на скрутне матеріальне становище позивачем, не надано, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних своб щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Згідно п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір" за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент звернення з позовом становить 704,80 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру, отже розмір судового збору, що підлягає сплаті складає 2819,20 грн.
З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 13.12.2018 року позивач отримала заробітну плату в період з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2017 року в сумі 41296,38 грн. (без відрахування податків). Доказів щодо майнового стану позивача та отриманих доходів на момент звернення з позовом до суду не надано.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків, а саме: надати докази, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 2819,20 грн., або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Також, слід роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .
Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності на домоволодіння, виділення в натурі частини домоволодіння, припинення права спільної сумісної власності на земельну ділянку, виділення в натурі частини земельної ділянки - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: надати докази, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 2819,20 грн., або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз'яснити ОСОБА_1, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За наявності умов передбачених ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" та згідно з ч. 3 ст. 136 позивач має право звернутися до суду з клопотанням про відстрочення, розстрочення або зменшення розміру судового збору.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Ю.М.Єпішин